▲
Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500

Цукровий діабет: симптоми, типи та лікування

Цукровий діабет — це хронічне неінфекційне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну, тобто гормону, який регулює рівень цукру у крові. Або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін.

Поширеність цукрового діабету зростає протягом останніх десятиліть. Лікар-ендокринолог медичних центрів INTO-SANA Козій Ніна Ігорівна нагадує, чим небезпечний діабет та яких лікувальних заходів слід дотримуватись.

Давайте спробуємо розібратись, які бувають типи цукрового діабету (в подальшому ЦД), як їх розрізнити та які основні симптоми і принципи лікування кожного з них.

Основні типи цукрового діабету:

  • цукровий діабет 1-го типу;
  • цукровий діабет 2-го типу;
  • гестаційний діабет.

Кожен із цих типів має різний механізм розвитку та особливості лікування. Тому для правильної тактики важливо встановити не лише сам факт підвищення глюкози, а й тип захворювання.

Що таке цукровий діабет 1-го типу?

Цукровий діабет 1-го типу — це захворювання, що виникає внаслідок дефіциту інсуліну. Коли підшлункова залоза виробляє занадто мало гормону інсуліну, глюкоза крові стрімко росте. Захворювання часто починається в дитячому, підлітковому або молодому віці, хоча може розвинутися в будь-якому віці. Цукровий діабет 1-го типу потребує довічної інсулінотерапії.

Сучасна медицина також досліджує можливості впливу на розвиток захворювання до появи клінічних симптомів. Зокрема, теплізумаб може відтермінувати перехід від другої до третьої стадії цукрового діабету 1-го типу в окремих пацієнтів із високим ризиком розвитку клінічного захворювання. Це не є способом лікування вже встановленого цукрового діабету 1-го типу та застосовується лише за визначеними показаннями.

Що таке цукровий діабет 2-го типу?

Цукровий діабет 2-го типу — це найпоширеніший тип. Він виникає внаслідок того, що організм перестає належним чином відповідати на власний інсулін. У здорової людини відбувається так: вуглеводи з їжею потрапляють в організм, що стимулює підвищення інсуліну в крові. Клітини м’язів, печінки, жирової тканини за допомогою інсуліну починають захоплювати глюкозу і використовувати її як джерело енергії.

Коли ж у пацієнта вже є діабет, підшлункова залоза певний час може виробляти достатньо інсуліну, але тканини стають менш чутливими до його дії. Це сприяє підвищенню рівня глюкози в крові. Ризик розвитку діабету 2-го типу підвищується, зокрема, при надмірній масі тіла та низькій фізичній активності. Важливими складовими лікування є харчування, регулярна фізична активність та, за показаннями, медикаментозна терапія, яку призначає лікар.

Що таке гестаційний цукровий діабет?

Гестаційний діабет — тип діабету, який уперше виявляють під час вагітності. Він пов'язаний зі змінами обміну глюкози та чутливості організму до інсуліну в цей період.

Після пологів рівень глюкози часто нормалізується, однак жінки, які перенесли гестаційний діабет, надалі мають підвищений ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу. Тому після вагітності важливо проходити рекомендовані лікарем контрольні обстеження. Якщо зміни харчування та фізичної активності недостатньо для контролю глюкози під час вагітності, тактику медикаментозного лікування визначає лікар індивідуально.

Які симптоми цукрового діабету?

Прояви захворювання залежать від типу діабету, ступеня підвищення глюкози та індивідуальних особливостей людини. При діабеті 2-го типу симптоми іноді тривалий час залишаються слабко вираженими.

Основні симптоми цукрового діабету:

  • немотивована втома;
  • сухість у роті та спрага;
  • часте сечовипускання;
  • схуднення, що більш характерне для ЦД 1-го типу;
  • погане загоєння ран;
  • свербіж у ділянці статевих органів.

Наявність одного з цих проявів ще не означає, що людина має діабет. Для встановлення діагнозу необхідне лабораторне визначення показників вуглеводного обміну та консультація лікаря.

Які перші ознаки цукрового діабету?

На початкових етапах захворювання самопочуття може майже не змінюватися. Особливо це характерно для діабету 2-го типу, який нерідко розвивається поступово.

До перших ознак цукрового діабету можуть належати:

  • постійна або незвично сильна спрага;
  • збільшення частоти сечовипускання;
  • підвищена втомлюваність;
  • незрозуміла втрата маси тіла;
  • затуманення зору;
  • повільне загоєння пошкоджень шкіри;
  • повторні інфекції.

Такі симптоми можуть виникати й при інших станах, тому встановлювати діагноз лише за самопочуттям не можна. При появі характерних скарг варто звернутися до ендокринолога в Києві та пройти рекомендовані обстеження.

Чим відрізняються цукровий діабет 1 і 2 типу?

Обидва захворювання супроводжуються підвищенням рівня глюкози, але механізми їх розвитку відрізняються. При першому типі основною проблемою є виражений дефіцит інсуліну, а при другому — насамперед зниження чутливості тканин до його дії з подальшим порушенням секреції інсуліну.

Основні відмінності діабету 1 і 2 типу:

  • діабет 1-го типу пов'язаний з аутоімунним руйнуванням бета-клітин підшлункової залози;
  • при діабеті 2-го типу важливу роль відіграє інсулінорезистентність;
  • перший тип часто має швидший початок і може виникнути в будь-якому віці;
  • другий тип зазвичай розвивається поступово та також може виникати у людей різного віку;
  • при діабеті 1-го типу необхідне введення інсуліну;
  • при діабеті 2-го типу лікування може включати зміну способу життя, цукрознижувальні препарати та за певних обставин інсулінотерапію.

