Що впливає на точність аналізів
Як правильно вибрати лабораторію? Що потрібно робити, щоб результат був максимально точним? Що робити в разі розбіжності результатів аналізів і клінічних проявів? Спробуємо розібратися.
Лабораторний аналіз складається з етапів:
- преаналітичного — включає в себе підготовку до здачі аналізу, процедуру збору матеріалу і його доставку в лабораторію;
- аналітичного — безпосередньо дослідження матеріалу;
- постаналітичного — аналіз отриманих даних.
Дефект на будь-якому з цих етапів здатний призвести до помилки.
Етап перший
Його учасниками є сам пацієнт, лікар або медсестра, що виконують забір матеріалу, і представник лабораторії, що здійснює доставку матеріалу в лабораторію. Фахівцями з клінічної лабораторної діагностики відзначено, що від 53 до 75% всіх помилок припадає саме на преаналітичний етап.
Правильно проведена напередодні підготовка до досліджень, надання інформації про фізіологічний стан, вік, прийом лікарських засобів, проведення фізіотерапевтичних процедур — ці чинники суттєво впливають на результат.
Всі знають, що здавати аналізи потрібно натщесерце. Але не всі знають, що для різних видів досліджень існують різні вимоги.
Кров рекомендовано здавати з 8 до 11 години ранку, натщесерце (не менше 8 і не більше 14 годин після останнього прийому їжі, пиття води — у звичайному режимі). Напередодні слід уникати переїдання. Суворо натщесерце проводять біохімічні, гормональні, імунологічні дослідження, показники системи гемостазу. Через три-чотири години після останнього прийому їжі допускається здача проб на загальний аналіз крові, групу і резус-фактор, ПЛР-діагностику і визначення антитіл до інфекцій.
Спеціальні вимоги виставляються при взятті крові для визначення ліпідного профілю (холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ, тригліцериди, ліпопротеїни). У цьому випадку кров потрібно здавати через 12–14 годин після останнього прийому їжі. Глюкозотолерантний тест виконується вранці натщесерце, не менше ніж через 12, але не більше ніж через 16 годин після останнього прийому їжі.
Необхідно знати, що деякі аналізи крові обов'язково здають до проведення рентгенографії, УЗД, іншого інструментального дослідження, масажу та фізіотерапії. Ці процедури можуть мати істотний і нерідко тривалий (3–5 днів) вплив на результати аналізів.
Більшість лабораторних досліджень мають свої особливості підготовки, і їх вкрай важливо виконати.
Аналіз калу (копрограма)
Метою дослідження є вивчення ступеня засвоєння їжі. При підготовці до аналізу пацієнт повинен дотримуватися харчового режиму (дієти Певзнера) з дозованою кількістю білків, жирів і вуглеводів. Дієта заснована на принципі максимального для здорової людини харчового навантаження. У калі здорової людини, при дотриманні дієти, міститься велика кількість неперетравленої клітковини і трохи м'язових волокон. Для людей з патологією травної системи рекомендується щадна дієта Шмідта. При дотриманні цієї дієти в умовах нормального травлення харчові залишки в калі не виявляються. Правильно підібрати дієту допоможе ваш лікар.
Перед дослідженням слід скасувати прийом лікарських препаратів, які посилюють перистальтику кишечника, впливають на зовнішній вигляд калу, колір, мікроскопічний склад. Це проносні, залізовмісні препарати, свічки, касторова і вазелінова олія.
Аналіз на приховану кров
Прихованою називається кров у калі, яка свідчить про внутрішню приховану кровотечу. У нормі реакція на приховану кров дає негативний результат. Реакція може бути хибнопозитивною, якщо перед дослідженням в їжу вживали м'ясо, рибу, кров'яну ковбасу, препарати гемоглобіну, зелені овочі. Для отримання достовірного результату важливо дотримуватися 3-денної дієти, яка виключає перераховані вище продукти.
Кал збирається у спеціальний одноразовий контейнер, після природної дефекації. Доставляється в лабораторію протягом 1–2 годин при природній температурі або не пізніше 10–12 годин в умовах зберігання при температурі +3–+5°С. Порушення часу доставки призводить до дії процесів ферментації та гниття, а це призводить до отримання некоректних результатів.
Загальний аналіз сечі
Аналіз характеризує функціональний стан сечовидільної системи. Для дослідження береться ранкова сеча, яка протягом ночі накопичилася в сечовому міхурі. Напередодні здачі аналізу рекомендується не вживати овочі та фрукти, що забарвлюють сечу, не приймати сечогінні препарати, настоянку сени. Перед збором сечі проводять гігієнічні процедури.
Збирається сеча в чистий одноразовий посуд. При тривалому перебуванні сечі в приміщенні відбувається руйнування клітинних елементів, створюються сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів, випадають в осад солі, змінюється рН. Тому для достовірного результату важливо провести аналіз протягом 1,5–2 годин після отримання матеріалу.
