Синдром діабетичної стопи
Усім відомо, що суть цукрового діабету полягає в підвищенні рівня цукру в крові, але не всі усвідомлюють, до чого це призводить. Високий рівень глюкози в крові, що довго зберігається, призводить до серйозних порушень обміну речовин, що супроводжуються тотальним ураженням судин.
Це означає, що всі органи людини починають страждати від кисневого голодування і порушення регуляції. Процес неможливо розгорнути назад, але можна призупинити. Чим раніше патологія взята під контроль, тим менше постраждає судинне русло, а, отже, і органи. Тим краще і якісніше буде життя людини.
Як найчастіше проявляється цукровий діабет?
Найбільш частими симптомами захворювання є спрага, загальна слабкість, надмірно часте сечовипускання, зниження ваги, погане загоєння ран, схильність до інфекційних процесів.
При цукровому діабеті ІІ типу, що розвивається в зрілому віці, описані прояви можуть бути не вираженими. Часто сам хворий їх пов'язує з віком або з іншими захворюваннями. З цієї причини дуже часто діагноз встановлюється вже на стадії розвитку ускладнень цукрового діабету.
Що таке «синдром діабетичної стопи» — прояви, лікування
Сьогодні ми детальніше зупинимось на ускладненні, що отримало назву «синдром діабетичної стопи». Це збірне поняття, що об'єднує в собі ураження судин нижніх кінцівок, периферичних нервів, суглобів і гнійно-некротичні зміни м'яких тканин стопи.
На пильну увагу це ускладнення заслуговує через те, що при зневажливому ставленні воно гарантовано призводить до ампутації кінцівки. У групі ризику розвитку синдрому діабетичної стопи приблизно 40–50% хворих на цукровий діабет.
Особливістю цієї патології є те, що в її лікуванні повинні брати участь відразу кілька фахівців:
- Ендокринолог. З огляду на те, що основою захворювання є цукровий діабет, корекція рівня глюкози в крові є першочерговою метою.
- Судинний хірург. Лікарі використовують як консервативні методи лікування (курсові прийоми лікарських засобів з метою поліпшення кровопостачання в кінцівках), так і хірургічні (відновлення прохідності великих судин при їх «закритті» атеросклеротичними бляшками).
- Кардіолог. Негативний вплив цукрового діабету ІІ типу завжди «нашаровується» на атеросклеротичне ураження судин, яке з віком розвивається у всіх, але з різним ступенем вираженості. Тому так важливо контролювати рівень артеріального тиску і спектр ліпідів крові. Довічне динамічне спостереження у кардіолога дозволяє сповільнити прогресування цих захворювань.
- Невролог. З огляду на те, що однією з причин розвитку діабетичної стопи є ураження нервової системи, спостереження і лікування у цього фахівця є необхідним пунктом у комплексі профілактичних і лікувальних заходів.
- Ортопед. При розвитку деформації суглобів необхідним є розвантаження стопи і підбір ортопедичного взуття.
Крім спостереження у перелічених фахівців, необхідно регулярно проходити лабораторну діагностику (визначення глікемічного профілю, рівня глікозильованого гемоглобіну і ліпідів крові) та інструментальне обстеження (УЗД судин нижніх кінцівок, селективну ангіографію судин нижніх кінцівок, вимір порогу вібраційної чутливості).
Основна проблема, з якою зіткнулися лікарі в усьому світі (а в Україні продовжують стикатися), полягала у відсутності комплексності підходу. Це призводило до того, що кожен лікар вирішував «свою» проблему.
Саме з цієї причини у світі була створена практика кабінету діабетичної стопи. Відпрацьовані десятиліттями стандарти і підходи в лікуванні цієї патології успішно працюють і в клініці Into-Sana.
В обстеженні та лікуванні пацієнтів із діабетичною стопою в центрі судинної патології застосовується мультидисциплінарний підхід, який включає в себе огляд всіх необхідних фахівців центру і повний обсяг лабораторного та інструментального обстеження.
На першому прийомі лікар кабінету здійснює огляд і складає план подальших кроків. Після реалізації діагностичного плану оцінюються ризики розвитку ускладнень, складається індивідуальний план лікування і спостереження в динаміці. В обов'язковому порядку проводиться навчання пацієнта правил гігієни, дотримання якої має стратегічне значення. За наявності виразок цей підхід дозволяє ефективно відновити кровотік і призводить до загоєння трофічних виразок у 80–90% випадків.
Лікування синдрому діабетичної стопи буває консервативним і хірургічним.
Базове консервативне лікування включає в себе антимікробну терапію (за наявності виразок), лікування больового синдрому, ангіопатії (ураження судин), нейропатії (ураження нервової системи), лікувальне розвантаження та іммобілізацію стопи, місцеве лікування виразок і ран.
Оперативне лікування включає в себе хірургічне видалення нежиттєздатних тканин і проведення ангіопластики судин нижніх кінцівок.
Основні рекомендації хворим з синдромом діабетичної стопи
Адекватне лікування цукрового діабету, спрямоване на компенсацію захворювання — контроль рівня цукру в крові.
Щоденний огляд шкіри стоп, усунення дрібних ранок і негайне звернення до лікаря у разі виявлення пошкоджень шкіри.
Щоденна гігієна і правильна обробка нігтів: теплі ванни для ніг і застосування спеціальних засобів догляду для зволоження шкіри і загоєння дрібних пошкоджень, що мають антисептичну і протигрибкову дію. Нігті необхідно підстригати ножицями в разі, якщо не знижена чутливість стоп і є можливість легко контролювати можливі пошкодження шкіри. Нігті потрібно зрізати прямо, не закруглюючи куточки! Якщо чутливість стоп порушена, рекомендується не використовувати ножиці, а обробляти нігті пилочкою.
Профілактика пошкодження стоп. Відомо, що нейропатична виразка утворюється тільки після механічного або іншого пошкодження шкіри стоп. Не можна ходити босоніж.
Правильно підібране взуття. Взуття не повинно бути тісним, але і не повинно бути надто вільним, щоб уникнути потертостей. За необхідності (у разі деформації стоп), слід користуватися спеціальним ортопедичним взуттям. Жінкам не варто носити взуття на високих підборах.
Регулярні візити до фахівців, виключення самолікування. Навіть незначне запалення на ногах при діабеті може призвести до важкого ускладнення.
