Мікоплазменна пневмонія у дітей: симптоми, діагностика та лікування
Поступове підвищення температури, слабкість і кашель, який стає тривалішим або інтенсивнішим, можуть бути проявами мікоплазмової інфекції. Вона часто має легший початок, ніж типова бактеріальна пневмонія, однак іноді спричиняє дихальну недостатність та інші ускладнення.
Про перебіг захворювання розповідає педіатр Ганна Єськова.
Що таке мікоплазменна пневмонія?
Мікоплазменна пневмонія — це інфекційне ураження легень, яке спричиняє бактерія Mycoplasma pneumoniae. Вона може викликати фарингіт, трахеїт, бронхіт або пневмонію.
Збудник не має клітинної стінки. Через цю особливість антибіотики, що діють саме на клітинну стінку бактерій, зокрема пеніциліни та цефалоспорини, не працюють проти мікоплазми.
Захворювання часто називають «атиповою» або «ходячою» пневмонією. Ці назви пов’язані з тим, що дитина іноді залишається активною, хоча вже має запалення легень. Проте легкий початок не виключає подальшого погіршення.
Як передається Mycoplasma pneumoniae?
Збудник поширюється від людини до людини з респіраторними краплями під час кашлю та чхання. Для зараження частіше потрібний тривалий тісний контакт, тому спалахи можуть виникати в сім’ях, школах, гуртожитках та інших колективах.
Інкубаційний період зазвичай становить від одного до чотирьох тижнів. Через такий повільний розвиток симптомів визначити точний момент зараження часто неможливо.
Мікоплазмовою інфекцією можна хворіти повторно. Вона найчастіше вражає дітей, зокрема шкільного та молодшого віку, але заражаються також підлітки й дорослі.
Які симптоми мікоплазменної пневмонії у дітей?
Захворювання часто розвивається поступово. Спочатку воно може нагадувати звичайну респіраторну інфекцію, а кашель і слабкість посилюються протягом наступних днів.
Симптоми мікоплазменної пневмонії можуть включати:
- сухий або малопродуктивний кашель;
- підвищення температури й озноб;
- втому та зниження активності;
- головний біль;
- біль або першіння в горлі;
- захриплість;
- нежить;
- біль у грудній клітці під час кашлю чи глибокого вдиху;
- прискорене або утруднене дихання;
- свистячі звуки під час дихання;
- зниження апетиту.
У маленьких дітей інфекція може проявлятися нежитем, блюванням, діареєю, свистячим диханням або відмовою від їжі. У дітей з астмою Mycoplasma pneumoniae здатна спричинити загострення з посиленням кашлю та бронхообструкції.
Чим мікоплазменна пневмонія відрізняється від типової?
Типова бактеріальна пневмонія нерідко починається гостро з високої температури, вираженої слабкості та швидкого погіршення стану. Для мікоплазмової інфекції більш характерні поступовий початок і тривалий сухий кашель.
Проте встановити збудника лише за симптомами або прослуховуванням легень неможливо. Схожий перебіг можуть мати вірусні інфекції, кашлюк, інші бактеріальні пневмонії, бронхіт і загострення астми.
Відсутність виражених хрипів не виключає пневмонію. Дані огляду іноді не відповідають змінам на рентгенограмі, тому лікар оцінює не одну ознаку, а загальний стан дитини, частоту дихання, сатурацію та динаміку симптомів.
Як діагностують мікоплазменну пневмонію?
Педіатр уточнює тривалість кашлю, температуру, контакти з хворими, перенесені інфекції, приймання антибіотиків і наявність супутніх захворювань. Під час огляду оцінює дихання, частоту серцевих скорочень, сатурацію кисню та ознаки зневоднення.
Обстеження при підозрі на пневмонію може включати:
- загальний аналіз крові та інші лабораторні дослідження;
- ПЛР або інший молекулярний тест на Mycoplasma pneumoniae;
- рентгенографію органів грудної клітки;
- дослідження на інші респіраторні збудники;
- додаткові аналізи при тяжкому чи нетиповому перебігу.
Молекулярні тести, які виявляють генетичний матеріал збудника, є переважним методом лабораторної діагностики Mycoplasma pneumoniae. Результат потрібно оцінювати разом із симптомами, оскільки виявлення бактерії не завжди доводить, що саме вона спричинила всі прояви захворювання.
Аналіз крові на антитіла не завжди дозволяє підтвердити гостру інфекцію за одним дослідженням. Антитіла можуть ще не виробитися на початку хвороби або зберігатися після попереднього контакту.
Чи всім дітям із кашлем потрібний рентген?
Рентгенографію не проводять автоматично при кожному кашлі. Дослідження може бути потрібне за підозри на пневмонію, зниження сатурації, утрудненого дихання, тяжкого стану, ускладнень або відсутності очікуваного покращення.
Рішення приймає лікар після огляду. За показаннями ви можете пройти рентгенографію пройти в INTO-SANA.
Комп’ютерна томографія не є стандартним першим дослідженням при неускладненій пневмонії в дитини. Її застосовують у складних випадках, коли потрібно уточнити зміни або можливі ускладнення.
