Скільки має спати немовля та як налагодити режим сну в дитини?

Сон немовляти зазвичай триває приблизно 14–17 годин на добу в перші місяці життя, але його тривалість і ритм змінюються залежно від віку та розвитку дитини. Про правильний режим та умови сну, можливі проблеми зі сном немовлят розповідає дитячий лікар-невролог Живило Лілія Марселівна.

Щоб налагодити режим сну дитини, потрібно поступово формувати стабільні ритуали засинання, слідкувати за ознаками втоми та дотримуватися більш-менш однакового розпорядку дня.

Які фази має дитячий сон?

Сон дитини і дорослого має дві фази — активний (поверхневий) та спокійний (глибокий). У фазі активного сну очі швидко рухаються під повіками, сплячий може бачити сни. Потім настає глибокий сон, і так повторюється 4–5 разів протягом ночі.

Цикл сну у новонароджених триває 60 хвилин, а поверхневий сон — 20–30 хвилин (для порівняння: у дорослих цикл 90–110 хвилин, а поверхневий сон — 10–15 хвилин). У фазі активного сну відбувається розвиток головного мозку дитини, стимулюються дихання та серцебиття. Тому, коли дитина зголодніла, або їй холодно, або важко дихати через закладений носик, вона прокидається і сигналізує батькам про свої потреби.

Які норми сну немовлят за віком?

У перші місяці життя графік сну дитини ще нестабільний та складається з коротких циклів. Пробудження кожні кілька годин є фізіологічною нормою через потребу в годуванні та незрілість регуляції сну. Також у новонароджених немає стабільного поділу доби на день і ніч — цей механізм виробляється поступово впродовж перших місяців життя.

У перші 3 місяці життя дитячий сон розподілений майже рівномірно між днем і ніччю. Починаючи приблизно з 3–4 місяців, поступово формується циркадний ритм, і нічний сон стає довшим, а кількість денних снів зменшується. До 1 року нормальна загальна тривалість сну у немовляти становить приблизно 12–17 годин на добу залежно від віку.

Зазначені норми сну немовлят є усередненими рекомендаціями, оскільки кожна дитина має індивідуальну потребу у сні. Орієнтиром є не лише кількість годин, а й самопочуття дитини, її активність і настрій протягом дня. Одні діти сплять трохи більше, інші — трохи менше, і це не обов'язково є ознакою порушення сну, якщо дитина активна, набирає вагу та розвивається відповідно до віку.

Коли дитина починає спати всю ніч?

Для немовлят перших місяців життя регулярні нічні пробудження є нормою і пов'язані насамперед із потребою в харчуванні та незрілістю механізмів регуляції сну. Новонароджені фізіологічно не здатні спати 6–8 годин без пробуджень.

Дитина починає спати всю ніч поступово, і цей процес дуже індивідуальний, адже залежить від розвитку нервової системи та особливостей дитини. Фактори, які впливають на нічний сон немовляти:

• вік і зрілість нервової системи;
• тип вигодовування (діти на грудному вигодовуванні вночі прокидаються частіше);
• режим денного сну;
• стан здоров'я та стрибки розвитку.

Частина дітей може спати вночі по 5–6 годин приблизно з 3–4 місяців. Нічний сон тривалістю 6–8 годин часто формується ближче до 6–9 місяців. Деякі діти можуть продовжувати прокидатися вночі до одного року й довше, що також вважається варіантом норми.

Як зрозуміти, що дитина хоче спати?

Ознаки сонливості у немовлят з'являються поступово і часто виглядають як зміни поведінки. Найпоширеніші ознаки того, що дитина хоче спати:

• позіхання, тертя очей, вуха або обличчя;
• зниження активності, уповільнення рухів;
• скиглення, капризування, монотонний або тихий плач.

Педіатри радять орієнтуватися на ранні сигнали сонливості у немовляти і не чекати з присипанням до того часу, коли дитина почне плакати.

Чому немовля хоче спати, але не може заснути?

Однією з найчастіших причин, коли немовля виглядає сонним, хоче спати, але не може заснути, є перевтома. Коли дитина не засинає вчасно, рівень стресових гормонів (зокрема кортизолу) підвищується, і організм переходить у стан збудження. У такому стані дитині складніше заснути, навіть якщо вона явно втомлена.

У немовлят сон регулюється не тільки внутрішнім біологічним годинником, але й зовнішніми факторами — годуванням, комфортом, температурою та рівнем стимуляції (наприклад, світлом, шумом, активними іграми). Формування стабільних патернів засинання відбувається поступово впродовж перших місяців життя і значною мірою залежить від розвитку нервової системи, а не лише від режиму.

Як налагодити режим сну немовляти?

На сон дитини впливають різні фактори: розпорядок дня, фізичний та психологічний стан, темперамент дитини, температурний режим у спальні. Для правильної організації сну можна порадити батькам:

• не допускати перевтомлення дитини;
• впродовж дня підтримувати активність дитини, спілкуватися з нею, будити під час годування, якщо вона засинає; використовувати яскраве світло, звичний шум;
• вночі не грати з дитиною, використовувати приглушене світло, зменшити шум, не розмовляти з дитиною довго і голосно;
• давати дитині заснути самостійно.

