Рак молочної залози: профілактичний огляд та раннє виявлення

Рак молочної залози — це злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин тканин молочної залози. Захворювання найчастіше діагностують у жінок, однак воно може виникати й у чоловіків.

Лікар УЗД медичних центрів INTO-SANA Барбишева Вероніка Валеріївна пояснює, чому важливо своєчасно проходити обстеження молочних залоз. На ранніх стадіях пухлина може не спричиняти помітних скарг, тому відсутність болю чи дискомфорту не виключає захворювання.

Ризик розвитку раку молочної залози збільшується з віком, проте захворювання може виникати й у молодших людей. Саме тому тактика профілактичних обстежень має враховувати вік та індивідуальні фактори ризику.

Що мають на увазі, коли говорять про ранню діагностику та скринінг?

Скринінг проводять людям без симптомів, щоб виявити можливі патологічні зміни ще до появи скарг. Якщо симптоми вже виникли, йдеться не про скринінг, а про діагностичне обстеження.

Для ранньої діагностики раку молочної залози можуть застосовувати:

• мамографію відповідно до віку та індивідуального ризику;
• УЗД молочних залоз за показаннями;
• огляд і консультацію мамолога;
• додаткові методи дослідження, якщо під час первинного обстеження виявлено зміни.

Метод та періодичність обстежень визначають індивідуально. Жінкам із підвищеним ризиком може знадобитися інша програма спостереження, ніж людям із середнім ризиком.

Які симптоми можуть виникати при раку молочної залози?

На початковому етапі захворювання нерідко не має помітних проявів. Водночас певні зміни молочних залоз потребують консультації лікаря незалежно від віку та дати останнього профілактичного обстеження.

До можливих симптомів раку молочної залози належать:

• нове ущільнення у молочній залозі або пахвовій ділянці;
• зміна форми чи розміру однієї молочної залози;
• втягнення соска, яке з'явилося нещодавно;
• незвичні виділення із соска;
• зміни шкіри молочної залози або соска;
• локальне потовщення чи деформація тканин;
• збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Ці ознаки можуть виникати не тільки при злоякісних новоутвореннях. Визначити їх причину можна лише після огляду та необхідних діагностичних досліджень.

Які фактори підвищують ризик раку молочної залози?

Захворювання не має однієї універсальної причини, а на ймовірність його розвитку впливає сукупність різних чинників. Наявність одного або навіть кількох факторів ризику не означає, що рак обов'язково виникне.

До факторів ризику раку молочної залози належать:

• старший вік;
• випадки раку молочної залози або яєчників у близьких родичів;
• певні спадкові генетичні зміни;
• рак однієї молочної залози в анамнезі;
• деякі передракові зміни тканин молочної залози;
• вплив окремих гормональних і репродуктивних факторів;
• вживання алкоголю;
• надмірна маса тіла після менопаузи;
• недостатня фізична активність.

Частину цих чинників неможливо змінити, тому оцінка індивідуального ризику має значення для вибору програми спостереження. Особливо важливо повідомити лікаря про онкологічні захворювання у близьких родичів та власні попередні захворювання молочних залоз.

Чим відрізняються УЗД молочних залоз і мамографія?

Ці дослідження використовують різні фізичні принципи та не є взаємозамінними в усіх клінічних ситуаціях. Вибір методу залежить від віку, структури тканин, симптомів, попередніх результатів та мети обстеження.

Під час обстеження молочних залоз можуть застосовувати:

• УЗД для оцінки структури тканин та уточнення характеру виявлених змін;
• мамографію як основний метод скринінгу раку молочної залози для відповідних вікових груп;
• поєднання декількох методів, якщо одного дослідження недостатньо;
• інші методи візуалізації за спеціальними показаннями.

Самостійно вибирати між УЗД і мамографією лише за принципом «який метод кращий» неправильно. Для конкретної людини лікар визначає дослідження, яке відповідає її віку, ризикам та клінічній ситуації.

Коли потрібно робити мамографію?

Рекомендації щодо віку початку та частоти скринінгової мамографії можуть відрізнятися залежно від клінічних настанов і персонального ризику. Тому універсальна схема не підходить усім жінкам.

Регулярна мамографія молочних залоз може бути рекомендована:

• жінкам відповідної вікової групи в межах скринінгу;
• раніше стандартного віку початку скринінгу при високому індивідуальному ризику;
• для уточнення змін, виявлених під час іншого обстеження;
• при певних симптомах за направленням лікаря.

За наявності скарг не потрібно чекати віку планового скринінгу або наступного профілактичного дослідження. У такій ситуації лікар підбирає діагностичну тактику відповідно до характеру змін.

Коли проводять УЗД молочних залоз?

Ультразвукове дослідження дає змогу оцінити тканини молочної залози та використовується як діагностичний метод у різних клінічних ситуаціях. Воно також може доповнювати результати інших методів візуалізації.

Показаннями до УЗД молочних залоз можуть бути:

• ущільнення, виявлене під час огляду або самообстеження;
• локальні зміни чи дискомфорт у молочній залозі;
• виділення із соска;
• необхідність уточнити характер змін, виявлених іншими методами;
• контроль раніше діагностованих утворень за рекомендацією лікаря;
• обстеження молодших пацієнток у відповідних клінічних ситуаціях.

