Фарингіт — це інфекційно-запальний процес, який уражає слизову оболонку та лімфоїдну тканину глотки. У дітей ця хвороба трапляється значно частіше, ніж у дорослих, оскільки їхня імунна система ще слабка та не здатна повною мірою протистояти вірусам і бактеріям. Пік захворюваності на фарингіт припадає на зимовий та весняно-осінній періоди.
Зміст:
Причини виникнення фарингіту
Причини виникнення даного захворювання в дітей різноманітні. Збудниками хвороби можуть виступати:
- віруси;
- бактерії;
- грибки.
Окрім того, виділяють фарингіт алергічного (викликаний дією подразнювальних чинників: побутова хімія, проживання у промислових районах із токсичним виробництвом), а також травматичного характеру (наявність стороннього тіла у глотці, внаслідок хірургічного втручання, постановки зонда).
Найчастіше у дітей трапляється фарингіт вірусного походження (близько 70% усіх випадків). Існує ряд чинників, що провокують виникнення фарингіту. Серед них:
- слабкий місцевий імунітет, який зі свого боку може бути результатом відмови від грудного вигодовування, нестачі вітамінів, неправильної роботи шлунково-кишкового тракту;
- місцеве тривале переохолодження внаслідок вживання дуже холодних продуктів і напоїв, морозива;
- загальне переохолодження на тлі холодного клімату;
- хронічні запальні процеси в мигдаликах, носі, навколоносових синусах (тонзиліт, синусит, риніт, аденоїдит);
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреторний гастрит, діафрагмальна грижа та інші проблеми органів травлення, що сприяють закиданню кислого вмісту шлунка в ротоглотку;
- ранній вік: у зв'язку з анатомо-фізіологічними особливостями ризик розвитку хвороби у дошкільнят вищий, ніж у школярів та підлітків.
Види фарингіту
Залежно від тривалості та специфіки перебігу цього захворювання ділять на гострий, затяжний і хронічний:
- Гостра форма хвороби розвивається стрімко, і повністю виліковується протягом 30 днів.
- Затяжна форма триває більше місяця, і зазвичай буває результатом несвоєчасного або неграмотного лікування.
- Хронічна форма зазвичай проявляється на тлі інших ЛОР-хвороб або регулярного впливу подразників на горло дитини. Хвороба триває більше ніж півроку, часто рецидивує.
Хронічний фарингіт, зі свого боку, також має різновиди:
- катаральний — на слизовій оболонці спостерігаються незначні почервоніння та набряклість за рахунок розширення судин невеликого калібру;
- гіпертрофічний — набряк слизової виражений, усі її шари потовщуються, лімфоїдні утворення розростаються з утворенням бічних валиків, вузликів або гранул; бокаловидні залози збільшуються в розмірах, виділяють в'язке мокротиння;
- атрофічний — слизова оболонка гортані стоншується, перестає виконувати бар'єрну функцію для патогенних мікроорганізмів, лімфоїдна тканина та підслизовий шар заміщуються на сполучні волокна, зменшується величина та кількість слизових залоз, судин.
Залежно від збудника захворювання, фарингіт класифікують таким чином:
- Вірусний. Найчастіше діагностується у дітей, які відвідують дошкільні установи, оскільки вірус швидко передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується наявністю виразок на слизовій глотки та сильним болем у горлі.
- Бактеріальний. Розвивається в результаті проникнення в дитячий організм різних хвороботворних мікробів. Ця форма вважається досить небезпечною, бо може спровокувати пневмонію або бронхіт. Найчастіше вимагає лікування антибіотиками.
- Грибковий. Найбільше до грибкового фарингіту схильні немовлята. Хвороба розвивається внаслідок слабкої імунної реактивності малюка або неправильного догляду за дитиною. Може бути ускладненням дріжджового (кандидозного) стоматиту.
- Алергічний. Проявляється як реакція на різні алергени: шерсть тварин, квітковий пилок, домашній пил. Окрім болю в горлі, супроводжується закладеністю носа та вираженою сверблячкою.
