▲
Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500

Запаморочення: чому крутиться голова і коли це небезпечно

Запаморочення може виникнути, коли людина різко встає з ліжка, повертає голову або нахиляється. За кожної з цих ситуацій можуть стояти різні причини — від реакції організму на зміну положення тіла до порушень роботи внутрішнього вуха, мігрені чи неврологічних станів. Тому важливо звертати увагу не тільки на головокружіння, а й на момент появи симптому та супутні прояви.

Чому крутиться голова: основні причини

Запаморочення (вертиго) може виникати через порушення роботи вестибулярного апарату, анемію та дефіцит заліза або зміни артеріального тиску. Інші можливі причини вертиго:

  • хвороба Меньєра — характеризується гострими нападами втрати слуху, шумом у вухах і запамороченням, нерідко з відчуттям закладеності ураженого вуха;
  • Лабіринтит — запалення внутрішнього вуха (лабіринту) є частим ускладненням отитів;
  • посттравматичний стан;
  • новоутворення головного мозку, середнього вуха або слухового нерва;
  • патології шийного відділу хребта (спондильоз, остеохондроз, нестабільність хребців, аномалія Кіммерлі) — рідша й дискутивна причина: вважають, що вона пов'язана зі здавлюванням хребетних артерій і кисневим голодуванням структур мозку, що відповідають за координацію, але цей механізм остаточно не доведений;
  • порушення мозкового кровообігу (інсульт) — розвиваються на тлі атеросклерозу мозкових артерій, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету;
  • мігрень — найчастіше вертиго є передвісником («аурою») мігрені.

У літньому віці запаморочення часто виникає через різке падіння тиску під час вставання, порушення роботи вестибулярного апарату або дію кількох лікарських препаратів. Воно може призводити до втрати рівноваги та падінь, тому важливо не вставати різко та за повторних епізодів обговорити симптом із лікарем.

Встановити причини головокружіння лише за характером симптомів не завжди можливо. Тому на огляді лікар зазвичай уточнює, чи виникає вертиго під час руху голови, після вставання, під час ходьби або незалежно від положення тіла. Якщо є показання, лікар може призначити аналіз крові на гемоглобін і феритин. За повторюваного або незрозумілого запаморочення може знадобитися консультація невролога в Одесі.

Запаморочення при зміні положення тіла

Запаморочення при зміні положення тіла може виникати під час повороту голови, нахилу, перевертання в ліжку або вставання з нього. Однією з поширених причин коротких нападів обертального вертиго є доброякісне позиційне запаморочення.

При ДППЗ певні рухи голови провокують короткий напад, оскільки отоліти (кристали, що беруть участь у роботі вестибулярної системи) зміщуються в межах внутрішнього вуха. Тому людина може відчувати, що у неї крутиться голова, коли вона лягає, повертається на інший бік або нахиляється. Для підтвердження ДППЗ потрібно перевірити вестибулярний апарат в отоларинголога. Лікар може провести позиційні проби та виконати спеціальні вправи, які допомагають повернути частинки внутрішнього вуха на правильне місце. Якщо в людини крутиться голова, коли вона встає з ліжка, симптом може бути пов’язаний з ортостатичною реакцією — тимчасовим падінням тиску при різкій зміні пози, яке зазвичай минає за кілька секунд.

Запаморочення з нудотою

Коли крутиться голова і нудить, причина може бути пов’язана з внутрішнім вухом, вестибулярною мігренню або іншими порушеннями вестибулярної системи. Разом із запамороченням можуть виникати нудота, блювання, відчуття нестійкості або ніби «підлога пливе» під ногами.

Для лікаря важливо знати, скільки триває напад і що його провокує. Супутні симптоми, які можуть виникати при запамороченні з нудотою:

  • головний біль або підвищена чутливість до світла й звуків;
  • шум у вухах або зміни слуху;
  • блювання;
  • порушення рівноваги;
  • оніміння, слабкість, порушення мовлення або зору.

Самопочуття може погіршуватися під час руху головою. Якщо запаморочення виникло вперше, стало сильнішим або супроводжується іншими незвичними симптомами, потрібно звернутися до лікаря.

Запаморочення та похитування при ходьбі

Людина може відчувати, що крутиться голова, коли вона ходить, її хитає або «веде» вбік. Також може здаватися, що важко втримати рівновагу або зробити крок прямо. Похитування може посилюватися під час рухів головою чи в умовах недостатнього освітлення.

Причини зазначеного стану можуть бути різними, тому лікар уточнює, коли саме виникають симптоми та що їм передує. Ознаки, які можуть виникати, якщо є запаморочення і похитування при ходьбі:

  • слабкість або оніміння кінцівок;
  • порушення мовлення;
  • двоїння чи інші зміни зору;
  • раптовий сильний головний біль;
  • труднощі з координацією;
  • шум у вухах чи раптове погіршення слуху.

