Чому виникає шум у вухах та коли потрібно звернутися до лікаря?
Шум у вухах (тинітус) може виникати через захворювання вуха, порушення кровообігу, вплив гучних звуків, прийом деяких ліків або стрес. Звернутися до лікаря потрібно, якщо шум з’явився раптово, посилюється або супроводжується зниженням слуху, запамороченням, виділеннями рідини чи іншими тривожними симптомами.
Детальніше про те, як відрізнити тимчасовий шум у вухах від небезпечного симптому, а також про сучасні методи діагностики та лікування розповідає лікар-отоларинголог клініки INTO-SANA Олена Анатоліївна Кізім.
Що таке шум у вухах (тинітус)?
Шум у вухах, або тинітус, — це відчуття звуку за відсутності зовнішнього джерела. Людина може чути дзвін, гул, свист, шипіння, пульсацію чи інші звуки в одному або обох вухах, а також у голові. Тинітус є симптомом, а не самостійним захворюванням, і може виникати при різних патологіях органу слуху, нервової системи, кровоносних судин або бути наслідком впливу гучного шуму.
Тинітус може бути тимчасовим або постійним, безперервним або періодичним. Близько 14% дорослих відчувають будь-який шум у вухах, а приблизно 2% — його тяжку форму. В деяких людей він стає хронічним і може впливати на сон, концентрацію уваги, емоційний стан і якість життя.
Яким буває шум у вухах?
Люди з тинітусом можуть описувати шум у вухах по-різному. Характер звуку не завжди вказує на конкретне захворювання, однак допомагає лікарю звузити коло можливих причин і визначити необхідні обстеження.
Дзвін у вухах
Дзвін у вухах є одним із найпоширеніших проявів тинітусу. Він може бути високочастотним, виникати в одному або обох вухах, з'являтися періодично чи турбувати постійно. Часто дзвін посилюється в тиші, коли відсутні сторонні звуки.
Гул у вухах
Гул у вухах зазвичай відчувається як низькочастотний безперервний шум, схожий на роботу двигуна, вентилятора або трансформатора. Він може виникати при порушеннях слуху, захворюваннях внутрішнього вуха або інших станах, що впливають на роботу слухової системи.
Свист і писк у вухах
Свист і писк у вухах зазвичай відчувається як тонкий високочастотний звук. Він може бути короткочасним, наприклад після перебування в шумному середовищі, або зберігатися тривалий час. У багатьох людей свист поєднується зі зниженням слуху.
Пульсуючий шум у вухах
Пульсуючий шум у вухах, як правило, збігається з ритмом серцебиття. На відміну від інших форм тинітусу, він частіше пов'язаний зі змінами кровотоку в судинах голови або шиї. Якщо пульсуючий шум виник вперше, зберігається тривалий час або супроводжується іншими симптомами, необхідно записатися на огляд до отоларинголога, оскільки стан може бути ознакою судинних захворювань і потребує обстеження.
Чому шумить у вухах?
Шум у вухах може виникати з різних причин, оскільки слухова система тісно пов’язана з роботою внутрішнього вуха, нервової системи, судин і навіть структур щелепи та шиї. Лікарі розглядають тинітус як симптом, який може супроводжувати як захворювання органу слуху, так і системні стани організму.
Захворювання вуха
Однією з найпоширеніших причин шуму у вухах є патології зовнішнього, середнього або внутрішнього вуха. Це можуть бути запальні процеси у вусі, вірусні або бактеріальні інфекції, ураження слухового нерва або вікові зміни у структурах, що відповідають за сприйняття звуку.
Сірчана пробка
Накопичення вушної сірки може частково або повністю перекривати слуховий прохід, що призводить до відчуття закладеності та появи шуму у вусі. У більшості випадків після видалення сірчаної пробки симптоми зникають.
Порушення артеріального тиску
Підвищений або знижений артеріальний тиск може впливати на кровопостачання структур внутрішнього вуха та слухових шляхів. У деяких людей це проявляється відчуттям шуму у вухах, який часто описують як пульсуючий і синхронний із серцебиттям.
Найчастіше тинітус виникає при артеріальній гіпертензії, гіпотонії або коливаннях судинного тонусу. Якщо шум у вухах пов’язаний зі змінами тиску, він зазвичай посилюється під час фізичного навантаження, стресу або різких змін положення тіла.
Вплив гучних звуків
Тривалий або різкий вплив гучного шуму (наприклад, від музики в навушниках, виробничого обладнання чи вибухів) може пошкоджувати чутливі клітини внутрішнього вуха. Внаслідок цього шум у вухах може виникати тимчасово або зберігатися тривалий час.
Зміни атмосферного тиску
Зміни атмосферного тиску можуть впливати на роботу середнього вуха, оскільки воно відповідає за вирівнювання тиску між зовнішнім середовищем і барабанною перетинкою. Якщо цей механізм працює недостатньо ефективно (наприклад, при закладеності носа або дисфункції євстахієвої труби), у людини може з’являтися шум у вухах, відчуття закладеності або дискомфорту.
