Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 123-45-67 +38 (097) 123-45-67 +38 (050) 123-45-67

Гіповітаміноз

Вітаміни — це група біологічно активних речовин, які беруть участь у ряді біохімічних процесів в організмі людини. Завдяки цьому здійснюється нормальне функціонування життєво важливих органів і систем. У разі недостатнього надходження в організм людини вітамінів або порушення їх всмоктування виникають такі патологічні стани, як гіповітаміноз або авітаміноз. Останній є найбільш тяжким варіантом вітамінної недостатності.

Гіповітаміноз досить часто трапляється в дитячому віці, однак і серед дорослих кількість людей із вітамінною недостатністю також висока. За різними даними, кількість людей із недостатністю вітаміну С (аскорбінової кислоти) складає близько 80–97%, а інші форми вітамінної недостатності виявляють у 60–70% населення. Однак яскраві клінічні прояви наявні далеко не у всіх, тому часто людина навіть не звертає уваги на ранні ознаки гіповітамінозу, посилаючись на втому або емоційне перенапруження.

Причини виникнення гіповітамінозу

Перелік причин нестачі вітамінів досить обширний, однак умовно можна виділити кілька груп чинників розвитку гіповітамінозу:

  1. Недостатнє надходження вітамінів із їжею (аліментарні фактори):
    • раціон із недостатнім добовим вмістом вітамінів;
    • неправильна кулінарна обробка їжі, а також тривале нераціональне зберігання продуктів харчування, внаслідок чого відбувається руйнування вітамінів;
    • недостатнє вживання їжі або відмова від деяких продуктів харчування внаслідок релігійних або поведінкових особливостей (вегетаріанство, анорексія та ін.).
  2. Порушення всмоктування вітамінів:
    • захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ): неспецифічний виразковий коліт, ентерит, хвороба Крона та ін.;
    • захворювання печінки (гепатит, цироз);
    • синдром мальабсорбції;
    • гельмінти;
    • приймання деяких медикаментів.
  3. Підвищена потреба у вітамінах:
    • період інтенсивного росту та розвитку (дитячий вік);
    • вагітність;
    • період лактації;
    • інтенсивне фізичне навантаження;
    • стрес, нервово-психічне перенапруження.

Окрім перелічених факторів, причиною гіповітамінозу також може бути ендокринологічна патологія (цукровий діабет, хвороби щитовидної залози), шкідливі звички (куріння, алкоголізм), інфекційні захворювання, екологічна обстановка та багато іншого.

Види гіповітамінозу

Усі вітаміни поділяються на дві великі групи:

  • жиророзчинні (А, D, E, K);
  • водорозчинні (С, В1, В2 та ін.).

Якщо говорити про вітамінну недостатність, виділяють три її стадії:

  1. Прегіповітаміноз, коли клінічні прояви неспецифічні, і нестачу вітамінів можна виявити тільки лабораторно.
  2. Гіповітаміноз, який проявляється наявністю специфічної симптоматики, характерної для нестачі того чи іншого вітаміну.
  3. Авітаміноз — крайній ступінь вітамінної недостатності. Проявляється яскравою клінічною симптоматикою.

Симптоми гіповітамінозу

Клінічна картина гіповітамінозу за нестачі того чи іншого вітаміну може істотно відрізнятися, тому варто розглянути ознаки кожного з гіповітамінозів окремо.

У разі нестачі ретинолу (вітаміну А) виникають зміни шкіри та слизових оболонок (гіперкератоз), ламкість нігтів, випадіння волосся, відзначається порушення сутінкового зору («куряча сліпота»), знижується імунітет, що призводить до частих застуд. Також гіповітаміноз вітаміну А сприяє утворенню каменів у жовчовивідних і сечовивідних протоках внаслідок зроговіння клітин у них, що призводить до розвитку жовчно/сечокам'яної хвороби з відповідною клінічною картиною.

У випадку нестачі вітаміну D (ергокальциферолу) виникають порушення фосфорно-кальцієвого обміну, проявом яких є порушення процесів мінералізації кісткової тканини. У дітей нестача вітаміну D клінічно проявляється розвитком рахіту, а у дорослих — остеомаляцією (розм'якшенням кісток).

Гіповітаміноз вітаміну Е (токоферолу) призводить до порушень репродуктивної системи як у жінок (порушення процесу формування яйцеклітини), так і в чоловіків (порушення сперматогенезу). Окрім цього, нестача вітаміну Е може призвести до невиношування вагітності, підвищеної проникності та ламкості судин.

Гіповітаміноз вітаміну В1 (тіаміну), який також називають хворобою бері-бері, проявляється підвищеною втомою, ураженням нервової системи з розвитком парестезій (відчуття «повзання мурашок»), зниженням чутливості в кінцівках. Також можливий розвиток судом у литкових м'язах, ураження серцево-судинної системи з розвитком аритмій, за тяжких форм відзначається розвиток парезів, паралічів.

