Атопічний дерматит (атопічна екзема, поширений нейродерміт) – це хронічне імунно-алергічне захворювання шкіри, що характеризується свербінням, висипом і почервонінням на обличчі (на губах, повіках, під очима), голові, шиї, руках, плечах, колінах, у паху.
Основну роль у механізмі розвитку атопічного дерматиту відіграють реакції гіперчутливості першого типу, тому одна людина не може заразитися від іншої. Навіть спадково передається не саме захворювання, а схильність до нього.
Хвороба з однаковою частотою трапляється як у чоловіків, так і в жінок. У новонароджених захворювання проявляється не раніше двох місяців від народження. Серед хворих на атопічний дерматит близько 10% – це діти грудного віку. У більшості дітей симптоми з часом зникають, а у решти зберігаються або рецидивують у підлітковому або в дорослому віці. Атопічна екзема може виникати у вагітних жінок, оскільки часто вони мають більш чутливу шкіру, схильну до сухості.
Зміст:
Причини виникнення атопічного дерматиту
Атопічна екзема – багатофакторна хвороба. Вона може розвиватися під дією ендогенних (внутрішніх) і екзогенних (зовнішніх) чинників.
Ендогенні:
- генетична схильність;
- гіперреактивність.
Екзогенні:
- харчові продукти;
- побутова хімія;
- тютюновий дим;
- клімато-географічні умови;
- порушення правил гігієни;
- гострі вірусні інфекції;
- психоемоційні стреси;
- вакцинація.
Види атопічного дерматиту
Виділяють такі стадії цього захворювання:
- Початкова, або «дебют» атопії.
- Стадія виражених проявів:
- гостра фаза;
- хронічна фаза;
- підгостра фаза.
- Стадія ремісії (повної або неповної).
- Клінічне одужання.
Залежно від віку пацієнта виділяють такі форми атопічної екземи:
- атопічна екзема немовлят (від 1 місяця до 2 років);
- дитяча (від 2 до 12 років);
- підліткова (від 12 до 18 років);
- доросла (старше 18 років).
За тяжкістю перебігу хвороби:
- легкий;
- середньотяжкий;
- тяжкий перебіг.
Симптоми атопічного дерматиту
Гостра стадія хвороби перебігає з такими симптомами:
- еритема (почервоніння);
- опухлість шкіри;
- сухість та лущення шкіри;
- утворення папул, гнійників;
- поява висипу червоного кольору з розмитими або чіткими контурами;
- сильне свербіння.
Хронічна стадія має трохи іншу симптоматику:
- ліхеніфікація (потовщення всіх шарів шкіри внаслідок тривалого свербіння та розчухування);
- тріщини на долонях і стопах;
- симптом Моргана – поява великих зморшок на нижніх повіках;
- через постійне розчухування шкіри нігті стоншуються і блищать;
- на повіках підвищується пігментація.
Окрім шкірних проявів, відзначаються й інші ознаки:
- зниження імунітету;
- психічна нестабільність;
- безсоння;
- проблеми з травленням.
Початкові прояви хвороби у немовлят майже завжди локалізуються на обличчі, можуть утворюватися набряки на щоках. Далі процес може поширюватися на лоб, завушні ділянки, волосяну частину голови. Характерне утворення вогнищ, що сильно мокнуть. Шкіра червоніє і пересихає, з'являється свербіж, через який дитина погано спить.
У дорослому віці більшість хворих відзначають тісний зв'язок періодів загострення хвороби зі стресовими ситуаціями.
Іноді атопічна екзема може перебігати з мінімальними клінічними проявами і без свербіння.
Діагностика атопічного дерматиту
Обстеження пацієнта з підозрою на атопічний дерматит охоплює ретельний збір алергічного анамнезу, оцінку поширеності та тяжкості перебігу запального процесу.
Щоб припустити діагноз «атопічний дерматит», лікар під час огляду орієнтується на так звані діагностичні критерії, які бувають основними та додатковими.
Основні критерії:
- свербіж;
- висипання та їхня локалізація;
- ранній прояв захворювання;
- хронічний рецидивний перебіг;
- спадковість.
Додаткових критеріїв значно більше, зазначимо основні з них:
- наявність лінії Денні–Моргана (поздовжня складка під оком);
- кератоконус (конічне випинання в центрі рогівки);
- екзема сосків.
Також під час діагностики обов'язково виконують лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові;
- алергічні проби – визначення специфічних IgE антитіл до харчових, побутових антигенів рослинного, тваринного та хімічного походження;
- імунограма – дозволяє визначити показники основних ланок імунітету (рівень Т-лімфоцитів, імуноглобулінів А, М, G, циркулюючих імунних комплексів).
За наявності показань призначаються консультації інших фахівців, у складних випадках можливе проведення гістологічного дослідження біоптату шкіри.
Методи лікування атопічного дерматиту
Мета лікування полягає у:
- зменшенні клінічних проявів захворювання;
- зниженні частоти загострень;
- підвищенні якості життя.
Медикаментозна терапія може охоплювати застосування антигістамінних препаратів, вітамінів та імуномодулюючих засобів, кортикостероїдів. Усі призначення, а також визначення дозування та кратності приймання медикаментів здійснює виключно лікар.
Елімінаційні дієти спрямовані на виключення з раціону відомих харчових алергенів. Це можуть бути коров'яче молоко, яйця, наваристі рибні та м'ясні бульйони, шоколад, гриби, мед, горіхи, прянощі, консерви.
У разі стійкості до стандартного лікування може застосовуватися фототерапія (УФ-опромінення).
Наслідки атопічного дерматиту
У важких випадках захворювання перебігає практично без світлих проміжків, постійно рецидивуючи. Діти переносять атопічну екзему найбільш важко.
За відсутності належного лікування можуть розвинутися такі ускладнення:
- атрофія шкіри;
- приєднання вторинної інфекції (як вірусної, так і бактеріальної), що проявляється появою пухирців, наповнених рідиною, гнійників;
- грибкові ураження на нігтях і у шкірних складках.
Прогресування хвороби підвищує ризик розвитку бронхіальної астми і риніту алергічного характеру.