Раптове похитування під час ходьби разом із неврологічними симптомами потребує невідкладної медичної оцінки. Якщо хитка хода повторюється, навіть без інших гострих симптомів потрібно звернутися до лікаря, щоб визначити її причину.

Запаморочення при нормальному тиску

Голова може крутитися навіть при нормальному тиску, якщо причина пов’язана з роботою внутрішнього вуха, вестибулярної системи або іншими станами. Стани та захворювання, що можуть спровокувати запаморочення:

  • доброякісне позиційне запаморочення;
  • вестибулярна мігрень;
  • дефіцит заліза;
  • зневоднення;
  • захворювання внутрішнього вуха.

Запаморочення також може бути побічною дією деяких ліків, зокрема препаратів для зниження тиску, заспокійливих, антидепресантів, протисудомних та інших лікарських засобів. Для встановлення причини лікар уточнює в пацієнта, коли виникає запаморочення, скільки триває та які симптоми супроводжують його.

Перша домедична допомога при запамороченні: як допомогти собі або іншій людині

Якщо паморочиться в голові, насамперед потрібно зменшити ризик падіння. Найбезпечніше сісти або лягти та не робити різких рухів, поки стан не покращиться. Рекомендації, як діяти під час нападу запаморочення в іншої людини:

  • посадіть або покладіть людину;
  • заберіть предмети, які можуть її травмувати під час падіння;
  • не дозволяйте різко вставати або самостійно йти, якщо хода нестійка;
  • залишайтеся поруч, якщо людина почувається слабкою або дезорієнтованою.

Не варто самостійно приймати або давати препарати від запаморочення, якщо причина симптому невідома. Якщо людина при свідомості та може безпечно ковтати, можна запропонувати їй трохи води, особливо якщо перед цим вона мало пила.

Коли запаморочення — привід для невідкладної допомоги?

Раптове або сильне запаморочення потребує особливої уваги, якщо воно виникає вперше або супроводжується іншими гострими симптомами. Симптоми, за яких потрібна невідкладна медична допомога:

  • слабкість або втрата чутливості обличчя, руки чи ноги, особливо з одного боку;
  • порушення мовлення або розуміння мови;
  • раптове двоїння чи інше порушення зору;
  • різке порушення ходи або координації;
  • втрата свідомості або судоми;
  • раптовий сильний головний біль;
  • біль у грудях або утруднене дихання;
  • дуже швидке чи нерегулярне серцебиття;
  • постійне блювання;
  • раптова зміна слуху.

Вказані симптоми можуть бути ознаками інсульту або іншого гострого стану, тому чекати, поки вони минуть самостійно, не варто. Навіть якщо неврологічні прояви зникли, необхідна медична оцінка.

Які обстеження призначають при запамороченні?

Обстеження, які може призначити лікар при запамороченнях:

  • дуплексне сканування судин шиї (ультразвукова доплерографія) — дозволяє оцінити прохідність судин, виявити атеросклеротичні бляшки, визначити, чи достатній приплив крові до головного мозку і чи адекватний відтік по венозних судинах. Транскраніальна ультразвукова доплерографія — метод дослідження судин головного мозку через кістки черепа: оцінює тонус судин і дозволяє діагностувати патологію судинної системи головного мозку. Ультразвукове дослідження неінвазивне, нешкідливе та безболісне. УЗД судин шиї та голови триває 35–40 хвилин;
  • магнітно-резонансна ангіографія — дає дуже інформативне зображення судин шиї та головного мозку. Дослідження переважно призначають для діагностики різних аномалій судинної системи (наприклад, аневризм, артеріовенозних мальформацій). МР-ангіографія не використовує рентгенівське випромінювання;
  • рентгенографія шийного відділу хребта з функціональними пробами — дозволяє визначити нестабільність шийних хребців, аномалію Кімерлі;
  • тімпанометрія, аудіометрія — дозволяють виключити ЛОР-патологію.

Додаткові дослідження лікар призначає залежно від симптомів та результатів огляду. Наприклад, при типовому ДППЗ візуалізація може не знадобитися. МРТ головного мозку, МРТ шийного відділу хребта також призначають не автоматично всім пацієнтам із запамороченнями, а за конкретними показаннями.

Популярні питання

Як зрозуміти, що у вас психогенне запаморочення?

Чому виникає запаморочення після їжі?

Чи може запаморочення бути від проблем із шиєю?

До якого лікаря йти із запамороченням?

Які аналізи здати при запамороченні?

Чи небезпечне запаморочення під час вагітності?

Відгуки про лікарів