Нестача рибофлавіну (вітаміну В2) проявляється тріщинами в куточках рота, розвитком стоматиту, офтальмологічними проблемами (помутніння кришталика, зниження гостроти зору та ін.), випадінням і знебарвленням волосся.

За гіповітамінозу вітаміну В6 (піридоксину) клінічна картина буде містити у собі дратівливість або загальмованість, сонливість, кон'юнктивіт. Також відзначаються тріщини в куточках рота і сухість губ. Характерний розвиток себорейного дерматиту, анемії. Язик набуває специфічного вигляду, який описують як «малиновий» або «лаковий».

Гіповітаміноз В12 (ціанокобаламіну) загрожує розвитком мегалобластної анемії, а також парестезіями, онімінням нижніх кінцівок, слабкістю, випадінням волосся, діареєю й анорексією.

Гіповітаміноз вітаміну С (аскорбінової кислоти) має назву цинга і характеризується підвищеною проникністю судинної сітки, кровоточивістю ясен, випадінням зубів, зниженням імунітету, а також дратівливістю та швидкою стомлюваністю.

Гіповітаміноз вітаміну РР (синоніми: нікотинова кислота, ніацин, вітамін В3) характеризується розвитком тяжкого захворювання — пелагри, що проявляється діареєю, порушенням нервово-психічної сфери, ураженням шкіри (дерматит) і слизових оболонок. Окрім того, ця вітамінна недостатність проявляється підвищеною стомлюваністю, слабкістю, зниженням апетиту. Можливий також розвиток парестезій і зниження імунітету.

Нестача фолієвої кислоти призводить до розвитку анемії, порушень роботи ШКТ, зниження ваги, порушень процесів регенерації в організмі, зниження імунітету.

Гіповітаміноз вітаміну Н (біотину) характеризується нервово-психічними розладами, ураженням шкіри з розвитком дерматиту, облисінням.

Нестача вітаміну К призводить до підвищеної кровоточивості, порушення згортання крові.

З усього сказаного стає очевидним, що навіть невелика нестача вітамінів в організмі суттєво впливає на його опорні можливості, не кажучи вже про виражений гіповітаміноз, який призводить до суттєвих проблем зі здоров'ям. У разі виявлення у себе описаних симптомів слід якомога швидше звернутися по медичну допомогу для з'ясування причини незадовільного стану та грамотної корекції вітамінної нестачі.

Діагностика гіповітамінозу

Початковим етапом діагностики є бесіда з пацієнтом, у ході якої лікар визначає основні скарги та давність їх появи. Велика увага приділяється даним анамнезу: чи переніс пацієнт нещодавно операції, особливо на органах ШКТ, тяжкі інфекційні захворювання, чи приймає він будь-які медикаменти, який характер харчування хворого, його звичний раціон. Далі лікар приступає до ретельного огляду, після чого призначає додаткові діагностичні дослідження:

  1. Загальний аналіз крові (можливе виявлення анемії).
  2. Загальний аналіз сечі.
  3. Кал на яйця глистів.
  4. Аналізи на визначення рівня вітамінів у крові, сечі.
  5. Інструментальне дослідження органів ШКТ (ФЕГДС, внутрішньошлункова pН-метрія та ін.) за показаннями.

Лікування гіповітамінозу

Вибір тактики лікування гіповітамінозу залежить від тяжкості нестачі вітамінів. Основна мета терапії — корекція вітамінної нестачі шляхом наповнення організму достатньою кількістю необхідних вітамінів.

Велику увагу в лікуванні приділяють дієті, яка повинна містити продукти, багаті тими чи іншими вітамінами. Більш докладно про дієту і те, на які продукти харчування слід звернути увагу саме Вам, потрібно дізнатися у свого лікаря.

Окрім дієти, призначають вітамінні препарати, які можуть бути як моно-, так і полівітамінними. З огляду на, що досить рідко виникає ізольований дефіцит одного вітаміну, вибір частіше падає на останні. Вітамінні препарати можуть бути у вигляді таблеток, крапель або ін'єкцій.

Варто зазначити, що самостійне безконтрольне застосування вітамінних препаратів є неприпустимим, оскільки гіпервітаміноз так само небезпечний, як і нестача вітамінів!

Наслідки гіповітамінозу

У разі своєчасної корекції вітамінної нестачі гіповітаміноз має сприятливий перебіг. Однак у разі тривалого ігнорування симптомів відбувається прогресування стану, розвивається авітаміноз, істотно порушується функціонування багатьох органів і систем організму людини, що важко піддається корекції.