Усе, що потрібно знати про аденоїди

Аденоїди відіграють роль фільтра, розташованого в носоглотці. Вони покликані захищати організм від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, інфекцій, алергій. Але коли вони занадто довго перебувають під навантаженням, відбувається розростання і запалення цих тканин. Воно називається аденоїдитом. І найчастіше це відбувається в період адаптації дитини до дитячого садку, школи. А значить — від 3 до 7 років.

• хропіння;
• часті отити;
• дихання через рот;
• гучне і утруднене дихання через ніс;
• тривалі й безпідставні нежиті;
• кашель вранці та вночі.

Чим небезпечні збільшені аденоїди?

Зниження слуху.

У слуховому апараті є слухова труба, яка покликана регулювати різницю між зовнішнім атмосферним тиском і внутрішнім тиском у порожнині середнього вуха. Коли аденоїди розростаються, вони частково закривають устя слухової труби, і цим перешкоджають проходженню повітря в середнє вухо. Від цього страждає барабанна перетинка, яка відповідає за рівень слуху дитини. Вона починає пропускати репліки, не реагувати на звернення, перепитувати. Крім того, на слухову трубу в разі запалених аденоїдів можуть потрапляти виділення, які на них накопичуються. Це викликає часті середні отити — запалення середнього вуха.

Часті та затяжні застуди.

Збільшені аденоїди перетворюються на сприятливе середовище для розмноження бактерій і вірусів. Вони стають осередком хронічних інфекцій, при загостренні яких температура може підніматися до 39ºС.

Погіршення успіхів у навчанні дитини.

Справа в тому, що дитина починає відчувати дефіцит кисню. Утруднене дихання не може повністю забезпечити потреби мозку, в середньому, кількість кисню знижується до 18%. Через це знижується працездатність і успішність у школі.

Порушення мовлення.

Розростання аденоїдів згодом відбивається на формуванні та зростанні кісток лицьового скелета. В результаті цього розвивається неправильний прикус, спотворюється вимова дитини. На жаль, батьки приділяють недостатньо уваги цим фактам і вважають, що це особливості мовлення їхньої дитини.

Проблеми дихальних шляхів.

Виділення з запалених аденоїдів складаються з гною та слизу. Вони спускаються нижче по дихальній системі і є частою причиною запальних процесів нижніх дихальних шляхів. Батьки починають лікувати фарингіти (запалення глотки), ларингіти, трахеїти та бронхіти, не зачіпаючи першопричину всіх бід.

Ми назвали лише найпоширеніші супутні захворювання і проблеми з розвитком діток, які страждають на аденоїдит. Складно в це повірити, але іноді це бувають і енурез (нетримання сечі), захворювання нирок, крові, порушення в розвитку нервової системи.

Діагностика аденоїдів

Раніше, та й у багатьох медичних установах сьогодні досі використовуються пальцевий метод і огляд за допомогою дзеркал, хоча вони не дають можливості адекватно оцінити стан аденоїдних розростань. Крім того, вони є досить дискомфортними і травматичними для дитини. Найточніший і прийнятний для дитячого віку метод дослідження, який зараз застосовується у всіх європейських клініках — це ендоскопічний огляд.

Суть ендоскопічного огляду — застосування відео- і світлового інструментарію для внутрішнього дослідження. В ніс, вухо або горло вводиться дуже тонка трубочка, яка передає зображення із вбудованої камери на відеомонітор. І крім ЛОР-лікаря, картину аденоїдиту можуть бачити і батьки, які привели дитину, і навіть сам малюк.

Ендоскопічний метод — це золотий стандарт діагностики аденоїдиту. Його можна проводити вже з двох років. З прямими показаннями (вроджені аномалії носоглотки), ендоскопічний огляд допустимий дітям до року.

Лікування аденоїдів

Головне питання, яке турбує батьків — як позбавити дитину від цієї такої локальної, але такої глобальної в сенсі наслідків проблеми — аденоїдиту. Раніше було заведено чекати — мовляв, років у 14 нічого вже й не буде. Ця практика призвела до того, що ми приймаємо сорокарічних пацієнтів, яких турбують неліковані аденоїди.

Тому в сучасній медицині заведено лікувати аденоїдити. Це можна робити двома способами — консервативно й оперативно. У кожному конкретному випадку фахівець оцінює стадійність і прогрес захворювання.

Вибір консервативних методів великий. Це і загальнозміцнювальні засоби (вітаміни, імуностимулятори), і промивання носа спеціальними розчинами, і закапування найрізноманітніших засобів, які мають протизапальну дію.

Оперативне втручання з приводу аденоїдів показано не так часто, як цього бояться батьки. Воно пов'язане зі значним розростанням тканин і широтою супутніх проблем зі здоров'ям у дитини.

Ми допоможемо прийняти вірне і виважене рішення в тактиці лікування вашої дитини!