Синусит: симптоми, діагностика та лікування

Синусит — це запалення слизової оболонки однієї або кількох навколоносових пазух. Захворювання часто розвивається разом із запаленням слизової носа, тому в медичній практиці також використовують термін риносинусит. Перебіг може бути гострим або тривалим, а тактика лікування залежить від причини, тривалості симптомів та їх вираженості.

Про основні прояви захворювання, діагностику та принципи лікування розповідають лікарі-отоларингологи медичних центрів INTO-SANA. Своєчасна оцінка симптомів допомагає відрізнити запалення пазух від інших захворювань носа та визначити необхідний обсяг медичної допомоги.

Що таке синусит і які пазухи можуть запалюватися?

Навколоносові пазухи — це заповнені повітрям порожнини в кістках черепа, сполучені з порожниною носа. При набряку слизової відтік секрету з них може порушуватися, що підтримує запальний процес. Залежно від локалізації запалення використовують різні назви захворювання.

До основних видів синуситу за локалізацією належать:

• гайморит — запалення верхньощелепних пазух;
• фронтит — запалення лобових пазух;
• етмоїдит — запалення клітин решітчастого лабіринту;
• сфеноїдит — запалення клиноподібної пазухи.

Запальний процес може охоплювати одну або одночасно кілька пазух. Самостійно визначити його локалізацію лише за місцем болю не завжди можливо, оскільки характер відчуттів у різних пацієнтів відрізняється.

Чому виникає синусит?

Найчастіше гострий синусит виникає після вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів. Набряк слизової порожнини носа порушує природну вентиляцію та дренування пазух, через що симптоми застуди можуть зберігатися або змінюватися. Бактеріальна інфекція є лише однією з можливих причин і розвивається не в кожному випадку.

До факторів, які можуть сприяти запаленню навколоносових пазух, належать:

• гострі респіраторні вірусні інфекції;
• алергічний риніт;
• анатомічні особливості порожнини носа;
• поліпи носа;
• порушення нормального відтоку секрету з пазух;
• деякі стоматологічні захворювання, особливо при ураженні верхньощелепних пазух.

Причина має значення для вибору подальшої тактики, оскільки лікування вірусного, бактеріального, алергічного або одонтогенного процесу може відрізнятися. Саме тому однакова схема терапії не підходить усім пацієнтам із закладеністю носа та болем у ділянці обличчя.

Які симптоми синуситу?

Синусит характеризується запальним процесом, що вражає слизову оболонку навколоносових пазух. Прояви залежать від локалізації та поширеності запалення, а також тривалості захворювання. Частина симптомів схожа на звичайну респіраторну інфекцію, тому важливе значення має їх поєднання та динаміка.

До основних симптомів синуситу належать:

• Біль або відчуття тиску в ділянці обличчя. Дискомфорт може локалізуватися в лобній ділянці, біля перенісся, щік або під очима.
• Закладеність носа. Утруднене носове дихання виникає через набряк слизової оболонки.
• Виділення з носа. Секрет може бути прозорим, жовтуватим або зеленуватим, однак його колір сам по собі не дозволяє визначити, чи є інфекція бактеріальною.
• Погіршення нюху. Запалення та набряк слизової можуть спричиняти зниження або тимчасову втрату здатності сприймати запахи.
• Кашель. Він може виникати, зокрема, через стікання секрету по задній стінці глотки.

Через порушення носового дихання та відчуття тиску в ділянці пазух людині може бути складніше спати та виконувати звичні повсякденні справи. Вираженість симптомів не завжди однакова протягом захворювання і може змінюватися в міру розвитку запального процесу.

Чим відрізняється гострий синусит від хронічного?

Тривалість захворювання має значення для його класифікації та подальшого обстеження. Гострий процес зазвичай виникає на тлі респіраторної інфекції та триває обмежений час. Якщо характерні симптоми зберігаються щонайменше 12 тижнів, розглядають можливість хронічного риносинуситу.

Для хронічного синуситу характерні:

• тривала закладеність носа;
• виділення з носа або стікання секрету в носоглотку;
• зниження нюху;
• відчуття тиску або дискомфорту в ділянці обличчя;
• періоди посилення та послаблення проявів.

При тривалому перебігу важливо з'ясувати фактори, які підтримують запалення, а не лише тимчасово зменшити його прояви. Обстеження також допомагає визначити, чи є поліпи або інші зміни в порожнині носа та пазухах.

Як відрізнити вірусний синусит від бактеріального?

Більшість гострих риносинуситів пов'язані з вірусними респіраторними інфекціями й не потребують антибактеріальної терапії. Лікар оцінює не одну окрему ознаку, а тривалість захворювання, характер симптомів та їх зміну з часом. Зокрема, жовті або зелені виділення з носа самі по собі не підтверджують бактеріальне походження хвороби.

На можливий бактеріальний синусит можуть вказувати:

• тривале збереження симптомів без помітного поліпшення;
• виражені симптоми з високою температурою та гнійними виділеннями на початку захворювання;
• повторне погіршення після початкового покращення стану.

Остаточну оцінку проводить лікар з урахуванням усієї клінічної картини. Такий підхід дає змогу визначити, коли антибіотик дійсно може бути потрібний, а коли достатньо іншої терапії.

Як діагностують синусит?

