Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500

Тонзиліт у дітей: як розпізнати та правильно лікувати запалення мигдаликів

Біль у горлі, гарячка та збільшені мигдалики можуть виникати при вірусній або бактеріальній інфекції. Визначити причину лише за нальотом неможливо, а антибіотики потрібні не кожній дитині. Тактику обирають після огляду та, за показаннями, тестування на стрептокок.

Про тонзиліт у дітей розповідає педіатр INTO-SANA Анна Галюк.

Що таке тонзиліт у дітей?

Тонзиліт - це запалення піднебінних мигдаликів, які розташовані з обох боків глотки та беруть участь в імунному захисті. У дитини захворювання найчастіше починається гостро разом із болем у горлі, почервонінням і набряком мигдаликів.

За перебігом розрізняють наступні види тонзиліту:

  • гострий тонзиліт, який виникає раптово та зазвичай триває кілька днів;
  • рецидивний тонзиліт із повторними підтвердженими епізодами;
  • хронічне запалення мигдаликів із тривалими або періодичними симптомами.

Запалення може бути частиною фарингіту, ГРВІ, грипу, інфекційного мононуклеозу або стрептококової інфекції. Тому назва «ангіна» не визначає збудника й не є підставою самостійно починати антибіотик.

Які причини тонзиліту в дітей?

Більшість гострих запалень горла спричиняють віруси. Це можуть бути риновіруси, аденовіруси, віруси грипу, парагрипу, коронавіруси та вірус Епштейна - Барр.

Найважливішою бактеріальною причиною є β-гемолітичний стрептокок групи A. Стрептококовий тонзилофарингіт частіше трапляється у дітей шкільного віку, хоча захворіти може й дитина іншого віку.

Інфекція передається переважно з краплями, які утворюються під час кашлю, чхання та розмови. Ризик поширення зростає при тісному контакті вдома, у школі чи дитячому садку.

Карієс, аденоїди або переохолодження не є безпосередньою причиною гострого стрептококового тонзиліту. Водночас утруднене носове дихання, сухе повітря та хронічні захворювання носоглотки можуть подразнювати слизову й посилювати дискомфорт у горлі.

Які симптоми тонзиліту в дитини?

Прояви залежать від збудника, віку та загального стану. Діти молодшого віку не завжди можуть пояснити, що в них болить горло, тому відмовляються від їжі, плачуть під час ковтання або стають млявими.

Симптоми гострого тонзиліту можуть включати:

  • біль, сухість або печіння в горлі;
  • утруднене чи болісне ковтання;
  • почервоніння та збільшення мигдаликів;
  • білий або гнійний наліт;
  • підвищення температури;
  • збільшення та болючість шийних лімфатичних вузлів;
  • головний біль і ломоту в тілі;
  • неприємний запах із рота;
  • зниження апетиту;
  • біль у животі, нудоту або блювання.

Наліт на мигдаликах буває не лише при стрептококовій інфекції. Він також може виникати при аденовірусній інфекції, інфекційному мононуклеозі та інших захворюваннях.

Як відрізнити вірусний тонзиліт від бактеріального?

При вірусній інфекції біль у горлі часто поєднується з нежитем, кашлем, осиплістю голосу, почервонінням очей або виразками в ротовій порожнині. За наявності таких ознак імовірність стрептококової інфекції нижча.

Для стрептококового тонзилофарингіту більш характерні раптовий біль у горлі, гарячка, болючі передні шийні лімфатичні вузли, збільшені мигдалики з нальотом і відсутність кашлю. Проте жодна окрема ознака не підтверджує діагноз.

Оцінити причину лише за фотографією горла не можна. Дитину має оглянути педіатр або дитячий оториноларинголог.

Як діагностують тонзиліт у дітей?

Лікар уточнює, коли з'явилися симптоми, наскільки висока температура, чи є кашель, нежить, висип, біль у животі та контакт із хворою людиною. Під час огляду оцінює мигдалики, слизову рота, дихання, лімфатичні вузли та загальний стан.

За підозри на стрептококову інфекцію можуть провести:

  • швидкий тест на антиген стрептокока групи A;
  • бактеріологічне дослідження мазка з горла;
  • додаткові аналізи, якщо симптоми не відповідають типовому перебігу.

Позитивний швидкий тест або посів підтверджує стрептококову інфекцію. У симптомних дітей віком від трьох років негативний швидкий тест за потреби перевіряють посівом, оскільки швидке дослідження може не виявити частину випадків. За виразних вірусних симптомів тестування на стрептокок зазвичай не потрібне.

