Лептоспіроз (хвороба Васильєва-Вейля) — це інфекційне захворювання, яке викликається спіралеподібною бактерією лептоспірою (Leptospira) та характеризується переважним ураженням нирок і печінки, розвитком важкої інтоксикації та гострим перебігом. Хвороба поширена в усіх регіонах, окрім Арктики. Найчастіше трапляється у тропічних регіонах. Це захворювання можна назвати одним із найпоширеніших серед тих, переносником яких є тварини. Лептоспіроз може викликати як поодинокі випадки захворювання, так і епідемічні спалахи, які часто виявляються в літній період, що переважно пов'язано з купанням у забруднених водоймах. Найчастіше на лептоспіроз хворіють діти шкільного та старшого віку, у дітей молодшої вікової групи це захворювання виявляється рідко.
Зміст:
Причини виникнення лептоспірозу
Джерелом інфекції за лептоспірозу є щури, миші, їжаки, рідше велика рогата худоба, собаки та свині. У тварин можуть виявлятися різні варіанти перебігу захворювання, однак найбільш епідемічно значущим є безсимптомне носійство, оскільки зовні тварини виглядають здоровими, але разом з тим виділяють бактерію з сечею в навколишнє середовище. У водоймах або вологому грунті лептоспіри можуть перебувати тривалий час, не втрачаючи своїх патогенних властивостей. Дитина найчастіше інфікується через заражені продукти харчування, воду, рослини і грунт. Рідше можливе інфікування при безпосередньому контакті з інфікованими тваринами. У той же час, людина від людини заразитися лептоспірозом не може.
Розвиток захворювання багато в чому залежить від кількості лептоспір, які потрапили в організм дитини, рівня патогенності бактерії, а також від стану імунної системи дитини.
Після проникнення бактерії в організм через пошкоджену шкіру, а також через слизові оболонки, лептоспіра досить швидко виявляється у кров'яному руслі, що сприяє швидкому її поширенню по всьому організму, накопиченню у внутрішніх органах, особливо в печінці та нирках. Далі відбувається розмноження лептоспір, і з тканини внутрішніх органів вони знову виходять у кров'яне русло, що супроводжується бурхливою реакцією організму.
Види лептоспірозу
Залежно від прояву клінічних симптомів захворювання виділяють:
- маніфестну форму — клініка захворювання яскраво виражена;
- субклінічну форму — слабкі прояви симптоматики, стерті форми або безсимптомне носійство.
За наявністю одного з основних симптомів — жовтяниці — лептоспіроз буває:
- жовтяничним;
- безжовтяничним.
За тяжкістю перебігу розрізняють такі форми захворювання:
- легка;
- середньої тяжкості;
- тяжка;
- фульмінантна, або блискавична форма, для якої характерний вкрай тяжкий перебіг; летальність за фульмінантного лептоспірозу становить 100%.
Також при класифікації патології виділяють лептоспіроз без рецидивів і з рецидивами. За наявності рецидивів можна говорити про затяжний перебіг хвороби.
Симптоми лептоспірозу
При виділенні основних ознак даного захворювання слід окремо розглядати безжовтяничну та жовтяничну форми захворювання, оскільки клінічні прояви мають свої особливості.
Основні симптоми жовтяничної форми:
- Початок захворювання зазвичай гострий. Рідше за кілька днів до розвитку бурхливої клінічної картини дитина може скаржитися на слабкість, зниження працездатності, швидку стомлюваність.
- Підвищення температури тіла до 39,5–40,5°С, яке супроводжується ознобом, явищами інтоксикації (ломота в тілі, головний біль). Триває, в середньому, від 7 до 13 днів
- Біль у м'язах. Якщо в перший день захворювання вона носить дифузний характер, то далі превалює локалізований біль у литкових м'язах. Із болем у литках можуть поєднуватися больові відчуття в попереку, м'язах стегон. Також відзначається підвищена чутливість м'язів, вони стають болісними під час дотику.
- Розлади сну (безсоння).
- Зниження апетиту, може спостерігатися блювота.
- Жовтяниця. Спочатку спостерігається невелике пожовтіння склер, потім, на 4–6 день захворювання, з'являється пожовтіння шкірних покривів.
- Невелика набряклість обличчя та верхньої половини тулуба.
- Підвищена кровоточивість, можливий розвиток крововиливів у склери, слизові оболонки, носові кровотечі. За тяжкого перебігу можуть спостерігатися шлунково-кишкові кровотечі, у дівчаток — маткові кровотечі.
- Герпетичні висипання.
- Висип. Визначається менше ніж у половини хворих. Локалізується на кінцівках і тулубі. Характер висипу різноманітний.
- Збільшення печінки; болі в животі, в проекції печінки.
- Ниркові порушення. Зменшується кількість сечі, що виділяється. Її колір змінюється, стає червонуватим. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності.
