Цистит: чи треба звертатися до лікаря?
Що найцінніше для кожного з нас?
Звісно, здоров'я! Візит до лікаря іноді відкладається з різних причин: немає часу, бажання, немає високої температури — значить можна полікуватися й самому. Так думає багато хто. Це стосується і пацієнтів, яким необхідна допомога уролога. Інфекції сечовивідних шляхів — досить різнорідна група захворювань, що за поширеністю поступається лише гострим респіраторним інфекціям.
Сьогодні ми поговоримо про цистит. Існує думка: «Подумаєш, цистит — банальне запалення, як нежить...». Однак поширене захворювання — не означає безпечне. Сечовидільна система настільки своєрідна, що запалення може швидко поширитися, захопивши всю систему, зокрема нирки. А це вже серйозно. Хто з цим посперечається?
Що ж таке цистит?
Цистит — це запалення слизової оболонки сечового міхура. Складність цього захворювання полягає в тому, що воно часто рецидивує, переходить у хронічну форму. Причиною рецидивів найчастіше є самолікування, неправильне лікування (пізній початок прийому антибіотиків, недостатньо тривале лікування тощо).
На цистит частіше хворіють жінки. Це пов'язано з анатомічними особливостями будови жіночого тіла — більш короткою та широкою уретрою, що полегшує проникнення інфекцій у сечовий міхур. Близько 30% жінок протягом свого життя хоча б раз стикаються з гострим циститом.
Факторами виникнення циститу є переохолодження, перевтома, гіповітаміноз, недостатня або неправильна гігієна статевих органів, зловживання гострою їжею, порушення спорожнення сечового міхура, малорухливий спосіб життя, що провокує порушення кровообігу в малому тазу, зокрема у стінці сечового міхура.
Провідним клінічним симптомом гострого циститу є прискорене болісне сечовипускання, що виникає, зазвичай, при переохолодженнях. Може приєднуватися тягнучий біль внизу живота. Звертає на себе увагу каламутна сеча, іноді з домішками крові. Часто відзначається незначне підвищення температури. Прояви хронічного циститу в період загострення майже такі самі, як і при гострому циститі. Трапляється хронічний цистит, що перебігає без виражених загострень, але з постійними скаргами на прискорене і дещо болісне сечовипускання, слабкість.
Рекомендація при виникненні цих симптомів одна — якомога раніше зверніться до лікаря-уролога. Не варто займатися самолікуванням, починати самостійно безконтрольний прийом антибіотиків, навіть якщо раніше вони вам дуже допомогли. Не слід також покладатися на досвід друзів, знайомих, родичів (у яких «теж таке було»). У кожного пацієнта свої причини виникнення захворювання, в перебігу хвороби переважають ті чи інші чинники, не кажучи вже про різноманітність мікробного ураження, супутніх захворюваннях і особливості вашого організму.
При циститі важливо дотримуватися спокою, молочно-рослинної дієти з виключенням гострих приправ, консервів, м'ясних відварів, алкоголю; приймати достатню кількість рідини (сечогінні трави, чай, мінеральна вода, ягідні морси, киселі).
Основним методом лікування цього захворювання є антибактеріальна терапія. Вкрай бажано перед лікуванням здати сечу на бактеріологічне дослідження.
Фактором успіху антибактеріальної терапії є адекватна її тривалість. Передчасне скасування препарату на тлі зникнення симптомів захворювання не тільки не гарантує лікування, але і викликає стійкість мікроорганізмів до цього антибіотика.
А це означає:
- Ризик повторного загострення (переходу захворювання в хронічну форму).
- Неефективність обраного антибіотика при повторному загостренні, необхідність призначення «сильнішого» препарату.
Лікування повинно проходити під контролем лікаря, який стежить за вашим станом, впливом ліків (не виключені алергічні реакції та інші побічні дії), перебігом хвороби. Іноді потрібні контрольні аналізи, зміна призначень: посилення терапії або призначення додаткових лікарських речовин. Вчасно призначене кваліфікованим урологом правильне лікування — запорука того, що гострий цистит буде вилікуваний без наслідків і не перейде в хронічну форму.
Як запобігти рецидивам і загостренням? Перш за все, це залежить від вас. Необхідно виконати в повній мірі лікувальну програму, призначену лікарем, зокрема дотриматися реабілітаційного періоду. Якщо лікар вважає, що за деякий час необхідний контрольний огляд зі здачею аналізів, до цього варто прислухатися.
Запорукою того, що хвороба не повернеться до вас, є дотримання елементарних правил гігієни й уникнення переохолоджень.
