Сучасний погляд на проблему синдрому полікістозних яєчників
У розвитку захворювання важливу роль відіграє дисбаланс гормонів центральної нервової системи, кори надниркових залоз, яєчників. У жіночому організмі наявні жіночі та чоловічі гормони (естрогени й андрогени), жіночі переважають. Естрогени синтезуються з андрогенів завдяки певним ферментам. У жінок, які народилися з недостатністю цих ферментів, андрогени переважають над естрогенами. Це і є причиною розвитку синдрому склерополікістозних яєчників.
Дефіцит естрогенів запускає цілий каскад порушень з боку гормональної системи, що призводить ще й до ожиріння. Особливістю підшкірно-жирового шару є те, що тут теж синтезуються естрогени й андрогени, а ще вони тут депонуються (відкладаються) про запас. Це ще більшою мірою посилює гормональний дисбаланс.
Безпосередньої загрози життю при цьому немає, але страждають багато систем, порушується репродуктивна функція жінки. У зрілому віці у жінок з СПКЯ, з огляду на порушення вуглеводного і жирового обмінів, істотно підвищується ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу і кардіосудинних ускладнень (інфарктів, інсультів). Також є зв'язок цього захворювання і підвищеного ризику розвитку раку ендометрія.
Як розвивається це захворювання?
У жінок у тканині яєчників є фолікули. З настанням статевої зрілості фолікули починають рости, і кожного менструального циклу дозріває одна, рідко дві, яйцеклітини. Фолікул розривається, і яйцеклітина виходить у черевну порожнину — відбувається овуляція. При склерополікістозі яєчників зовнішня оболонка фолікула в яєчнику потовщена і не може розірватися. Яйцеклітина не виходить з фолікула (не відбувається овуляція), в результаті чого на цьому місці утворюються кісти. І так щомісяця. Згодом яєчник перетворюється на полікістозне утворення.
Хронічна відсутність овуляції призводить до порушення нормальних циклічних змін ендометрія, до неправильного поділу клітин. Так розвивається гіперплазія ендометрія і мастопатія.
Які ж клінічні прояви цього захворювання?
Найчастіше у пацієнток зі склерополікістозом яєчників з'являються скарги на порушення менструального циклу. Менструації рідкісні — 1 раз на 3–6 місяців, можуть бути відсутніми рік і більше.
За даними УЗД органів малого таза відзначається збільшення розмірів яєчників із наявністю множинних кіст.
Ожиріння не є постійною ознакою СПКЯ, але якщо розвивається, то за чоловічим типом і характеризується відкладенням жирової тканини у ділянці плечей, грудей, живота.
Характерні прояви гірсутизму (надмірного росту волосся) на обличчі, грудях. Можливо також облисіння за чоловічим типом. Іноді з'являються темніші ділянки шкіри на шиї, під грудними залозами, у пахвових западинах (акантоз).
Шкіра стає більш жирною, з'являються вугрі на обличчі та спині.
У репродуктивному віці жінки частіше звертаються з проблемою безпліддя і порушення менструального циклу.
З віком порушення обмінних процесів виходять на перший план — з'являються ускладнення з боку серцево-судинної системи, може розвинутися цукровий діабет, підвищується ризик онкологічних захворювань.
Лікування склерополікістозу яєчників
Послідовність лікувальних заходів у хворих з СПКЯ залежить від наявних скарг, клінічних проявів захворювання, віку пацієнтки та її цілей (планується вагітність чи ні).
Частою помилкою серед молодих жінок є їхнє сприйняття захворювання, як лише порушення репродуктивної функції, менструального циклу і косметичних проблем. Насправді ця проблема значно ширша, оскільки в майбутньому вона загрожує розвитком серйозних хронічних захворювань. І до їх профілактики потрібно підходити системно і педантично.
Лікування складається з основних моментів:
1. Заходи для зниження ваги (здорове раціональне харчування в поєднанні з адекватним фізичним навантаженням і активним способом життя). Таким чином, знижуємо екстрагенітальний синтез гормонів і руйнуємо їхнє депо.
2. Гормональна терапія з метою корекції гормонального дисбалансу.
3. Хірургічна терапія — руйнування потовщеної капсули яєчників з метою тимчасового відновлення овуляції.
Частота гіперпластичних процесів ендометрія, ризик атипової гіперплазії та раку ендометрія у пацієнток з СПКЯ визначають необхідність у делікатному спостереженні таких жінок у гінеколога.
