Цистит — це запалення стінок сечового міхура з порушенням його резервуарної функції, що найчастіше виникає через потрапляння в цей орган інфекції. До цієї хвороби схильні діти обох статей і різного віку, проте у дівчаток хвороба розвивається у 3-5 разів частіше, ніж у хлопчиків. Така тенденція пов'язана з анатомічною будовою жіночої сечостатевої системи: широка коротка уретра, безпосередня близькість сечоводів до анального отвору сприяють легкому проникненню патогенної мікрофлори в сечовивідні шляхи. Немовлята до 2 місяців із постійною температурою обов'язково повинні пройти обстеження на інфекцію сечостатевої системи (ІСС).
Зміст:
Причини виникнення циститу
Збудниками циститу можуть бути різноманітні мікроорганізми: бактерії (кишкова паличка, протей, клебсієла, стрептокок, стафілокок, мікоплазма, уреаплазма, хламідії), віруси (герпес, аденовірус, парагрип), грибки (кандида). Інфекція потрапляє в організм різними шляхами:
- висхідним – із геніталій, кишечника або сечівника;
- низхідним – із нирок;
- лімфогенним – із током лімфи з органів малого таза;
- гематогенним – через кров за наявності септичного процесу або гнійного вогнища в організмі (карієс, тонзиліт, фурункульоз).
Неінфекційні цистити пов'язані з променевою терапією при онкологічних захворюваннях органів малого таза та кишечника, порушенням обміну речовин (гіперкальціурія, фосфатна кристалурія).
Існує ряд чинників, що провокують розвиток інфекційного циститу в дітей:
- порушення фізіологічного процесу сечовипускання (затримка сечі при нейрогенному сечовому міхурі, фімозі, гіпоспадії);
- цукровий діабет;
- інвазивні втручання на сечовивідних шляхах або тривала катетеризація сечового міхура.
Симптоми циститу
Клінічна картина циститу різниться у дітей раннього та старшого віку.
Новонароджені та немовлята до 2 місяців, у яких є інфекція сечостатевої системи, зазвичай не мають типових симптомів. ІСС може бути виявлена як частина неонатального сепсису. Новонароджені з ІСС можуть проявляти такі симптоми:
- жовтяниця;
- лихоманка;
- поганий набір ваги;
- блювота.
Немовлята та діти віком від 2 місяців до 2 років:
- поганий набір ваги;
- лихоманка;
- блювота;
- сильний запах сечі;
- біль у животі;
- дратівливість.
Діти віком від 2 років:
- блювота;
- біль у животі (внизу живота, найчастіше перед самим сечовипусканням);
- лихоманка;
- сильний запах сечі;
- енурез;
- сечові симптоми (часте сечовипускання, хибні позиви).
Діагностика циститу
Для діагностики циститу лікар після консультації та огляду дитини може призначити такі лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові.
- Біохімічний аналіз крові (креатинін, глюкоза), якщо мова йде про можливий низхідний цистит, коли лікар припускає запалення нирок (пієлонефрит) як першопричину захворювання.
- Великий перелік досліджень сечі: загальноклінічний аналіз, бакпосів на флору з обов'язковою оцінкою ступеня бактеріурії й антибіотикограмою.
- УЗД сечового міхура.
- Цистографія та цистоскопія.Призначаються тільки при циститі, що не піддається стандартному лікуванню, для уточнення можливих причин захворювання.
Методи лікування циститу
Зазвичай консервативна терапія циститу проходить у домашніх умовах. Під час лікування необхідно скорегувати питний режим і дієту дитини. Рекомендовано збільшити споживання рідини у півтора рази. Із раціону слід виключити гостру, жирну, занадто пряну їжу, збільшити частку молочно-рослинних продуктів, морсів із журавлини або брусниці, слаболужних мінеральних вод, скоротити кількість їжі тваринного походження. Американська педіатрична асоціація для полегшення симптомів дозволяє прийом теплих ванн по 10-15 хв. за відсутності температури у дитини.
Медикаментозне лікування полягає в прийомі антибактеріальних препаратів. Мінімальний курс терапії гострого циститу в дітей 4 дні. За позитивної динаміки повторний загальний аналіз сечі можуть порекомендувати виконати через 10 днів.
Поряд з медикаментозними препаратами широко застосовується фітотерапія: відвари трав приймаються всередину, проте їх ефективність не доведена. Перед застосуванням будь-яких рослинних засобів обов'язково необхідно проконсультуватися з лікарем.
Наслідки циститу
Зазвичай, якщо лікування було розпочате вчасно, цистит у дітей повністю виліковується. Однак за відсутності належної терапії існує велика ймовірність переходу хвороби у хронічну форму. Іноді ускладненням мікробно-запального процесу в стінці сечового міхура виступає пієлонефрит.