Жовчнокам'яна хвороба. Чи не час збирати каміння
Як часто такі розмови доводиться чути, і чому пацієнтам так складно буває прийняти рішення. Багато думок, багато побоювань, та й поширена переконаність у тому, що хірургам «аби відрізати» не сприяє прийняттю правильного рішення. Регулярно стикаючись у своїй практиці з наслідками нехірургічних варіантів лікування жовчнокам'яної хвороби, ми, лікарі-хірурги, хочемо ще і ще раз спробувати роз'яснити важливість своєчасного видалення жовчного міхура при цьому захворюванні.
Жовчнокам'яна хвороба колись була долею дворян та інших привілейованих класів. Це було пов'язано з малорухливим способом життя і зловживанням жирними продуктами. Спосіб життя і звички сучасної людини в цьому плані дозволяють їй автоматично перейти у «вищий стан». Жовчнокам’яна хвороба трапляється все частіше, навіть у дітей.
Чому небезпечна жовчнокам'яна хвороба
Грізність цього захворювання в тому, що до розвитку ускладнень людина часто не відчуває ніяких симптомів. Але це не означає, що наявність каменів така вже нешкідлива. Через постійний механічний вплив каменів на стінки жовчного міхура розвивається хронічне запалення, яке проявляється погіршенням загального самопочуття. Часто в запальний процес втягується підшлункова залоза, яка анатомічно і функціонально дуже тісно пов'язана з жовчним міхуром. Існують також дані, що зрідка при тривалому перебуванні каменю в жовчному міхурі може розвиватися пухлина.
Найбільш часті ускладнення жовчнокам'яної хвороби виникають тоді, коли камені в жовчному міхурі починають «рухатися». У цьому плані більш небезпечні дрібні камені. Вони викликають закупорку жовчної протоки, що супроводжується гострим запаленням жовчного міхура (гострий холецистит). Камені можуть потрапити у протоки печінки, викликавши жовтяницю; закупорити протоку підшлункової залози, призвівши до важкого її запалення (гострого панкреатиту). У разі несвоєчасно розпочатого лікування може розвинутися прорив (порушення цілісності стінки жовчного міхура), що гарантовано призводить до розвитку перитоніту — розлитого запалення всієї черевної порожнини.
Але починається все з запального процесу в жовчному міхурі. Медичною мовою це захворювання називають холециститом. Як ми вже говорили вище, ви можете його не відчувати зовсім, але іноді запалений жовчний міхур все ж себе проявляє. Яким чином?
Холецистит — це запальне захворювання жовчного міхура, одна з найпоширеніших патологій гепатобіліарної системи, причому з кожним роком відзначається зростання її поширеності серед людей різного віку. Сидячий спосіб життя, регулярне приймання жирної, смаженої, гострої їжі, алкоголь, схильність до надмірної ваги, перенесені запальні захворювання, гепатити, аномалії та дискінезії біліарної системи, зміна складу жовчі — ось неповний список причин розвитку цього захворювання.
Гострий холецистит трапляється досить рідко, і майже у всіх випадках пов'язаний з утворенням в жовчному міхурі каменів.
Симптоми холециститу хронічної форми: хворі відзначають біль у правому підребер'ї, що іноді віддає в інші частини живота і навіть в серце, нудоту, гіркоту в роті, відрижку, порушення випорожнень. Після порушень дієти, прийому алкоголю, переохолодження або сильних переживань біль може посилюватися.
Симптоми гострого холециститу: різкий біль у правому підребер'ї, нудота і блювання, підвищення температури, порушення випорожнення. Ці стани вимагають негайної госпіталізації.
Методи лікування жовчнокам'яної хвороби
Лапароскопічне видалення жовчного міхура поза загостренням (до появи ускладнень) дозволяє швидко й ефективно усунути проблему. З розвитком гострого холециститу при жовчнокам'яній хворобі операція стає невідворотною, але ризики при цьому значно підвищуються, строки лікування подовжуються, та й вартість стрімко збільшується. В разі розвитку перитоніту і залучення в запальний процес підшлункової залози прогноз на швидке одужання помітно погіршується, а показники смертності зростають.
Саме тому, будь-який грамотний лікар при виявленні каменів у жовчному міхурі порекомендує його видалення до появи перших симптомів. Мінімальний обсяг хірургічного втручання (лапароскопічним доступом), перебування в стаціонарі до двох днів, легка реабілітація та гарантія на все життя уникнути дуже серйозної медичної проблеми — досить переконливі аргументи на користь своєчасної операції.
Що ж стосується медикаментозного «розчинення» каменів, то переконливих доказів ефективності цих засобів не існує. Можливо, вони і ефективні при холестеринових каменях, але в більшості своїй склад каменів змішаний, що не дозволяє досягти бажаного результату.
Рецепти «нетрадиційної медицини» не тільки малоефективні, але і можуть спровокувати напад печінкової коліки. Так, наприклад, категорично не варто захоплюватися різними тюбажами (чистками) печінки.
Профілактика захворювання
У рамках профілактики необхідно дотримуватися всім зрозумілих і доступних способів: не зловживати жирною їжею, харчуватися дробно і більше рухатися. Особлива увага до дотримання правил профілактики повинна бути у жінок з обтяженою спадковістю (з наявністю у родичів цього захворювання). Цій категорії населення необхідно регулярно, раз на рік проходити ультразвукове дослідження органів черевної порожнини для своєчасного виявлення жовчнокам'яної хвороби.
Резюмуємо вищевикладене: від каменів у жовчному міхурі необхідно позбавлятися, чим раніше, тим краще. Сучасна медицина дозволяє це зробити з мінімальною травмою і в найкоротші терміни.
«Золотим стандартом» лікування жовчнокам'яної хвороби в усьому світі є лапароскопічна холецистектомія. Після такої операції пацієнт швидко відновлюється, косметичні дефекти після втручання відсутні, і найголовніше, ми назавжди позбавляємося від захворювання, яке в будь-який момент може призвести до тяжких і небезпечних для життя ускладнень.
