Шкільна зрілість. Готовність дитини до школи
Готовність дитини до школи — це збірне поняття, яке включає комплекс психоемоційних, інтелектуальних показників і фізичного здоров’я дитини. Ми розглянемо проблему шкільної зрілості з медичної точки зору — з дитячими неврологами медичних центрів INTO-SANA, а з психологічної точки зору — з дитячим психологом Коваленко Анною.
На що звертає увагу дитячий невролог, коли консультує маму з дитиною дошкільного віку? Школа — дуже серйозний, можна навіть сказати, стресовий фактор для дитячого здоров’я. І не тільки для опорно-рухового апарату чи органів дихання, а насамперед — для центральної нервової системи. Принципово новий рівень навантаження не завжди компенсують навіть різні підготовчі курси та розвивальні заходи для дітей.
Показники, які можуть свідчити про недостатню готовність до школи: гіперактивність, порушення уваги, імпульсивність, емоційна нестійкість, емоційно-поведінкові проблеми, затримка розвитку мовлення, слабкий розвиток дрібної моторики, недостатній розвиток пам’яті та мислення, невміння організувати себе та працювати самостійно. Часто також реєструють інфекційні та хронічні захворювання, які виснажують нервову систему (часті гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), хронічний тонзиліт, аденоїди, бронхіальна астма, порушення слуху чи зору).
Якщо у дитини є подібні скарги, батькам необхідно серйозно й детально продумати, чи готова вона до навчання з 6 років. Якісну професійну допомогу у вирішенні цього важливого для сім’ї питання можуть надати невролог, педіатр, психолог та інші профільні спеціалісти.
Батьки можуть самостійно провести кілька простих тестів, які допоможуть оцінити готовність дитини до школи. Отже, вправи, рекомендовані дитячими неврологами:
Вправи «права-ліва»:
- Обвести фігури по точках.
- Провести вертикальні лінії (бажано в зошиті в клітинку). Дитина виконує завдання на слух, під диктовку дорослого. Наприклад: «Від верхньої точки ведемо лінію вниз, від лівої точки вправо, 5 клітинок вниз, 3 клітинки вліво тощо». Уміння слухати й виконувати інструкції дорослого, працюючи під диктовку, є одним з найбільш показових критеріїв аналітичного мислення дитини.
- Встати, підняти праву руку вгору й, стоячи, доторкнутися правим ліктем до лівого коліна (потім змінити руку).
- Покласти кисть на стіл і піднімати по черзі кожен палець, не відриваючи долоню від столу.
- Запам’ятати й відтворити слова чи цифри на слух (чим складніші — тим краще для тренування пам’яті).
- Диференціювати схожі й несхожі форми на картинках.
- Пояснити, для чого служать різні предмети й якою справою займаються люди різних професій.
- Розповісти про проведений день (усно).
Що ж таке психологічна готовність дитини до школи? Вона включає:
- рівень розвитку пізнавальної сфери (сприйняття, пам’ять, увага, мислення, уява);
- мотиваційну сферу (бажання вчитися);
- емоційно-вольову сферу (рівень тривожності, активності);
- вплив емоційного стану на процес навчання;
- особистісну сферу (самооцінка, потреба в досягненнях, рівень комунікації, ціннісні орієнтації).
Важливо розуміти, що першокласник, який переступає поріг школи, за рівнем психічного розвитку залишається дошкільням, тому виховання, навчання і розвиток дитини мають здійснюватися в ігровій формі, насамперед орієнтуючись на легкість, доступність та інтерес.
Не менш важливим психологічним аспектом є формування соціальної ролі майбутнього школяра та рівень його емоційного розвитку. Уміння читати, писати, рахувати тощо не є гарантією формування психологічної зрілості. Дитина має бути мотивованою на отримання знань, уміти безболісно адаптуватися до нового колективу, відповідати вимогам педагога, а також дотримуватися норм і правил навчального закладу.
“У своїй практиці я не раз стикалася з родинами, в яких батьки були настільки стурбовані майбутньою готовністю своїх дітей до школи, що з особливою старанністю займалися з ними вдома, намагаючись «розвивати». Дітям доводилося займатися по кілька годин на день, робити домашні завдання. Дуже часто, керуючись своїми амбіціями, батьки пред’являли до дітей невиправдано завищені вимоги, при цьому ігноруючи психологічні особливості своїх чад…
Підсумок — формування негативного ставлення до навчання ще задовго до того, як дитина почне відвідувати школу”, — пояснює психолог Коваленко Анна.
Порада психолога батькам, які ось-ось відведуть дитину до школи: замість гаджетів, які приносять більше шкоди, ніж користі, використовуйте звичайну сюжетно-рольову гру, яка є провідною діяльністю дошкільного віку. Пограйте у школу: ви — вчитель, а дитина зі своїми улюбленими іграшками — учень. Розігруйте, як проходить урок, що потрібно робити, що писати, як відповідати на запитання вчителя, коли дзвонить дзвінок.
У результаті прийняття ігрової ролі та її виконання дитина вчиться бачити правила і дотримуватися їх, що, своєю чергою, забезпечує перехід до свідомого й довільного управління своєю поведінкою. Також велике значення мають продуктивні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання), у яких розвиваються вищі форми регуляції діяльності — планування, корекція, контроль.
Звертайтесь за грамотним обстеженням і своєчасним лікуванням до лікарів медичних центрів INTO-SANA
Одеса
- 0482 307 500
- 0966 307 500
- 0955 307 500
Київ
- 044 393 0000
- 096 393 0000
- 050 393 0000