Як лікують мікоплазменну пневмонію у дітей?
Більшість респіраторних інфекцій, спричинених Mycoplasma pneumoniae, мають легкий перебіг. Проте підтверджену або клінічно ймовірну мікоплазменну пневмонію зазвичай лікують антибіотиками, які діють на цей збудник.
Лікування мікоплазменної пневмонії може включати:
- антибактеріальний препарат, підібраний лікарем;
- достатнє пиття;
- відпочинок;
- жарознижувальні засоби у віковій дозі;
- контроль температури, частоти дихання та загального стану;
- лікування бронхообструкції за наявності відповідних показань;
- кисневу підтримку та стаціонарне спостереження при тяжкому перебігу.
У дітей найчастіше розглядають антибіотики групи макролідів. Конкретний препарат і тривалість курсу визначає лікар з урахуванням віку, стану дитини, супутніх захворювань і локальної стійкості бактерій.
Пеніциліни та цефалоспорини не діють на мікоплазму через відсутність у неї клітинної стінки. Однак це не означає, що потрібно самостійно замінювати призначений антибіотик: на початку хвороби лікар може враховувати й інших можливих збудників.
Не починайте антибіотик лише через тривалий кашель або позитивний аналіз без огляду дитини. Безконтрольне лікування підвищує ризик побічних реакцій та антибіотикорезистентності.
Коли дитину з пневмонією госпіталізують?
Потребу в лікуванні в стаціонарі визначають за тяжкістю стану, а не лише за назвою збудника або результатом рентгенографії.
Госпіталізація може бути потрібна за таких обставин:
- низької сатурації кисню;
- вираженого утруднення або прискорення дихання;
- втягування міжреберних проміжків;
- неможливості пити чи приймати ліки;
- повторного блювання;
- зневоднення;
- порушення свідомості;
- судом;
- значного погіршення загального стану;
- тяжкого супутнього захворювання;
- відсутності безпечного догляду й спостереження вдома.
У педіатричному відділенні INTO-SANA дитина може перебувати під наглядом лікарів і пройти необхідне лікування відповідно до стану.
Коли потрібна невідкладна допомога?
Негайно звертайтеся по допомогу, якщо дитина:
- задихається або не може говорити через нестачу повітря;
- дихає дуже часто, шумно чи з вираженим зусиллям;
- має синюшні або сірі губи;
- майже не реагує, надмірно сонлива чи сплутана;
- має судоми;
- не може пити;
- має тривалий біль у грудях;
- швидко погіршується.
При вираженому порушенні дихання або свідомості викликайте швидку медичну допомогу INTO-SANA чи телефонуйте 103.
Які ускладнення може спричинити Mycoplasma pneumoniae?
Тяжкі ускладнення трапляються нечасто, але можливі навіть тоді, коли початкові респіраторні симптоми були помірними.
Мікоплазмова інфекція може спричинити:
- тяжку пневмонію та дихальну недостатність;
- загострення астми;
- запалення плеври;
- гемолітичну анемію;
- ураження нервової системи;
- порушення функції нирок;
- запалення серцевого м’яза;
- висип і тяжке ураження слизових оболонок.
Висип із пухирями, болючі ерозії в роті, почервоніння очей, сильний головний біль, порушення свідомості або незвичні рухи потребують термінового огляду лікаря.
Скільки триває кашель після мікоплазменної пневмонії?
Кашель може зберігатися протягом кількох тижнів після нормалізації температури та покращення самопочуття. Це пов’язано з повільним відновленням подразненої слизової дихальних шляхів і не завжди означає, що інфекція залишається активною.
Дитину потрібно повторно оглянути, якщо кашель посилюється, знову підвищується температура, з’являється задишка, біль у грудях, кров у мокротинні або тривалий свист під час дихання.
Не застосовуйте протикашльові препарати, муколітики, інгаляції чи антибіотики без рекомендації педіатра. Частина таких засобів має вікові обмеження або не потрібна при конкретному типі кашлю.
Як запобігти мікоплазмовій інфекції?
Вакцини проти Mycoplasma pneumoniae наразі немає. Профілактичні антибіотики після звичайного контакту з хворою людиною також зазвичай не призначають.
Зменшити ризик поширення інфекції допомагають:
- регулярне миття рук;
- прикривання рота й носа під час кашлю та чхання;
- провітрювання приміщень;
- уникнення спільного використання посуду й пляшок;
- обмеження тісних контактів під час гострих симптомів;
- перебування вдома при гарячці та поганому самопочутті;
- очищення поверхонь, яких часто торкаються;
- дотримання рекомендацій лікаря щодо повернення до школи чи дитячого садка.
За тривалого кашлю, повторної температури або утрудненого дихання запишіться на консультацію педіатра. Лікар оцінить стан дитини, визначить потребу в аналізах і рентгенографії та підбере лікування.
м. Одеса
- 0482 307 500
- 0966 307 500
- 0955 307 500
м. Київ
- 044 393 0000
- 096 393 0000
- 050 393 0000
