Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 123-45-67 +38 (097) 123-45-67 +38 (050) 123-45-67

Пурпура

Пурпура – це елемент висипу, який характеризується виникненням множинних крововиливів різного розміру на шкірних покривах або слизових оболонках. Поява пурпури пов'язана з патологією системи крові та/або підвищеною проникністю судин. Цей висип може бути одним з основних проявів цілого ряду хвороб, а також виникати внаслідок токсичних впливів, аутоімунних реакцій та ін. При цьому на шкірі хворого можна виявити різноманітні геморагічні плями: невеликого розміру (1–2 мм) точкові крововиливи (петехії), більш великі (діаметром 3–5 мм) екхімози, смужкоподібні крововиливи (вібіцеси), синці (гематоми).

Залежно від природи виникнення виділяють пурпуру первинну (ідіопатичну) та вторинну, яка виникає внаслідок якоїсь іншої хвороби. До цієї патології схильні люди різного віку, проте, згідно з даними статистики, у дітей пурпура виявляється дещо частіше.

Причини виникнення пурпури

Причин розвитку пурпури досить багато, проте всі вони так чи інакше призводять до реалізації основного механізму розвитку цього виду висипу – виходу крові з судинного русла. Факторами, що сприяють цьому, можуть бути:

  • Патологія системи крові (мієломна хвороба, лейкоз, гемофілія та ін.).
  • Патологія стінки судин (васкуліт різної природи).
  • Токсична дія (приймання деяких медикаментів, хімічних речовин та інших токсинів).
  • Інфекційні захворювання.
  • Сепсис, ДВС-синдром.
  • Алергічна реакція.
  • Цинга (наслідок нестачі вітаміну С).
  • Аутоімунні захворювання.
  • Підвищена ламкість судин внаслідок вікових змін шкіри. Таке старіння шкіри призводить до розвитку так званої старечої пурпури.
  • Травми.
  • Фізичне перенапруження.

Види пурпури

Залежно від причини розвитку цієї патології можна виділити такі види пурпури:

  1. Ідіопатична тромбоцитопенічна (або хвороба Верльгофа), причиною якої є утворення антитіл до своїх же тромбоцитів і, як наслідок, їх руйнування (аутоімунний процес). Виявляється переважно у дітей, частіше у дівчаток.
  2. Тромботична тромбоцитопенічна (хвороба Мошкович), в основі якої лежить утворення тромбів у дрібних судинах, а також зниження кількості тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія) через підвищене їх споживання.
  3. Судинна, вона ж пурпура Шенлейна–Геноха. У медичній літературі також можна зустріти безліч інших назв цієї патології: геморагічний васкуліт, алергічна, ревматична пурпура, анафілактоїдна пурпура, капіляротоксикоз. Механізм розвитку полягає у формуванні асептичного (неінфекційного) запалення у стінці судин, при цьому уражається не тільки шкіра, але і суглоби, нирки, а також ШКТ.
  4. Токсична, або медикаментозна пурпура.

Залежно від характеру перебігу виділяють гостру, хронічну та рецидивну пурпуру

Прояви пурпури

Основною характерною рисою пурпури є наявність на шкірних покривах і слизових оболонках різного роду плям, колір яких варіює від червоного до бордового, темно-фіолетового та жовто-зеленого. Під час натискання пурпура не зникає і блідне, що відрізняє її від запальних плям. Розміри висипань також можуть бути різні: від невеликих петехій до великих синців різної локалізації. Найчастіше геморагічні плями виявляються на ногах, однак можуть локалізуватися і на обличчі, руках та інших ділянках тіла. Форма їх частіше неправильна. Розташування висипки може варіювати залежно від виду пурпури. Так, для хвороби Шенлейна–Геноха характерні симетричні висипання на ногах і сідницях.

Окрім шкірних проявів, часто відзначаються і симптоми основної патології, яка послужила причиною утворення висипу. Вони різняться залежно від причини та важкості перебігу захворювання і можуть охоплювати:

  • крововиливи у слизові оболонки, склери, внутрішні органи;
  • кровоточивість ясен, носові кровотечі, у жінок – маткові кровотечі;
  • болі в животі;
  • підвищення температури тіла;
  • болі в суглобах;
  • головні болі;
  • різні неврологічні порушення, судоми;
  • блювання, нудота;
  • поява крові в сечі (гематурія).

Варто зазначити, що для кожного виду пурпури існують свої характерні симптоми, тому перелічені ознаки виникають не у всіх хворих. Пурпура не є самостійним захворюванням, а лише симптомом основної патології, тому в разі виявлення у себе перелічених проявів потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу для визначення причини розвитку цього стану. Наявність геморагічних висипань на шкірі є вкрай небезпечним симптомом, і ігнорування його неприпустиме.

Діагностика пурпури

Перш за все, лікар детально збирає анамнез і оглядає шкірні покриви хворого, визначаючи характер висипу, його локалізацію, симетричність та інші показники, які можуть вказати на причину хвороби. Після огляду проводиться ряд додаткових досліджень, а саме:

  • загальний аналіз крові, у якому звертають увагу на кількість тромбоцитів;
  • біохімічний аналіз крові;
  • коагулограма;
  • загальний аналіз сечі;
  • копрограма, аналіз калу на приховану кров.

За наявності показань можуть бути призначені мієлограма, УЗД органів черевної порожнини, нирок, суглобів, ФЕГДС та ін. Крім цього, може знадобитися консультація інших фахівців: хірурга, інфекціоніста, ревматолога та ін.

Лікування пурпури

Вибір тактики лікування залежить від причини, що спровокувала пурпуру, і характеру перебігу захворювання. Хворому обов'язково призначають дієту та медикаментозну терапію, яка охоплює гемостатичні препарати, глюкокортикоїди, препарати імуноглобулінів, вітаміни, за наявності показань антибіотики та ін. Варто зазначити, що лікуванням захворювань, проявом яких є пурпура, повинен займатися виключно лікар, оскільки тактика вибору препаратів може значно відрізнятися залежно від причини захворювання. Крім медикаментозної терапії може проводитися переливання препаратів крові, плазмаферез, а також хірургічне лікування – спленектомія (видалення селезінки).

Наслідки пурпури

Важкі наслідки, що загрожують життю, може нести не сама пурпура, а те захворювання, проявом якого вона є. До ускладнень геморагічного синдрому можна віднести:

  • шлунково-кишкову кровотечу;
  • крововилив у головний мозок;
  • розвиток ниркової недостатності.