Зазначені симптоми можуть виникати під час перельотів, занурення у воду або при різких перепадах тиску. У більшості випадків вони є тимчасовими, однак якщо шум у вухах зберігається або супроводжується болем чи зниженням слуху, необхідно звернутися до лікаря.
Вікові зміни слуху
З віком у багатьох людей поступово знижується здатність слухової системи сприймати звуки. Дегенеративні вікові зміни у внутрішньому вусі часто супроводжуються хронічним тинітусом.
Порушення кровообігу
Зміни кровотоку в судинах голови та шиї можуть викликати так званий пульсуючий тинітус. У деяких випадках він потребує додаткового судинного обстеження для виключення тяжких патологій.
Неврологічні захворювання
Деякі неврологічні захворювання (наприклад, розсіяний склероз, невринома слухового нерва) можуть порушувати передачу або обробку звукових сигналів у головному мозку. У результаті людина може чути шум в одному чи двох вухах навіть за відсутності зовнішніх звуків.
Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
Порушення роботи скронево-нижньощелепного суглоба може впливати на м'язи та нерви, розташовані поблизу вуха. Через це в окремих людей виникають шум, біль у вухах або відчуття закладеності.
Лікарські препарати
Деякі лікарські препарати можуть чинити ототоксичну дію та викликати або посилювати шум у вухах. До них належать окремі антибіотики, протипухлинні засоби, діуретики та високі дози саліцилатів.
Стрес і тривога
Стрес і тривога не є безпосередньою причиною тинітусу, однак можуть посилювати його сприйняття та робити шум у вухах більш нав’язливим. Хронічне психоемоційне напруження, включно з тривалим впливом стресових факторів (наприклад, порушення сну, тривалі тривожні стани, постійне відчуття небезпеки), може підвищувати чутливість нервової системи та загострювати симптоми. Через це шум у вухах часто стає більш вираженим у періоди емоційного виснаження.
Сторонні предмети
Сторонні предмети у зовнішньому слуховому проході (наприклад, наприклад, залишки вати, комахи) можуть викликати відчуття закладеності, біль і шум у вусі. Це пов’язано з механічним подразненням або частковим перекриттям слухового каналу, що порушує нормальне проведення звуку.
Чому шумить лише в одному вусі?
Шум в одному вусі може бути пов’язаний з локальними причинами, які впливають на слуховий апарат з одного боку. Він може бути наслідком сірчаної пробки, запального процесу, ураження середнього або внутрішнього вуха чи одностороннього зниження слуху.
Іноді однобічний тинітус виникає при порушеннях кровообігу, неврологічних станах або патологіях слухового нерва. Постійний шум лише в одному вусі потребує обов’язкового медичного обстеження для виключення тяжких захворювань, що небезпечні для здоров’я.
Чи можуть навушники і беруші викликати шум у вухах?
Навушники можуть сприяти появі шуму у вухах при прослуховуванні музики на надмірній гучності або тривалому використанні без перерв. Постійний вплив інтенсивного шуму може пошкоджувати чутливі структури внутрішнього вуха, що підвищує ризик розвитку тинітусу або тимчасового зниження гостроти слуху.
Окремим фактором ризику є антисанітарне використання навушників або берушів, коли вони рідко очищуються або використовуються спільно з іншими людьми. Через неправильне користування може виникати подразнення слухового проходу, розвиток запальних процесів і, як наслідок, поява або посилення шуму у вухах.
Чому шум у вухах з'являється після застуди?
Після застуди шум у вухах може виникати через тимчасове ураження або дисфункцію структур середнього вуха, зокрема євстахієвої труби, яка відповідає за вирівнювання тиску. Внаслідок набряку слизової та закладеності носоглотки порушується вентиляція середнього вуха, що може спричиняти відчуття шуму або закладеності.
Також під час вірусних інфекцій інколи виникає запалення середнього вуха або накопичення рідини за барабанною перетинкою, що додатково впливає на слух. Зазвичай зміни є тимчасовими, але якщо шум зберігається після одужання, потрібна консультація лікаря для виключення ускладнень.
Чому вушний шум посилюється вночі?
Вушний шум часто здається більш інтенсивним у нічний час через зниження рівня зовнішніх звуків. У тиші людина краще фокусується на внутрішніх звукових сигналах, тому тинітус стає більш помітним. Також у вечірній час може зростати рівень втоми, стресу та емоційного напруження, що підсилює сприйняття шуму. Через це навіть стабільний за інтенсивністю тинітус суб’єктивно відчувається сильнішим уночі.
Коли шум у вухах потребує термінового звернення до лікаря?
У деяких випадках вушний шум може бути ознакою захворювання, яке потребує невідкладної медичної допомоги. Особливу увагу треба звернути на ознаки, що з'явилися раптово або швидко прогресують. Додаткові симптоми при шумі у вухах, за наявності яких треба негайно звернутися до отоларинголога:
- раптове зниження або втрата слуху;
- сильне запаморочення або порушення рівноваги;
- інтенсивний головний біль;
- слабкість, оніміння кінцівок або порушення мовлення;
- пульсуючий шум, що збігається з ритмом серцебиття;
- біль у вусі, висока температура тіла або виділення з вуха;
- шум лише в одному вусі, який зберігається тривалий час або посилюється.
