Як підготувати батьків до школи?
Тютюнник Анатолій Борисович - сімейний лікар Into-Sana.
Перед першим вересня ми завжди прагнули дати кілька порад, як підготувати до школи дитину. Але працюючи з нашими клієнтами багато років, дійшли висновку, що готувати до школи потрібно не тільки дітей, а й їхніх батьків.
Отже, давайте і про тат із мамами, дідусів і бабусь також згадаємо у зв'язку з появою в житті дитини школи.
Школа змінює все не тільки в житті самого першокласника, а й старших поколінь. Чому нам самим потрібно приділити увагу в передшкільний і шкільний період?
1. І дорослі, й діти живуть по режиму.
Зазвичай, батьки заздалегідь вибирають навчальний заклад. І оцінити час, витрачений на дорогу, збори портфеля, сніданок цілком реально на самому початку літа, а не в його кінці. Якщо ви почнете за тиждень до занять намагатися повністю перекроїти розпорядок дитячого дня, то ви не тільки підірвете нервову систему своєї дитини, але і добряче попсуєте свою. Вставайте рано, повноцінно снідайте і спокійно йдіть з дитиною... на пляж! Ви отримаєте і здорове сонце з чистою морською водою, і привчите майбутнього першокласника до ранніх підйомів і звички з'їсти сніданок вранці.
І робіть це одночасно з дитиною. Так, для багатьох з нас це звучить дико — як це, заснути о 22:00?! Адже в цей час усе тільки починається. Але якщо ви знайдете в собі сили спробувати в такому режимі провести хоча б один тиждень, то зрозумієте, що природа мудріша за сучасне життя. Ви дуже швидко відчуєте поліпшення загального самопочуття, покращення своїх результатів на роботі й в особистому житті.
2. Згадайте, за що ви любили школу.
Частіше говоріть про це зі своїми дітьми. Багато з них природним чином починають ставитися до неї негативно, тому що побоюються обмеження свободи, навантажень на психоемоційну сферу. Тому ще нічого не почалося, а вони вже заочно ненавидять школу. У вас же обов'язково залишилися шкільні друзі. Розкажіть своїй дитині, як ви з ними познайомилися, як дружите вже понад двадцять років, як багато значать такі друзі й роки, проведені в школі.
3. Більше безпосереднього спілкування з дитиною.
Звичайно, вдень ми на роботі, і спілкуємося з нею тільки телефоном і з конкретного приводу. Але вдома випустіть з рук телефон, не шукайте планшет і пульт дистанційного керування телевізором. Обговорюйте з дитиною цікаві події, спортивні змагання, життя на інших планетах. :) Таким чином ви розвиваєте не лише дитину, а й себе.
4. Дисципліна — мало хто замислюється про значення цього поняття.
Воно означає вимогу обов'язкового підпорядкування загальним правилам і нормам всіх членів будь-якого колективу. І якщо дитина під час уроку захоче залізти на підвіконня / побігати по сходах / зателефонувати товаришу, то в цьому винна не дитина, а її батьки, які не привчили її до елементарних правил перебування в школі. Уроки — це час для роботи, виконання завдань, пов'язаних з навчанням, перерви — час для відпочинку і спілкування з однокласниками.
Дисципліні потрібно навчати змалку на прикладі своєї сім'ї. У кожного з нас є свої обов'язки по дому, сімейні правила і традиції. Дитині дуже важливо їх розуміти і дотримуватися, адже для неї це — частина пізнання навколишнього світу.
5. Переформатуйте свій робочий день.
Хтось із членів сім'ї обов'язково має хоча б перший час приводити дитину в школу і забирати звідти. І для першокласника дуже важливо, щоб кілька разів на тиждень це були тато з мамою. Адже діти пишаються нами так само, як і ми — ними. Тому попередьте на роботі, що один-два дні на тиждень ви будете на робочому місці на півгодини пізніше. Реально ж чимало тат (а іноді навпаки — мам) не те що не знають ПІБ шкільного керівника своєї дитини, але і дорогу до школи.
6. Привчіть дитину і себе до активного способу життя.
Зовсім скоро вона сяде за парту. Ви вже більшу частину часу проводите в закритих приміщеннях, перед монітором, на робочому місці. Ресурси людського організму не безмежні, йому потрібен відпочинок. А найкращий відпочинок — це зміна виду діяльності. Кілька годин перед монітором добре компенсує відвідування футбольного матчу з сином, а ще краще — спільна гра.
Як сімейний лікар, батько двох дітей і маленький хлопчик в далекому минулому, я прошу вас, батьки, зрозумійте, що час, проведений у сім'ї — це головне в нашому житті. Не обчислюйте його за залишковим принципом: те, що не відкусила робота, обслуговування автомобіля, будинку, походи по магазинах, державних установах. Це тепло, яке ви повинні віддати своїм близьким, і отримати від них у відповідь. Тільки таке життя можна назвати повноцінним, тільки так ми стаємо краще.