Безжовтянична форма у більшості випадків виявляється тими ж симптомами, однак варто відзначити такі особливості:
- Гарячка менш тривала, зазвичай, 5–10 днів. Підвищення температури до 39–40°С. Гіпертермія супроводжується помірними явищами інтоксикації.
- Висип і крововиливи на шкірі та слизових наявні, однак у вигляді одиничних елементів, перебіг більш сприятливий.
- Порушення нирок. Також проявляються зниженням діурезу, однак рідко призводять до тяжких структурних змін, гостра ниркова недостатність практично ніколи не розвивається.
- Основні симптоми, такі як біль у м'язах, головний біль виражені слабше, порівняно з жовтяничною формою.
Однією з особливостей цього захворювання є різноманіття проявів цієї хвороби, оскільки у процес втягуються одночасно кілька органів. Самостійно батькам, без допомоги фахівця, визначити у дитини лептоспіроз неможливо, а ігнорування симптомів може бути вкрай небезпечним. У разі виявлення в дитини перерахованих вище ознак необхідно якомога швидше проконсультуватися з лікарем.
Діагностика лептоспірозу
На ранніх стадіях діагностика захворювання становить деяку складність, оскільки поліорганність уражень, властива цьому захворюванню, вимагає проведення детальної диференціальної діагностики.
Діагноз виставляється на підставі вивчення епідемічного анамнезу, де звертають увагу на те, чи купалася останнім часом дитина у відкритих водоймах, чи хворіє на лептоспіроз хтось із оточення. Далі лікар приступає до огляду дитини, в ході якого звертає увагу на раніше перераховані основні симптоми, особливо діагностично важливими є збільшення печінки, біль у м'язах, гарячка та крововиливи.
Для підтвердження діагнозу використовують методи лабораторної діагностики:
- У загальному аналізі крові виявляють підвищення кількості лейкоцитів, прискорення ШОЕ. Також спостерігається зниження числа еритроцитів і тромбоцитів.
- У загальному аналізі сечі за лептоспірозу спостерігається білок, еритроцити, жовчні пігменти (у разі жовтяничної форми).
- Біохімічне дослідження крові. Звертають увагу на підвищення білірубіну (за жовтяничної форми); рівень підвищення залежить від тяжкості перебігу. Також спостерігається зниження кількості загального білка та порушення в коагулограмі.
Специфічна діагностика полягає у проведенні мікроскопії крові або інших біологічних рідин організму, під час якої можливе виявлення бактерії. Також проводять бакпосів на живильні середовища з подальшим вирощуванням культури збудника. Останній метод більш тривалий за часом, проте найнадійніший. Крім цього, широко використовується серологічна діагностика, яка спрямована на виявлення специфічних антитіл до лептоспір. Можна виявити лептоспіри в біоптатах литкових м'язів.
Методи лікування лептоспірозу
Усі діти з лептоспірозом повинні проходити лікування в стаціонарі, оскільки перебіг хвороби може мати непередбачувану динаміку. Режим і дієта можуть відрізнятися у дітей з різною тяжкістю перебігу хвороби.
Із медикаментозного лікування застосовують антибактеріальні засоби, які впливають безпосередньо на збудника. Як патогенетичну терапію використовують анальгетики, дезінтоксикаційні засоби, ентеросорбенти, антигістамінні препарати, за тяжких форм хвороби призначають глюкокортикоїди. За наявності ниркової недостатності можливе призначення гемодіалізу.
Терапія лептоспірозу на різних стадіях захворювання може відрізнятися. Важливо, що самостійне лікування є неприпустимим, для отримання більш докладної інформації про методи терапії в кожному конкретному випадку варто звернутися до лікаря.
Наслідки лептоспірозу
Прогноз за цим захворюванням залежить від ступеня тяжкості та характеру перебігу захворювання. Безжовтянична форма має сприятливий перебіг. За жовтяничної ж нерідко виникають ускладнення, аж до летального результату.
До основних ускладнень можна віднести:
- ДВС-синдром.
- Інфекційно-токсичний шок.
- Гостра ниркова недостатність.
- Геморагічний пневмоніт. Запалення легеневої тканини викликається не самими бактеріями, а виникає внаслідок впливу токсинів лептоспір і біологічно активних речовин на легеневу тканину.
- Геморагічний синдром. Крововиливи можуть бути як поодинокими, так і множинними, масивними, в будь-яких органах. Крововилив у наднирники (синдром Уотерхауса-Фрідеріксена) спостерігається за блискавичних форм і призводить до смерті.
- Увеїт (у разі проникнення бактерій у передню камеру ока).
- Ураження центральної нервової системи (найчастіше спостерігається асептичний менінгіт).
Профілактика лептоспірозу
- Боротьба з дрібними гризунами. Обов'язково повинна проводитися в житлових будинках і, особливо, на об'єктах громадського харчування, продуктових складах і в магазинах.
- Виключити або максимально обмежити купання у стоячих природних водоймах.
- Використовувати захисні прогумовані костюми у разі необхідності контакту з інфікованою водою.