Поєднання тинітусу з додатковими проявами може свідчити про захворювання органу слуху, нервової або серцево-судинної системи. Своєчасне звернення до лікаря допомагає встановити причину тинітусу, виключити небезпечні стани та розпочати лікування до розвитку можливих ускладнень.
Як лікар діагностує причину шуму у вухах?
Оскільки шум у вухах є симптомом, а не окремим захворюванням, діагностика спрямована на виявлення причини його виникнення. Отоларинголог оцінює характер шуму, час його появи, наявність супутніх симптомів і можливі фактори ризику. Обстеження, які може призначити отоларинголог при скаргах людини на шум в одному чи обох вухах:
- отоскопія — огляд зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки;
- аудіометрія — дослідження слуху для виявлення його зниження;
- тимпанометрія— оцінку стану середнього вуха та рухливості барабанної перетинки;
- аналізи крові — за підозри на інфекції, порушення обміну речовин або інші системні захворювання;
- магнітно-резонансну (МРТ) або комп'ютерна томографія (КТ) — якщо є підозра на патологію слухового нерва, головного мозку чи інших структур;
- ультразвукове дослідження судин шиї та голови — при пульсуючому шумі або підозрі на судинні порушення.
За потреби лікар може направити пацієнта на консультацію до невролога, кардіолога, ендокринолога або стоматолога, якщо шум у вухах імовірно пов'язаний із захворюваннями нервової, серцево-судинної, ендокринної систем або скронево-нижньощелепного суглоба. Результати обстеження допомагають встановити причину тинітусу та підібрати найбільш ефективне лікування.
Як лікують шум у вухах?
Лікування шуму у вухах залежить від причини його виникнення, тривалості симптомів і того, наскільки вони впливають на повсякденне життя. Якщо усунути причину тинітусу неможливо, терапія спрямована на зменшення його сприйняття та покращення якості життя пацієнта.
Лікування основного захворювання
Якщо шум у вухах виник через сірчану пробку, інфекцію, запалення, захворювання середнього або внутрішнього вуха чи іншу патологію, лікування насамперед спрямовують на усунення основної причини. Зазвичай після успішної терапії основного захворювання тинітус слабшає або повністю зникає.
Медикаментозна терапія
Наразі не існує ліків від шуму у вухах, які б ефективно знімали тинітус у всіх пацієнтів. Таблетки можуть призначатися для лікування захворювання, що спричинило шум у вухах, або для полегшення супутніх симптомів (наприклад, тривоги, депресії чи порушення сну).
Слухові апарати та звукова терапія
Людям, у яких шум у вухах поєднується зі зниженням слуху, лікар може рекомендувати слуховий апарат. Також застосовують звукову терапію, яка використовує фонові звуки або спеціальні генератори шуму, щоб зробити тинітус менш помітним.
Психотерапія і когнітивно-поведінкова терапія
Якщо шум у вухах спричиняє постійний дискомфорт, тривогу або порушує сон, лікар може рекомендувати когнітивно-поведінкову терапію. Вона не усуває сам тинітус, але допомагає знизити рівень стресу та покращити якість життя, тому входить до міжнародних клінічних рекомендацій щодо лікування хронічного шуму у вухах.
Як лікувати шум у вухах в домашніх умовах?
У більшості випадків тинітус не має самостійного домашнього лікування, оскільки є симптомом інших станів. Без встановлення причини важливо не займатися самолікуванням, а дотримуватися рекомендацій лікаря.
Не можна самостійно видаляти сірчану пробку, особливо ватними паличками або іншими предметами, оскільки дії лише погіршують ситуацію і можуть призвести до травми слухового проходу або ущільнення сірки. Також не потрібно закапувати у вухо спирт, олії чи інші розчини без призначення лікаря, оскільки речовини можуть викликати подразнення або опік слизової.
Шкідливими є й прогрівання вуха (лампою, ватою, вмоченою у спирт чи горілку), адже при запальному процесі тепло може посилити набряк і симптоми. У домашніх умовах допустимими є лише допоміжні заходи, зокрема використання фонового звуку або білого шуму, щоб зменшити помітність шуму у вухах, уникнення надмірного впливу гучних звуків і контроль рівня стресу.
Чи може шум у вухах минути самостійно?
Якщо тинітус виник після короткочасного впливу гучного шуму, перельоту літаком, піднімання в гори або інших тимчасових станів, він може зникнути самостійно без спеціального лікування. Проте, якщо шум у вухах зберігається понад кілька днів, повторюється, посилюється або супроводжується зниженням слуху, запамороченням чи іншими симптомами, не можна чекати, що він мине сам — необхідно звернутися до лікаря, щоб встановити причину тинітусу та за потреби розпочати лікування.