Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 123-45-67 +38 (097) 123-45-67 +38 (050) 123-45-67

Демодекоз

Демодекоз – це шкірне захворювання, яке викликається мікроскопічним кліщем Demodex (демодекс). Уперше цю патологію виявили в 1840 році у собак. У більшості випадків демодекс уражає шкіру обличчя, рідше груди та спину. Мешкає паразит у протоках сальних залоз і в устях волосяних фолікулів людини. Саме продукти життєдіяльності кліща викликають запальні реакції на шкірі.

Підшкірним кліщем інфіковано близько 80% населення планети. Частота ураження жінок у два рази вища, ніж чоловіків. У дітей демодекоз трапляється вкрай рідко.

Причини виникнення демодекозу

Відомо 65 видів кліщів, і тільки три з них можуть паразитувати у людини, інші мешкають на тваринах. Розмір дорослого кліща – близько 0,3–0,4 мм. За допомогою лусочок, які вкривають його тіло, він міцно закріплюється у волосяних фолікулах. Харчується паразит шкірним салом і уникає сонячного світла.

Причини, за якими кліщ Demodex починає швидко розмножуватися, до кінця не вивчені, але існують чинники, що можуть спровокувати розвиток захворювання. До них належать:

  • зниження імунітету;
  • стресові ситуації, тривала депресія;
  • збої у функціонуванні сальних залоз;
  • неправильне та нераціональне харчування;
  • шкідливі звички;
  • чутлива та рихла шкіра;
  • патології травної системи;
  • захворювання ендокринної системи;
  • безконтрольне використання гормональних мазей;
  • часті відвідування лазень або саун.

Види демодекозу

Виділяють два види кліщів, здатних викликати демодекоз:

  • Demodex folliculorum (локалізується в фолікулах вій та волосся);
  • Demodex brevis (локалізується у сальних залозах).

Залежно від локалізації кліща виділяють демодекоз шкіри, очей, вушних раковин.

Стадії демодекозу:

  1. Початкова стадія (збільшується жирність шкіри, з'являється почервоніння з чіткими межами).
  2. Еритематозна стадія (почервоніння стає більш вираженим, з'являються вугрі та свербіння шкіри).
  3. Папуло-пустульозна стадія (з'являються вузлики та гнійники на шкірі).
  4. Гіпертрофічна стадія (відбувається потовщення шкіри, з'являються горбисті нарости).

Симптоми демодекозу

Найбільш часта локалізація кліща – шкіра обличчя (щоки, лоб, підборіддя, носогубні складки), рідше – повіки, зовнішній слуховий хід, волосиста частина голови. Іноді демодекоз може траплятися на руках, грудях, шиї, вухах.

Симптоми шкірної форми:

  • Вугровий висип – з'являється через закупорку просвіту вивідної протоки сальної залози; якщо приєднується стафілококова інфекція, з'являються гнійники.
  • Шкірний блиск – коли сальні залози починають виробляти велику кількість шкірного сала, шкіра набуває характерного блиску. При цьому велика кількість сала створює сприятливі умови для розмноження кліща.
  • Свербіння, яке стає найбільш інтенсивним у вечірній і нічний час, оскільки у цей період кліщі максимально активні.
  • Почервоніння шкіри.
  • Гіпертрофія шкіри – уражена шкіра ущільнюється, збільшується в розмірах, що призводить до зміни форми носа, чола, мочок вуха та інших уражених ділянок.

Симптоми очної форми:

  • втома очей – виникає за запального процесу в волосяних фолікулах вій;
  • злипання вій;
  • почервоніння повік;
  • випадання вій – відбувається через ураження волосяних фолікулів;
  • лущення в ділянці повік;
  • відчуття сухості повік;
  • поява по краях повіки гнійної скоринки.

Діагностика демодекозу

Діагностикою захворювання займається лікар-дерматолог. Під час огляду він звертає увагу на характер висипань і їх розташування. Крім цього, лікар збирає детальний анамнез і призначає додаткові обстеження.

Лабораторні методи діагностики:

  • мікроскопічне дослідження (проводиться зішкріб зі шкіри обличчя на наявність яєць демодекса);
  • поверхнева біопсія (дозволяє виявити кліщів при мікроскопії);
  • гістологічний метод (дозволяє повноцінно розглянути сальну залозу та тканини, що її оточують.

Інструментальні методи:

  • дерматоскопія (дозволяє багаторазово збільшити проблемну ділянку шкіри);
  • оптична когерентна дермографія (сучасний діагностичний метод дослідження тонких шарів шкіри);
  • сканувальна мікроскопія шкіри.

Методи лікування демодекозу

Першим кроком у лікуванні демодекозу є дотримання особистої гігієни. Також варто приділити увагу харчуванню: на період терапії виключити з раціону гострі, солоні, смажені страви, відмовитися від цукру. Правильна дієта дозволяє досягти максимального ефекту від медикаментозного лікування і сприяє швидкому одужанню.

Медикаментозна терапія спрямована на зменшення кількості кліщів та підвищення імунітету. Можуть призначатися антипаразитарні засоби, антибіотики, судинні препарати, імуностимулятори та імуномодулятори, антигістамінні препарати. Також можливе застосування фізіотерапевтичних процедур (магнітотерапія, кріотерапія).

Важливо пам'ятати, що лікування демодекозу – це довгий процес, який може тривати до півроку та більше. Тому ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, план терапії повинен складати виключно лікар-дерматолог.

Наслідки демодекозу

Демодекоз – це хронічне захворювання, тому навіть після лікування можуть залишатися досить неприємні наслідки.

Можливі ускладнення демодекозу:

  • приєднання вторинної інфекції, розвиток запальних процесів (абсцес, фурункульоз);
  • порушення зору;
  • косметичний дефект.