Загальний аналіз крові не дозволяє самостійно визначити збудника. Аналіз на антистрептолізин-О також не використовують для підтвердження поточного гострого тонзиліту, оскільки рівень антитіл підвищується пізніше.

Як лікують тонзиліт у дітей?

Лікування залежить від причини захворювання. При вірусному тонзиліті антибіотики не скорочують тривалість хвороби й можуть спричинити діарею, алергічну реакцію та формування стійкості бактерій до препаратів.

Догляд за дитиною при гострому тонзиліті включає:

  • достатнє пиття невеликими порціями;
  • м'яку їжу комфортної температури;
  • відпочинок і сон;
  • регулярне провітрювання кімнати;
  • зволоження повітря;
  • жарознижувальні та знеболювальні препарати у віковій дозі за рекомендацією лікаря.

Не змушуйте дитину їсти, якщо ковтати боляче. Важливіше стежити, щоб вона пила й регулярно мочилася. Напої не повинні бути дуже гарячими або кислими.

Спреї, льодяники й розчини для полоскання мають вікові обмеження та не замінюють основного лікування.

Коли при тонзиліті потрібні антибіотики?

Антибіотик призначають при підтвердженому стрептококовому тонзилофарингіті або іншій установленій бактеріальній причині. Препарат, дозування та тривалість курсу залежать від віку, маси тіла, алергій і клінічної ситуації.

Не використовуйте залишки антибіотика після попереднього захворювання. Якщо лікар призначив лікування, курс потрібно пройти за визначеною схемою, навіть якщо температура й біль зменшилися раніше.

Повторно зверніться до лікаря, якщо після 48 годин антибіотикотерапії дитині не стає краще, симптоми посилюються або з'являються нові скарги.

Чим небезпечний тонзиліт у дітей?

Більшість дітей одужує без наслідків. Ускладнення частіше виникають при тяжкій інфекції, несвоєчасному зверненні або неправильно підібраному лікуванні.

Можливі ускладнення тонзиліту включають:

  • середній отит;
  • запалення приносових пазух;
  • шийний лімфаденіт;
  • паратонзилярний абсцес;
  • поширення інфекції на глибокі тканини шиї;
  • гостру ревматичну гарячку після стрептококової інфекції;
  • постстрептококовий гломерулонефрит;
  • зневоднення через відмову від пиття;
  • утруднення дихання при значному набряку мигдаликів.

Ревматична гарячка й ураження нирок трапляються рідко, але саме ризик таких наслідків є однією з причин підтверджувати стрептококову інфекцію та правильно її лікувати.

Коли дитині потрібна невідкладна допомога?

Негайно звертайтеся по медичну допомогу, якщо дитина:

  • важко або шумно дихає;
  • не може проковтнути слину чи має виражене слиновиділення;
  • не може відкрити рот;
  • говорить приглушеним, незвичним голосом;
  • має значний однобічний набряк горла або шиї;
  • не п'є та має ознаки зневоднення;
  • дуже сонлива, сплутана або майже не реагує;
  • має судоми;
  • має висип, який не блідне при натисканні;
  • швидко погіршується.

При порушенні дихання, свідомості або різкому погіршенні стану викликайте швидку медичну допомогу чи телефонуйте 103.

Чи потрібно видаляти мигдалики при частих тонзилітах?

Один або кілька епізодів тонзиліту не є автоматичним показанням до операції. Доцільність тонзилектомії оцінює оториноларинголог з урахуванням частоти документованих інфекцій, їхньої тяжкості, ускладнень і впливу на життя дитини.

Операцію можуть розглядати при частих підтверджених тонзилітах, повторних паратонзилярних абсцесах, значному збільшенні мигдаликів із порушенням дихання уві сні або інших визначених показаннях.

Як запобігти тонзиліту в дитини?

Знизити ризик респіраторних інфекцій допомагають щоденні гігієнічні заходи.

Профілактика тонзиліту в дітей включає:

  • регулярне миття рук;
  • прикривання рота й носа під час кашлю та чхання;
  • використання окремого посуду й рушника під час хвороби;
  • провітрювання приміщень;
  • уникнення тісного контакту з людиною, яка має гострі симптоми;
  • достатній сон, різноманітне харчування та фізичну активність.

За болю в горлі, гарячки або нальоту на мигдаликах запишіться на консультацію з педіатрії в INTO-SANA. Лікар огляне дитину, визначить потребу в тесті на стрептокок і підбере лікування відповідно до причини захворювання.

м. Одеса

  • 0482 307 500
  • 0966 307 500
  • 0955 307 500

м. Київ

  • 044 393 0000
  • 096 393 0000
  • 050 393 0000

Телеграм-бот

Залишити заявку

Лікарі

Відгуки про лікарів