Коли забір здійснює сам пацієнт (сеча, кал), важливо дотриматися всіх особливостей: використовувати спеціальні контейнери, рекомендований час доби та ін.
Як підготувати дитину до взяття крові
Питання якісної процедури забору крові медсестрою в сучасних умовах (за наявності спеціальних пробірок) має менше значення. Проте, це питання залишається актуальним при заборі крові у дітей.
Взяти кров у дитини важче з ряду причин: кров має підвищену в'язкість у зв'язку з високим вмістом клітин, капілярна мережа ще погано розвинена, у периферичних судин маленький просвіт.
Правильна підготовка дитини до взяття крові допоможе полегшити цю процедуру.
Їжа та пиття. За 5–10 хвилин до взяття крові дитині дають 10–15 г їжі (булочка або хліб, грудне молоко або молочна суміш), а також 25–60 мл рідини (теплий чай). Зазначена кількість їжі та рідини не має істотного впливу на циркуляцію крові та її хімічний склад, але сприяє отриманню крові в достатньому для досліджень обсязі.
Температура. Дитина повинна перебувати в теплі — відкритим залишається тільки місце взяття крові. Перед взяттям крові з пальця можна помити ручки в теплій воді.
Завжди актуальне питання: венозна або капілярна кров? Вибір взяття капілярної або венозної крові залежить від віку, ваги, стану пацієнта, призначених досліджень.
Венозну кров рекомендовано брати для визначення гематологічних, біохімічних, гормональних та імунологічних показників. Для забору використовують закриті вакуумні системи. Це дозволяє уникнути багатьох помилок преаналітичного етапу і виключити необхідність повторного взяття крові.
Капілярну кров відбирають, коли мова йде про невеликий обсяг (для клінічного аналізу крові, визначення глюкози). Кров з капіляра легше отримати, і це важливо для новонароджених діток, пацієнтів з дуже дрібними або важкодоступними венами, при схильності до тромбозів, ожиріння. Але є і недоліки. До них належать висока ймовірність утворення мікрозгустків і наявність міжклітинної рідини, механічне пошкодження клітин крові (гемоліз), маленький термін зберігання зразка. Усі ці чинники сприяють тому, що досить часто доводиться проводити повторний забір крові. А це означає пережити неприємну для дитини і батьків процедуру ще раз.
На преаналітичному етапі має велике значення мінімізація впливу людського фактора (медсестри) на вибір правильної пробірки (з потрібним консервантом) і якість маркування проб (щоб не переплутати пробірки). Гарантувати це може тільки система штрих-кодування, яку використовують більшість сучасних лабораторій.
Ще один важливий момент першого етапу — умови зберігання проб до відправки і доставка проб у лабораторію. Для деяких аналізів критично важливе дотримання часу доставки. Існують дослідження, які можна здати тільки в лабораторії.
Не менш значущим тут є дотримання температури, правил асептики й антисептики. На дотримання цих умов пацієнт впливає виключно при виборі лабораторії. Лабораторія, яка поважає себе, дуже серйозно ставиться до цих чинників.
Другий етап — аналітичний
Результат на цьому етапі залежить виключно від лабораторії. Як вибрати якісну лабораторію? Необхідно з'ясувати такі моменти: чи є у лабораторії дозвільна документація, чи проходить лабораторія внутрішній і зовнішній контроль якості, яке обладнання, реагенти та витратні матеріали використовує в лабораторному процесі, терміни виконання аналізів.
Третій етап — постаналітичний
На цьому етапі фахівець лабораторії здійснює ще один етап контролю якості. Лікар-лаборант переглядає отриманий результат, зіставляє його з контролями і референтними значеннями. І якщо дані викликають сумніви (наприклад, всі показники завищені або всі занижені), результат відбраковують. Виникає необхідність повторного взяття матеріалу.
Для правильного трактування отриманих даних важливі відомості про пацієнта, отримані на преаналітичному етапі. Так, для кожного віку існують свої рамки норми, а одне і те ж саме значення може бути нормою для вагітної і патологією — для інших.
Людина може впливати на якість лабораторних досліджень, дотримуючись усіх правил здачі аналізів. Задавайте питання лікареві: для чого призначається це дослідження, яку інформацію ви отримаєте в результаті, як правильно підготуватися до здачі. Діліться необхідною інформацією про стан здоров'я, прийом їжі, лікарських препаратів.
ДОВІДКА
Клініко-діагностична лабораторія INTO-SANA цілодобово проводить загальноклінічні, біохімічні, імуно-ферментні, гормональні, бактеріологічні, а також термінові (cito) дослідження. У разі суперечності між клінічними проявами та отриманим результатом, ми безкоштовно проводимо повторне дослідження.
Лабораторія бере участь у програмі міжнародного контролю якості PREVECAL.
Олена Несененко, завідувачка клініко-діагностичною лабораторією Into-Sana
