Псоріаз – це хронічне захворювання шкірних покривів, яке характеризується появою на шкірі папул (вузликів) насичено-рожевого кольору, вкритих сріблястими лусочками. Завдяки характерному вигляду елементів висипу за цієї патології в медичній літературі можна зустріти іншу назву псоріазу – лускатий лишай. За цього захворювання відзначається прискорення розростання клітин епідермісу та порушення їх диференціації, запалення в дермі. Варто зазначити, що за псоріазу може уражатися не тільки шкіра, але і нігті, а також суглоби з розвитком псоріатичного артриту.
Основним причинним фактором розвитку псоріазу називають спадкову схильність. Оскільки це захворювання неінфекційної природи, то людина з псоріазом не може заразити інших і є абсолютно безпечною для оточення. Згідно зі статистичними даними, близько 2–3% населення страждають на цю недугу, у чоловіків і жінок псоріаз виявляється з однаковою частотою. Початок захворювання зазвичай відзначається у віці 18–25 років, однак псоріаз може дебютувати і в більш зрілому віці, і в дітей.
Зміст:
Причини виникнення псоріазу
Причина виникнення псоріазу залишається до кінця не вивченою. На сьогодні це захворювання відносять до багатофакторних, однак домінантними у розвитку псоріазу вважають генетичні чинники. Теорію про те, що спадковість є провідною причиною розвитку псоріазу, підтверджує той факт, що захворюваність вище в сім'ях, де раніше вже була діагностована ця патологія.
Крім безпосередньої причини розвитку захворювання, існує також ряд провокуючих чинників (зовнішніх подразників), що сприяють реалізації спадкової схильності. До таких чинників належать:
- Інфекції, особливо стрептококової природи. У дітей інфекційні захворювання є одним з найважливіших факторів, що призводять до розвитку псоріазу. При цьому інфекції не є безпосередньою причиною хвороби, а лише запускають каскад механізмів в організмі людини, яка схильна до розвитку псоріазу. Тому людина з цією патологією не заразна.
- Слабкий імунітет.
- Порушення обміну речовин (цукровий діабет, ожиріння та ін.).
- Порушення нервової системи.
- Шкідливі звички (зловживання алкоголем, паління).
- Стреси.
- Приймання деяких медикаментів.
Види псоріазу
Існує досить багато форм цього захворювання, основні з яких:
- Вульгарний (звичайний, бляшковий), який є найпоширенішою формою.
- Краплеподібний, або точковий.
- Плямистий.
- Себорейний, який виникає переважно на обличчі, волосистій частині голови та вухах.
- Ексудативний.
- Пустульозний псоріаз, який зі свого боку поділяється на:
- генералізований;
- обмежений.
- Фолікулярний.
- Псоріатична еритродермія.
- Псоріаз згинальних поверхонь.
- Долонно-підошовний псоріаз.
- Псоріаз нігтів.
- Псоріатична артропатія (синоніми: псоріатичний артрит, артропатичний псоріаз).
Окрім перелічених видів, у класифікації псоріазу виділяють ступінь важкості, а також стадію хвороби. Оскільки це захворювання є хронічним, у його перебігу виділяють такі стадії, які змінюють одна одну:
- Прогресивна, що відповідає загостренню захворювання і характеризується яскравою клінічною картиною. Загострення може виникати в осінньо-зимовий (зимова форма) і літньо-весняний (літня форма) період.
- Стаціонарна, що характеризується припиненням прогресування хвороби, нові папули не виникають, поступово стан хворого поліпшується і процес переходить у наступну стадію.
- Регресивна, коли основні клінічні прояви минають і захворювання переходить у ремісію. Однак виникнення ремісії не говорить про виліковування хвороби. За відсутності відповідного лікування захворювання швидко повертається, і загострення виникають усе частіше.
Симптоми псоріазу
Кожна з форм псоріазу має свої особливості клінічної картини.
