Скільки має спати немовля та як налагодити режим сну в дитини?

Немовля зазвичай має спати приблизно 14–17 годин на добу, але тривалість і ритм сну змінюються залежно від віку та розвитку дитини. Про правильний режим та умови сну, можливі проблеми зі сном немовлят розповідає дитячий лікар-невролог Живило Лілія Марселівна.

Щоб налагодити режим сну дитини, потрібно поступово формувати стабільні ритуали засинання, слідкувати за ознаками втоми та дотримуватися більш-менш однакового розпорядку дня.

Які фази має дитячий сон?

Сон дитини і дорослого має дві фази — активний (поверхневий) та спокійний (глибокий). У фазі активного сну очі швидко рухаються під повіками, сплячий може бачити сни. Потім настає глибокий сон, і так повторюється 4–5 разів протягом ночі.

Цикл сну у новонароджених триває 60 хвилин, а поверхневий сон — 20–30 хвилин (для порівняння: у дорослих цикл 90–110 хвилин, а поверхневий сон — 10–15 хвилин). У фазі активного сну відбувається розвиток головного мозку дитини, стимулюються дихання та серцебиття. Тому, коли дитина зголодніла, або їй холодно, або важко дихати через закладений носик, вона прокидається і сигналізує батькам про свої потреби.

Які норми сну немовлят за віком?

У перші місяці життя графік сну дитини ще нестабільний та складається з коротких циклів. Пробудження кожні кілька годин є фізіологічною нормою через потребу в годуванні та незрілість регуляції сну. Також у новонароджених немає стабільного поділу доби на день і ніч — цей механізм виробляється поступово впродовж перших місяців життя.

У перші 3 місяці життя дитячий сон розподілений майже рівномірно між днем і ніччю. Починаючи приблизно з 3–4 місяців, поступово формується циркадний ритм, і нічний сон стає довшим, а кількість денних снів зменшується. До 1 року нормальна загальна тривалість сну у немовляти становить приблизно 12–17 годин на добу залежно від віку.

Зазначені норми сну є усередненими рекомендаціями, оскільки кожна дитина має індивідуальну потребу у сні. Орієнтиром є не лише кількість годин, а й самопочуття дитини, її активність і настрій протягом дня. Одні діти сплять трохи більше, інші — трохи менше, і це не обов'язково є ознакою порушення сну, якщо дитина активна, набирає вагу та розвивається відповідно до віку.

Коли дитина починає спати всю ніч?

Для немовлят перших місяців життя регулярні нічні пробудження є нормою і пов'язані насамперед із потребою в харчуванні та незрілістю механізмів регуляції сну. Новонароджені фізіологічно не здатні спати 6–8 годин без пробуджень.

Дитина починає спати всю ніч поступово, і цей процес дуже індивідуальний, адже залежить від розвитку нервової системи та особливостей дитини. Фактори, які впливають на тривалий нічний сон немовлят:

• вік і зрілість нервової системи;
• тип вигодовування (діти на грудному вигодовуванні вночі прокидаються частіше);
• режим денного сну;
• стан здоров'я та стрибки розвитку.

Частина дітей може спати вночі по 5–6 годин приблизно з 3–4 місяців. Нічний сон тривалістю 6–8 годин часто формується ближче до 6–9 місяців. Деякі діти можуть продовжувати прокидатися вночі до одного року й довше, що також вважається варіантом норми.

Як зрозуміти, що дитина хоче спати?

Ознаки сонливості у немовлят з'являються поступово і часто виглядають як зміни поведінки. Найпоширеніші ознаки того, що дитина хоче спати:

• позіхання, тертя очей, вуха або обличчя;
• зниження активності, уповільнення рухів;
• скиглення, капризування, монотонний або тихий плач.

Педіатри радять орієнтуватися на ранні сигнали сонливості у немовляти і не чекати з присипанням до того часу, коли дитина почне плакати.

Чому немовля хоче спати, але не може заснути?

Однією з найчастіших причин, коли немовля виглядає сонним, хоче спати, але не може заснути, є перевтома. Коли дитина не засинає вчасно, рівень стресових гормонів (зокрема кортизолу) підвищується, і організм переходить у стан збудження. У такому стані дитині складніше заснути, навіть якщо вона явно втомлена.

У немовлят сон регулюється не тільки внутрішнім біологічним годинником, але й зовнішніми факторами — годуванням, комфортом, температурою та рівнем стимуляції (наприклад, світлом, шумом, активними іграми). Формування стабільних патернів засинання відбувається поступово впродовж перших місяців життя і значною мірою залежить від розвитку нервової системи, а не лише від режиму.

Як налагодити режим сну немовляти?

На сон дитини впливають різні фактори: розпорядок дня, фізичний та психологічний стан, темперамент дитини, температурний режим у спальні. Для правильної організації сну можна порадити батькам:

• не допускати перевтомлення дитини;
• впродовж дня підтримувати активність дитини, спілкуватися з нею, будити під час годування, якщо вона засинає; використовувати яскраве світло, звичний шум;
• вночі не грати з дитиною, використовувати приглушене світло, зменшити шум, не розмовляти з дитиною довго і голосно;
• давати дитині заснути самостійно.

Важлива роль належить формуванню ритуалів відходу до сну. Це можуть бути тихі спокійні ігри, колискова, купання, гігієнічні процедури, ласкаве ставлення, поцілунок. Ритуали треба виконувати в один і той же час, щовечора, у певній послідовності — це допомагає дитині зрозуміти, що настав час відпочинку, і засинати без обов'язкової присутності мами.

Правила безпечного сну для немовлят

У дітей першого року життя вночі під час сну може настати синдром раптової смерті. Профілактика цього явища полягає в наступному:

• сон малюка на спині;
• не курити у кімнаті, де спить дитина;
• температура у кімнаті малюка в межах 20–22 градусів;
• уникати перегрівання дитини;
• ліжечко з жорстким матрацом;
• сон у окремому ліжечку в одній кімнаті з батьками;
• відсутність тварин у кімнаті, де спить малюк.

Чому немовля неспокійно спить?

Під час сну здорова дитина може періодично рухати ручками або ніжками, спати з напіввідкритими очима, перевертатися. Сон — це відображення дня малюка: чим активніше він був, тим неспокійніше може спати вночі. Нервова система дитини недосконала, і вона вчиться переходити зі стану неспання в стан сну.

Найпоширеніші порушення сну у немовлят та малюків:

• труднощі під час засинання;
• перерваний сон;
• надто раннє пробудження;
• розхитування, вдарення або хитання головою;
• здригання під час засинання, раптові скорочення м'язів кінцівок або тулуба;
• зупинка дихання уві сні до 10 секунд (апное);
• порушення фізичного здоров'я, наявність захворювань органів і систем;
• ураження нервової системи, порушення нейророзвитку;
• поведінкові порушення сну (малюк не вміє засинати самостійно, потребує присутності мами, дурника).

Коли звернутися до лікаря

Якщо ви спостерігаєте у немовляти порушення сну, якщо дитина після пробудження примхлива, дратівлива, з поганим настроєм впродовж дня, якщо малюк хоче, але не може заснути — вчасно звертайтеся за допомогою до лікарів-педіатрів або дитячих лікарів-неврологів медичних центрів INTO-SANA. Фахівці допоможуть діагностувати той чи інший розлад сну, притаманний віку дитини, і нададуть рекомендації щодо модифікації режиму сну, а за необхідності призначать лікування.

м. Одеса

• 0482 307 500
• 0966 307 500
• 0955 307 500

м. Київ

• 044 393 0000
• 096 393 0000
• 050 393 0000

Телеграм-бот