Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 123-45-67 +38 (097) 123-45-67 +38 (050) 123-45-67

Бешиха

Бешихове запалення, або бешиха – це інфекційне захворювання, що характеризується чітким, обмеженим запаленням певної ділянки шкірних покривів, а також вираженою інтоксикацією та гарячкою. Сьогодні бешихове запалення вважається одним із найпоширеніших захворювань бактеріальної природи. На бешиху хворіють переважно люди після 50 років, при цьому у жінок вона виявляється частіше, ніж у чоловіків. У дітей бешихове запалення визначається відносно рідко.

Причини виникнення бешихи

Безпосередньою причиною розвитку бешихи є бета-гемолітичний стрептокок групи А. Джерелом інфекції є хворий на будь-яке стрептококове захворювання (ангіна, скарлатина, бешиха та ін.), а також здорові бактеріоносії. Передається стрептокок різними шляхами: повітряно-крапельним, контактним, внаслідок інфікування ран, тріщин, різних мікротравм і саден матеріалом, що містить цю бактерію.

У розвитку захворювання велику роль відіграють такі чинники, як:

  • порушення цілісності шкірних покривів;
  • переохолодження чи перегрівання;
  • стрес;
  • ендокринна патологія;
  • грибкові ураження стоп;
  • захворювання судин;
  • вогнища хронічної інфекції (захворювання ЛОР-органів, карієс та ін.);
  • імунодефіцитні стани;
  • наявність індивідуальної схильності (як генетичної, так і набутої).

Види бешихи

Класифікація бешихи досить обширна.

Залежно від терміну появи бешихового запалення та особливостей перебігу хвороби бешиха буває:

  • первинна, яка виникає у людини, що ніколи раніше не хворіла на бешиху;
  • рецидивна, за якої через місяці або роки після первинного захворювання виникає рецидив хвороби з тієї ж локалізацією запалення;
  • повторна, коли захворювання виникає знову через два роки і більше після першого епізоду хвороби з іншою локалізацією бешихового запалення.

За характером змін у зоні ураження виділяють такі форми хвороби:

  • еритематозна;
  • еритематозно-геморагічна;
  • еритематозно-бульозна;
  • бульозно-геморагічна;
  • флегмонозная і некротична, які розглядають як ускладнення бешихи.

Залежно від локалізації запалення виділяють бешиху рук, ніг, обличчя та іншої локалізації (сідниці, живіт та ін.).

Симптоми бешихи

Зазвичай, захворювання починається гостро, з підвищення температури до високих цифр (39–40°С), ознобу. Хворого турбують головний біль, біль у м'язах, слабкість. Також можуть відзначатися нудота, блювання, порушення свідомості, марення. Поряд з інтоксикаційними проявами може виникати печіння в ділянці майбутнього бешихового запалення. Шкірні прояви найчастіше виникають разом з явищами інтоксикації, проте можливе і деяке запізнювання симптомів (зазвичай, на кілька годин). Найчастіше бешихове запалення локалізується на нижніх кінцівках (близько 70–80% випадків), дещо рідше на обличчі (близько 15–20% випадків), а також верхніх кінцівках (4–7% випадків). Досить рідко бешиха виникає на тулубі, в ділянці статевих органів, молочних залоз.

Еритематозна форма характеризується виникненням яскравої червоної плями на тлі набряку навколишніх тканин. Далі пляма поширюється в сторони, набуває чітко окреслені неправильні краї, які описують, як «язики полум'я». Зона бешихового запалення набрякла й ущільнена на дотик, гладенька та блискуча. Відзначається болісність при доторканні та під час руху в ураженій ділянці, а також відчуття печіння та розпирання.

За еритематозно-геморагічної форми симптоми схожі, проте також виникають крововиливи різних розмірів. Перебіг цієї форми тяжчий, інтоксикаційний синдром більш виражений.

Еритематозно-бульозна форма характеризується утворенням на ураженій ділянці бульбашок з прозорим вмістом – булл. Через кілька днів булли лопаються або спадаються, і утворюються кірки. За бульозно-геморагічної формі вміст булл геморагічний (містить кров), кірки після таких елементів більш щільні, чорного кольору.

У разі виявлення у себе перелічених симптомів слід якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

Діагностика бешихи

Діагностика захворювання ґрунтується на огляді хворого лікарем, у ході якого визначаються типові місцеві прояви хвороби. Для уточнення діагнозу та ступеня тяжкості захворювання показане проведення загальноклінічних аналізів крові та сечі, коагулограми, біохімічного аналізу крові.

Специфічні серологічні методи діагностики, а також виділення збудника шляхом бактеріологічного посіву, зазвичай, не проводять.

Обов'язковою в діагностиці бешихового запалення є консультація дерматолога для виключення інших шкірних захворювань.

Лікування бешихи

Медикаментозне лікування ґрунтується на призначенні антибактеріальних препаратів, які діють безпосередньо на причину захворювання. Також у терапію включають протизапальні засоби, десенсибілізуючі, дезінтоксикаційні препарати. У разі розвитку ускладнень бешихового запалення вдаються до хірургічного лікування.

Наслідки бешихи

Основні ускладнення бешихового запалення пов'язані з розвитком нагноєння і проявляються у вигляді абсцесів, флегмон, а також, за тяжкого перебігу, сепсису. До інших небажаних наслідків бешихи можна віднести трофічні виразки, некроз. У разі частих рецидивів можливий розвиток лімфостазу (слоновості) внаслідок порушення лімфообігу. У людей похилого віку, немовлят, а також осіб з ослабленим імунітетом бешихове запалення може призвести навіть до летального результату.