Чужі всередині нас
Геннадій Роствинський, сімейний лікар
Як ви, можливо, вже здогадалися, мова у цій статті піде про гельмінтів (хробаків-паразитів, глистів) і про їхні взаємини з організмом людини.
Хвороби людини, які виникають при проникненні в організм паразитичних черв'яків, отримали назву гельмінтозів. Усього на нашій планеті існує близько 250 видів гельмінтів, що паразитують в організмі людини (є привід порадіти за нашу країну — на її території трапляються тільки 20 видів з вищезазначених 250-ти).
Організм людини може бути одночасно заражений декількома видами гельмінтів. Всупереч безпідставному враженню, гельмінтози — проблема не тільки дитячого віку, гельмінтами повсюдно заражені безліч дорослих людей. Так, за офіційними даними, на глистові інвазії у світі страждає близько 1 мільярда людей різного віку. Іноді статистикою маніпулюють, заявляючи, що кожна третя людина на нашій планеті заражена яким-небудь гельмінтозом. У цьому випадку маніпуляція (фальсифікація) полягає в тому, що загальну кількість гельмінтних інвазій ділять на загальну кількість населення планети, нехтуючи тим фактом, що значна частина населення Центральної Африки і Південно-Східної Азії заражена одночасно декількома видами гельмінтів.
При досить високій поширеності гельмінтозів багатьом буде цікава відповідь на питання: як за зовнішніми ознаками визначити «чи з черв'ячком яблучко?» За якими ознаками, симптомами можна запідозрити наявність гельмінтної інвазії? На жаль, специфічних клінічних проявів (симптомів) гельмінтози не мають. Блідість, зниження маси тіла, погіршення апетиту та інші прояви астенії характерні тільки для масивних (з великою кількістю гельмінтів) інвазій. При цьому судоми, психічні розлади, болі в суглобах, істеричні напади, кашель іноді можуть бути симптомами гельмінтозу.
Найбільш нагальною проблемою клінічної паразитології зараз є своєчасна і достовірна діагностика гельмінтозів. Найпоширеніші методи діагностики (дослідження мазка фекалій під мікроскопом) при одноразовому проведенні недостатньо ефективні. Ефективність підвищується при багатократних повторах, але хто ж буде приносити фекалії (свої або дитини) в лабораторію 5–7–10–15 днів поспіль? Для цього знадобиться багато часу і додаткових витрат.
Більш ефективні методи дослідження (так звані «методи збагачення» вихідного матеріалу) значно інформативніші. Цей аналіз можна зробити в клініці Into-Sana, а також у великих приватних лабораторіях. Специфіка методу не завжди відображена у назві послуги, тому важливо отримати в лабораторії підтвердження, що використовується саме метод збагачення матеріалу. Серологічні ж методи діагностики (виявлення антитіл до паразитів у крові) не можна трактувати однозначно. Це дослідження дозволяє констатувати, що імунна система боролася або бореться з гельмінтами. Ось тільки оцінити актуальність неможливо — це сліди старої успішної (і завершеної) боротьби або нова інвазія? Деякі види гельмінтозів (наприклад, анізакідоз) у наших умовах взагалі неможливо діагностувати.
Що необхідно знати про сучасні антипаразитарні препарати?
Ці препарати досить токсичні. Тривалість лікування визначається індивідуально. Тому так важливо отримати доказ наявності гельмінтів і визначити їх вид. Самостійне використання антипаразитарних препаратів для регулярної «профілактики» якихось можливих гельмінтозів з великою ймовірністю призведе до медикаментозної інтоксикації. Іншими словами, непродумана спроба вирішити якісь ймовірні проблеми зі здоров'ям може призвести до появи цілком реальних і досить серйозних захворювань (як кажуть, «за свої ж гроші»). Народні ж засоби (нетрадиційні) часто не менш токсичні, а ось ефективність їх ніким серйозно не вивчалася.
Простіше та безпечніше не допустити зараження. Щоденна профілактика гельмінтозів абсолютно доступна — це дотримання правил особистої гігієни та навчання цим правилам дітей з раннього віку:
- Мити руки перед їжею та після відвідування туалету, перед приготуванням і споживанням їжі.
- Промивати проточною водою і обробляти окропом зелень і овочі, що подаються до столу в сирому вигляді.
Фекалії — найдоступніші та найпоширеніші добрива. Вимити проточною водою полуницю неможливо. Хочете їсти полуницю без ризику — вирощуйте її самі або вживайте у вигляді варення.
- Не вживайте термічно необроблене м'ясо (особливо свинину) і рибу.
- Відмовтеся від солоної риби та ікри, приготованих кустарним способом.
- Не вживайте сиру воду, особливо з відкритих водойм.
- Забезпечте недоступність взуття для домашніх тварин. Тварини, які не покидали жодного разу в своєму житті будинку господарів, часто стають рознощиками гельмінтозів.