Перший і найважливіший крок у правильній діагностиці синуситу — консультація з лікарем. Отоларинголог у Києві уточнює скарги, тривалість захворювання, попередню динаміку симптомів і проводить огляд ЛОР-органів. При типовому гострому неускладненому перебігу додаткова візуалізація пазух потрібна не завжди.

За показаннями діагностика синуситу може включати:

• огляд порожнини носа та інших ЛОР-органів;
• ендоскопічне дослідження порожнини носа;
• комп'ютерну томографію навколоносових пазух;
• додаткові дослідження для пошуку причин тривалого або повторного запалення.

Обсяг обстеження визначають відповідно до клінічної ситуації. Комп'ютерна томографія дає детальне зображення пазух, але не є обов'язковим дослідженням при кожному епізоді гострого риносинуситу.

Коли при синуситі призначають КТ пазух носа?

Методи візуалізації використовують тоді, коли результат може вплинути на діагноз або подальшу тактику. При звичайному неускладненому гострому риносинуситі діагноз часто встановлюють за клінічними ознаками. Тому проводити рентгенологічне дослідження кожному пацієнту з нежитем та болем у ділянці пазух не потрібно.

КТ пазух носа лікар може рекомендувати:

• при підозрі на ускладнення;
• при тривалому або рецидивному перебігу;
• для оцінки хронічного риносинуситу;
• якщо необхідно детально оцінити анатомію навколоносових пазух;
• під час підготовки до певних хірургічних втручань.

Результати КТ оцінюють разом зі скаргами та даними ЛОР-огляду, а не окремо від них. За необхідності інструментального обстеження лікар визначає оптимальний метод і час його проведення.

Як лікують синусит?

Тактика залежить від причини та перебігу захворювання. Мета терапії — зменшити запалення, полегшити симптоми та відновити нормальне функціонування порожнини носа й пазух. Препарати підбирають з урахуванням клінічної ситуації та можливих протипоказань.

Лікування синуситу може включати:

• Знеболювальні та жарознижувальні засоби. За потреби лікар може рекомендувати препарати для контролю болю та температури.
• Сольові розчини для носа. Зрошення або промивання допомагає очищати порожнину носа від секрету.
• Інтраназальні кортикостероїди. Вони діють місцево на слизову оболонку та можуть використовуватися для зменшення запалення за відповідними показаннями.
• Антибіотики. Їх призначають не при кожному синуситі, а коли лікар має підстави підозрювати бактеріальну інфекцію та вважає антибактеріальне лікування необхідним.

Схема терапії та її тривалість залежать від конкретного діагнозу, тому самостійно починати приймання антибіотиків не слід. Якщо препарат уже призначив лікар, застосовувати його потрібно відповідно до отриманих рекомендацій.

Чи можна лікувати синусит без антибіотиків?

Антибіотик не діє на віруси, тому при вірусному риносинуситі він не прискорює одужання. Крім того, необґрунтоване використання антибактеріальних препаратів пов'язане з побічними ефектами та розвитком стійкості бактерій до антибіотиків. Рішення про їх призначення приймають після оцінки перебігу захворювання.

При лікуванні гострого синуситу без антибіотиків за відповідних показань можуть застосовувати:

• сольові розчини для очищення порожнини носа;
• інтраназальні кортикостероїди;
• засоби для контролю болю та температури;
• достатнє споживання рідини та загальні заходи для полегшення самопочуття.

Вибір симптоматичної терапії залежить від віку, супутніх захворювань та інших препаратів, які приймає людина. Якщо стан не поліпшується у прогнозований термін або після покращення знову погіршується, потрібна повторна оцінка лікаря.

Які ускладнення може спричинити синусит?

У більшості випадків гострий синусит минає без серйозних наслідків, проте в окремих ситуаціях інфекційний процес може поширюватися за межі пазух. Особливу увагу приділяють змінам з боку очей і нервової системи, оскільки навколоносові пазухи анатомічно розташовані поруч з очницею та порожниною черепа. Такі стани потребують невідкладної медичної оцінки.

На можливі ускладнення синуситу можуть вказувати:

• набряк або почервоніння тканин навколо ока;
• порушення зору або двоїння в очах;
• виражений незвичний головний біль;
• порушення свідомості;
• ригідність м'язів шиї;
• різке погіршення загального стану.

Поява таких симптомів не є типовим перебігом звичайного риносинуситу. У цьому випадку не варто чекати планового прийому — необхідна термінова медична допомога.

Коли потрібно звернутися до ЛОР-лікаря?

Короткочасна закладеність носа при звичайній вірусній інфекції не завжди потребує спеціального ЛОР-обстеження. Інша ситуація виникає, коли симптоми затягуються, повторюються або їх характер змінюється. Огляд також потрібний при ознаках, які можуть свідчити про бактеріальний процес чи інше захворювання носа та пазух.

Запланувати консультацію ЛОРа при синуситі варто, якщо:

• симптоми довго не минають або не демонструють очікуваного покращення;
• після початкового поліпшення стан знову погіршився;
• епізоди запалення пазух регулярно повторюються;
• закладеність носа, виділення або зниження нюху зберігаються протягом тривалого часу;
• біль у ділянці обличчя виражений або має незвичний характер.

Під час консультації лікар визначить, чи відповідають скарги гострому або хронічному риносинуситу та чи потрібні додаткові дослідження. Від встановленої причини й особливостей перебігу залежатиме подальша тактика лікування.