Визначення типу захворювання впливає на подальшу тактику лікування. Якщо клінічна картина неоднозначна, лікар може призначити додаткові лабораторні дослідження.

Як діагностують цукровий діабет?

Діагностика цукрового діабету буде дещо відрізнятись залежно від того, який тип ЦД підозрюється. Обстеження, які потрібно пройти для діагностики:

  • ЦД 1-го типу — визначення глюкози крові та глікованого гемоглобіну; за необхідності лікар може призначити дослідження специфічних аутоантитіл та інші аналізи для уточнення типу діабету;
  • ЦД 2-го типу — визначення глюкози крові, глікованого гемоглобіну та/або глюкозотолерантний тест;
  • гестаційного діабету — дослідження рівня глюкози та глюкозотолерантний тест відповідно до терміну вагітності й рекомендацій лікаря.

Набір досліджень залежить від клінічної ситуації та не є однаковим для всіх пацієнтів. Інтерпретувати результати потрібно комплексно, з урахуванням симптомів, анамнезу та супутніх факторів.

Який рівень цукру в крові може вказувати на діабет?

Одного випадкового вимірювання глюкози домашнім глюкометром недостатньо для самостійного встановлення діагнозу. Лікар оцінює лабораторні результати разом із симптомами та іншими даними.

Для діагностики цукрового діабету можуть використовувати:

  • глюкозу плазми крові натще;
  • глікований гемоглобін HbA1c;
  • пероральний глюкозотолерантний тест;
  • випадковий рівень глюкози плазми за наявності характерних симптомів.

Діагностичні критерії залежать від виду дослідження та клінічної ситуації. За відсутності однозначних симптомів підвищений показник зазвичай потребує підтвердження відповідно до медичних рекомендацій.

Що таке глікований гемоглобін і навіщо його визначають?

Звичайне визначення глюкози показує її концентрацію в конкретний момент. Глікований гемоглобін дає змогу оцінити середній рівень глюкози протягом попередніх кількох місяців.

Аналіз на глікований гемоглобін HbA1c застосовують для:

  • діагностики діабету в ситуаціях, коли цей тест може використовуватися за клінічними рекомендаціями;
  • оцінки тривалого контролю глюкози у людей із встановленим діабетом;
  • спостереження за ефективністю призначеного лікування;
  • визначення необхідності корекції терапії разом з іншими показниками.

Частоту дослідження для людини зі встановленим діабетом визначає лікар. Вона залежить від типу захворювання, лікування та того, наскільки стабільними залишаються показники.

Як лікують цукровий діабет?

Тактика залежить від типу захворювання та стану конкретного пацієнта. Основна мета терапії — контролювати рівень глюкози та зменшувати ризик гострих і довгострокових ускладнень.

Лікування цукрового діабету може включати:

  • індивідуально підібране харчування;
  • регулярну фізичну активність;
  • контроль рівня глюкози;
  • прийом цукрознижувальних препаратів за призначенням лікаря;
  • інсулінотерапію;
  • контроль артеріального тиску та інших факторів серцево-судинного ризику;
  • регулярні медичні обстеження для своєчасного виявлення ускладнень.

Схему лікування не варто змінювати самостійно навіть при нормалізації показників. Спостереження за перебігом захворювання та корекцію терапії проводить ендокринолог.

Чим небезпечний високий рівень цукру в крові?

Тривала гіперглікемія може поступово пошкоджувати кровоносні судини, нерви та різні органи. Ризик ускладнень залежить від тривалості захворювання, ступеня його компенсації та супутніх факторів.

До можливих ускладнень цукрового діабету належать:

  • серцево-судинні захворювання;
  • ураження нирок;
  • діабетична ретинопатія та інші порушення зору;
  • ураження периферичних нервів;
  • порушення кровообігу нижніх кінцівок;
  • проблеми із загоєнням ран і розвиток синдрому діабетичної стопи.

Регулярний контроль захворювання допомагає своєчасно виявляти зміни та знижувати ризик їх прогресування. Перелік і частоту профілактичних обстежень лікар визначає індивідуально.

Хто має перевіряти рівень глюкози в крові?

Не всім людям потрібна однакова частота лабораторних досліджень. Необхідність скринінгу визначають з урахуванням віку, стану здоров'я та індивідуальних факторів ризику.

Регулярна перевірка цукру в крові особливо важлива людям, які:

  • мають надмірну масу тіла або ожиріння;
  • мають близьких родичів із цукровим діабетом;
  • мають підвищений артеріальний тиск або інші метаболічні порушення;
  • раніше мали гестаційний діабет;
  • мають результати попередніх аналізів, що свідчать про порушення вуглеводного обміну;
  • мають симптоми, характерні для підвищеного рівня глюкози.

Оптимальну частоту скринінгу варто визначати разом із сімейним лікарем або ендокринологом. Якщо аналіз показав підвищений рівень глюкози, необхідно звернутися до лікаря для уточнення причини та подальшої діагностики.

Коли потрібно звернутися до ендокринолога?

Деякі форми діабету можуть довго перебігати без виражених проявів, тому приводом для консультації є не тільки характерні скарги. Оцінка лікаря потрібна також при змінах лабораторних показників.

Звернутися до ендокринолога INTO-SANA у Києві щодо цукрового діабету варто, якщо:

  • лабораторний аналіз показав підвищену глюкозу;
  • постійно турбують спрага та сухість у роті;
  • сечовипускання стало частішим;
  • маса тіла зменшується без очевидної причини;
  • рани загоюються повільніше;
  • раніше було виявлено предіабет;
  • цукровий діабет уже діагностований і потрібно оцінити його контроль або скоригувати лікування.

Лікар визначить необхідний обсяг обстежень та подальшу тактику залежно від отриманих результатів.

Лікарі

Відгуки про лікарів