Симптоми фарингіту
Симптоми цього захворювання можуть бути різними залежно від виду та тяжкості захворювання. Але існує ряд загальних ознак, що вказують на необхідність показати дитину лікарю:
- почервоніння ротоглотки;
- біль у горлі, що посилюється під час ковтання;
- збільшення шийних лімфатичних вузлів;
- першіння, свербіж у горлі;
- сухість у роті;
- сиплий голос;
- кашель (перші 3 дні сухий, згодом починає виділятися мокротиння);
- підвищення температури тіла.
За хронічної формі симптоми менш виражені, змазані. Температура може не підвищуватися, самопочуття погіршується неістотно. Наявний сухий кашель і відчуття «грудочки» в горлі. Немовлята переносять фарингіт значно гірше, ніж діти старшого віку: вони постійно вередують, можуть відмовлятися від грудей або соски. Характерним для грудних дітей є порушення травлення та надмірна слинотеча. У деяких випадках можливий набряк глотки, і навіть задуха (асфіксія).
Діагностика фарингіту
Зазвичай діагностика даного захворювання в дітей не є складною. Основним діагностичним методом сьогодні є фарингоскопія — огляд глотки та горла з використанням спеціального лікарського дзеркала. Лікар проводить огляд, і на підставі таких ознак, як почервоніння горла, набряк слизової, її рихлість, запалення фолікул підозрює наявність фарингіту.
Для уточнення діагнозу призначають лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові. Дозволяє зробити висновок про природу збудника: збільшення кількості нейтрофілів підтверджує бактеріальну етіологію, збільшення лімфоцитів указує на вірусну природу хвороби.
- Дослідження мазка із задньої стінки глотки. Застосовується для уточнення конкретного типу збудника та визначення його чутливості до антибіотиків.
Методи лікування фарингіту
Зазвичай лікування цього захворювання в дітей зводиться до призначення місцевої терапії. Під час лікування потрібно виключити з раціону дитини гостру, кислу, надмірно гарячу або холодну їжу, оскільки вона подразнює горло та затягує процес одужання. Потрібно забезпечити малюкові рясне тепле пиття, бажано таке, що містить вітамін С (журавлинний морс, чай з лимоном, компот зі смородини). Повітря в кімнаті, де перебуває дитина, завжди повинно бути свіжим і зволоженим.
Медикаментозне лікування призначають з урахуванням природи та специфіки захворювання. Ефективним методом терапії є полоскання горла відварами трав, розсмоктування льодяників і таблеток з місцевою знеболювальною, антисептичною, антибактеріальною та протигрибковою дією. Якщо маленька дитина ще не навчилася полоскати горло або розсмоктувати медикаментозні препарати, їй проводять зрошення глотки аерозольними засобами. У разі бактеріальної природи фарингіту для запобігання виникненню гнійно-запальних ускладнень найчастіше призначають антибактеріальну терапію.
Наслідки фарингіту
Здебільшого, прогноз захворювання сприятливий — захворювання в гострій формі повністю виліковується і не залишає наслідків. У разі несвоєчасного призначення адекватної терапії можливий перехід хвороби в хронічну форму. У разі фарингіту бактеріальної етіології існує ряд ймовірних ускладнень, які можна розділити на місцеві та загальні. До місцевих належать:
- гнійні запалення лімфовузлів і заглоточного простору;
- захворювання ЛОР-органів та нижніх дихальних шляхів: отит, бронхіт, гайморит, пневмонія, ларингіт, трахеїт, тонзиліт.
До загальних ускладнень, що виникають на тлі тривалого хронічного перебігу хвороби, належать гломерулонефрит і ревматичне ураження суглобів.
Профілактика фарингіту
Дуже важливою в дитячому віці є профілактика фарингіту. Необхідно вести здоровий спосіб життя, проводити загартовування, загальнозміцнювальні, гігієнічні заходи, дотримуватися розумного режиму дня. Створення сприятливих зовнішніх умов проживання, чистого та достатньо вологого повітря вдома, активні прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди, якісне, повноцінне харчування, благополучна обстановка та доброзичлива атмосфера в оточенні дитини створить основу для повноцінного розвитку та міцного імунітету Вашого малюка!