УЗД не замінює мамографічний скринінг там, де він рекомендований відповідно до віку та ризику. Пройти ультразвукове дослідження молочних залоз у Києві можна в діагностичному відділенні INTO-SANA.

Які методи дообстеження може призначити мамолог?

Якщо під час огляду, УЗД або мамографії виявлено зміни, лікар визначає, чи потрібна додаткова діагностика. Обсяг обстеження залежить від характеристик виявленого утворення та результатів попередніх досліджень.

Для діагностики раку молочної залози за показаннями можуть застосовувати:

• додаткові мамографічні проєкції;
• прицільне УЗД;
• МРТ молочних залоз;
• біопсію підозрілої ділянки;
• гістологічне дослідження отриманого матеріалу;
• інші дослідження залежно від клінічної ситуації.

Сам факт призначення додаткового дослідження не означає наявності злоякісної пухлини. Його завдання — отримати достатньо інформації для встановлення точного діагнозу та визначення подальших дій.

Коли призначають біопсію молочної залози?

За зображенням, отриманим під час УЗД, мамографії чи МРТ, не завжди можна остаточно визначити природу підозрілої зміни. У таких випадках для морфологічної верифікації може знадобитися отримання зразка тканини.

Біопсію молочної залози можуть рекомендувати, якщо:

• під час візуалізації виявлено підозріле утворення;
• знайдені зміни потребують гістологічної оцінки;
• необхідно підтвердити або виключити злоякісний процес;
• потрібно визначити характеристики пухлини для планування подальшого лікування.

Отриманий матеріал досліджує лікар-патоморфолог. Саме гістологічне дослідження дозволяє встановити характер клітинних змін у взятому зразку тканини.

Кому може бути потрібне генетичне тестування BRCA1 та BRCA2?

Зміни в генах BRCA1 і BRCA2 можуть значно підвищувати спадкову схильність до деяких онкологічних захворювань. Водночас таке тестування не є універсальним скринінговим аналізом для кожної людини.

Підставами для оцінки спадкового ризику раку молочної залози можуть бути:

• кілька випадків раку молочної залози або яєчників у родині;
• розвиток певних онкологічних захворювань у родичів у молодому віці;
• рак молочної залози у чоловіка в родині;
• відома патогенна генетична зміна у близького родича;
• особливості особистого онкологічного анамнезу, які можуть свідчити про спадковий синдром.

Доцільність генетичного тестування бажано визначати після оцінки особистого та сімейного анамнезу. Результат такого дослідження потрібно правильно інтерпретувати, оскільки виявлена генетична зміна свідчить про ризик, а не про наявність раку.

Чому раннє виявлення раку молочної залози настільки важливе?

Невелика пухлина може тривалий час не спричиняти болю чи інших відчутних змін. Через це орієнтуватися лише на самопочуття для контролю здоров'я молочних залоз недостатньо.

Раннє виявлення раку молочної залози важливе тому, що:

• захворювання можна діагностувати до появи виражених симптомів;
• на ранніх стадіях пухлина може залишатися локалізованою;
• своєчасна діагностика дає змогу раніше визначити необхідну тактику лікування;
• обсяг лікування залежить, зокрема, від стадії та біологічних характеристик пухлини.

Скринінг не запобігає самому виникненню пухлини, але допомагає виявити захворювання раніше. Водночас навіть регулярні планові обстеження не є підставою ігнорувати нові зміни, що виникли між ними.

Чи може рак молочної залози виникнути у чоловіків?

Молочна залоза у чоловіків також містить тканини, з яких може розвинутися злоякісна пухлина. Такі випадки трапляються значно рідше, ніж у жінок, але потребують такої самої уваги до підозрілих змін.

На можливий рак молочної залози у чоловіків можуть вказувати:

• ущільнення в ділянці грудної залози;
• зміна форми або положення соска;
• втягнення соска;
• виділення із соска;
• зміни шкіри над утворенням;
• збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій ділянці.

Подібні прояви не обов'язково пов'язані з онкологічним захворюванням. Проте нове ущільнення або інша незрозуміла зміна є приводом для медичного огляду.

Коли потрібно звернутися до мамолога?

Планове спостереження та звернення через появу симптомів мають різні завдання. Якщо людина помітила нову зміну, відкладати консультацію до наступного профілактичного огляду не варто.

Звернутися до мамолога в Києві щодо захворювань молочної залози варто, якщо:

• з'явилося нове ущільнення;
• змінилися форма або контури молочної залози;
• виникли незвичні зміни шкіри;
• сосок змінив положення або форму;
• з'явилися виділення із соска;
• збільшилися пахвові лімфатичні вузли;
• під час УЗД або мамографії виявлено зміни, які потребують оцінки фахівця.

Під час консультації лікар оцінює скарги, анамнез і результати попередніх досліджень та визначає, чи потрібне подальше обстеження. Якщо ж симптомів немає, індивідуальний графік профілактичного спостереження доцільно формувати з урахуванням віку та факторів ризику.