Важлива роль належить формуванню ритуалів відходу до сну. Це можуть бути тихі спокійні ігри, колискова, купання, гігієнічні процедури, ласкаве ставлення, поцілунок. Ритуали треба виконувати в один і той же час, щовечора, у певній послідовності — це допомагає дитині зрозуміти, що настав час відпочинку, і засинати без обов'язкової присутності мами.

Які правила безпечного сну немовляти?

Безпечне спальне місце особливо важливе протягом першого року життя. Правильна організація безпечного сну немовляти допомагає зменшити ризик синдрому раптової дитячої смерті та інших небезпечних ситуацій під час сну.

Основні правила:

• укладати немовля спати на спину під час кожного денного та нічного сну;
• використовувати окреме дитяче ліжечко або інше призначене для немовляти спальне місце з рівною та твердою поверхнею;
• залишати спальне місце порожнім — без подушок, м'яких бортиків, ковдр, іграшок та інших м'яких предметів;
• не накривати голову й обличчя дитини під час сну;
• не допускати перегрівання малюка;
• не курити поруч із дитиною та в приміщеннях, де вона перебуває;
• у перші місяці розміщувати дитяче спальне місце в кімнаті батьків, але не на одному спальному місці з дорослими.

Положення на спині рекомендується навіть тоді, коли дитина схильна до зригування, якщо лікар не надав інших індивідуальних рекомендацій. Коли немовля вже самостійно перевертається в обидва боки, постійно повертати його на спину під час сну не потрібно, але вкладати дитину слід саме на спину.

Чому немовля неспокійно спить?

Під час сну здорова дитина може періодично рухати ручками або ніжками, спати з напіввідкритими очима, перевертатися. Сон — це відображення дня малюка: чим активніше він був, тим неспокійніше може спати вночі. Нервова система дитини недосконала, і вона вчиться переходити зі стану неспання в стан сну.

Найпоширеніші порушення сну у немовлят та малюків:

• труднощі під час засинання;
• перерваний сон;
• надто раннє пробудження;
• розхитування, вдарення або хитання головою;
• здригання під час засинання, раптові скорочення м'язів кінцівок або тулуба;
• зупинка дихання уві сні до 10 секунд (апное);
• порушення фізичного здоров'я, наявність захворювань органів і систем;
• ураження нервової системи, порушення нейророзвитку;
• поведінкові порушення сну (малюк не вміє засинати самостійно, потребує присутності мами, дурника).

Що може заважати немовляті спати?

Не кожне часте пробудження є ознакою захворювання. Оцінювати причини поганого сну у немовляти потрібно з урахуванням віку, умов сну, годування та загального стану дитини.

Засинанню або безперервному сну можуть заважати:

• голод або потреба в годуванні;
• мокрий підгузок та інший фізичний дискомфорт;
• закладеність носа;
• занадто висока або низька температура в кімнаті;
• надмірна кількість світла чи шуму;
• активні ігри та інша інтенсивна стимуляція перед сном;
• зміни звичного розпорядку дня;
• біль, підвищена температура тіла та інші прояви захворювання.

Якщо причина пов'язана з умовами сну, часто достатньо усунути подразник і повернутися до звичного вечірнього ритуалу. При появі ознак захворювання або незвичних змін поведінки необхідно оцінювати не тільки сон, а й загальний стан дитини.

Коли порушення сну немовляти потребує консультації лікаря?

Епізодичні труднощі із засинанням можуть виникати й у здорових дітей. Консультація потрібна, якщо поганий сон у немовляти поєднується з іншими симптомами або зміни стають стійкими.

Звернутися до педіатра або дитячого невролога варто, якщо:

• характер сну дитини різко змінився без зрозумілої причини;
• порушення засинання або часті пробудження зберігаються тривалий час;
• після пробудження дитина постійно млява, надмірно сонлива або незвично дратівлива;
• під час сну батьки помічають незвичні рухи або повторювані епізоди, які викликають занепокоєння;
• проблеми зі сном супроводжуються труднощами з годуванням, недостатнім набором ваги або іншими змінами стану здоров'я;
• у батьків виникають питання щодо розвитку нервової системи дитини.

Лікар оцінить режим, розвиток і стан здоров'я немовляти та визначить, чи потрібне додаткове обстеження. За потреби можна звернутися до дитячого лікаря-невролога Лілії Живило.

Коли звернутися до лікаря

Якщо ви спостерігаєте у немовляти порушення сну, якщо дитина після пробудження примхлива, дратівлива, з поганим настроєм впродовж дня, якщо малюк хоче, але не може заснути — вчасно звертайтеся за допомогою до лікарів-педіатрів або дитячих лікарів-неврологів медичних центрів INTO-SANA. Фахівці допоможуть діагностувати той чи інший розлад сну, притаманний віку дитини, і нададуть рекомендації щодо модифікації режиму сну, а за необхідності призначать лікування.