Вульгарний псоріаз починається з утворення кількох папул червоно-рожевого кольору. Далі вони збільшуються в розмірі, зливаються, утворюються бляшки, які можуть мати різноманітну форму та розміри. Зверху поверхня бляшок вкрита сріблястими лусочками, при цьому їхні краї без лусочок – формується своєрідний «обідок», який є прогностичною ознакою прогресуючого псоріазу. При пошкрябуванні поверхні папул можна визначити типову псоріатичну тріаду, яка містить у собі симптоми:
- «стеаринової плями» – внаслідок пошкрябування папули лусочки на її поверхні дробляться і відшаровуються, що зовні нагадує картину, яка виникає при пошкрябуванні застиглої краплі стеарину;
- «термінальної плівки», коли при знятті лусочок з поверхні бляшки оголюється волога поверхня шипуватого шару епідермісу;
- «кров'яної роси», що проявляється точковою кровотечею в місцях пошкрябування.
Локалізація бляшок може бути будь-якою, однак найчастіше це волосиста частина голови, кінцівки (особливо над колінними, ліктьовими суглобами), крижі. Крім нашкірних проявів, які визначаються візуально, хворих турбує свербіння різного ступеня інтенсивності. У разі своєчасного лікування захворювання переходить у наступну стадію: бляшка припиняє рости, її колір змінюється на синюшний, лусочки вкривають всю бляшку і виникає активне лущення, після чого нашкірні прояви поступово починають згасати від центру до периферії: зникає лущення, колір шкіри набуває нормального відтінку, зникає ущільнення.
Для себорейного псоріазу характерна певна локалізація висипань (волосиста частина голови, за вухами, груди, ділянка між лопатками), а також колір лусочок з жовтуватим відтінком, що візуально нагадує прояви себорейного дерматиту. Висипання схильні до поширення з волосистої частини голови на шкірні покриви чола з формуванням так званої псоріатичної корони. Хворого при цьому турбує виражений болісний свербіж.
Ексудативна форма частіше відзначається у людей з обмінними порушеннями і характеризується формуванням кірко-лусочок, які щільно прилягають до бляшки, тому симптом стеаринової плями у таких хворих не відзначається. Ця форма виникає за вираженого ексудативного компоненту запалення. Хворого турбує сильний свербіж, печіння, також виявляються попрілості.
Крапельний псоріаз характеризується появою великої кількості маленьких, вкритих лусочками папул червоного та/або лілового кольору. Найчастіше уражає стегна, гомілки, а також тулуб.
Плямистий варіант частіше виявляється у пацієнтів молодого віку і характеризується слабким ущільненням елементів висипу, тому після зішкрібування лусочок прояви псоріазу виглядають, як плями. Цю форму нерідко плутають з алергічними проявами.
Пустульозна форма – це важкий варіант перебігу захворювання, який характеризується утворенням бульбашок із серозним вмістом, які підсихають і утворюють кірочки. В разі приєднання бактеріальної інфекції вміст стає гнійним. Хворого турбують болі, печіння та свербіж у ділянці висипань. Ця форма може бути локалізованою (псоріаз долонь і підошов) і генералізованою, яка характеризується погіршенням загального стану хворого, гарячкою, слабкістю. Нерідко ця форма поєднується з псоріазом нігтів.
Ще однією важкою формою хвороби, яка загрожує інвалідизацією хворого, є псоріатичний артрит. Зміни в суглобах можуть виникнути перед шкірними проявами, разом з ними або після ураження шкіри. Першими найчастіше уражаються суглоби кистей і стоп, далі у патологічний процес залучаються інші суглоби. Основні скарги за цієї форми – це болі в суглобах, що виникають під час руху та фізичного навантаження, потім поступово відбувається деформація суглоба, виникає анкілоз (нерухомість суглоба).
У разі виявлення у себе перелічених ознак обов'язково потрібно звернутися по медичну допомогу, оскільки тривале ігнорування симптомів хвороби істотно погіршує якість життя хворого, а також прогноз захворювання.
Діагностика псоріазу
Діагностика захворювання базується на огляді дерматологом шкірних покривів хворого, визначенні псоріатичної тріади та характерних анамнестичних даних. Крім того, для встановлення точного діагнозу потрібне проведення загальноклінічних аналізів і біопсії шкіри з подальшим гістологічним дослідженням отриманого зразка.
Лікування псоріазу
Повністю вилікувати псоріаз неможливо. Метою терапії є зменшення клінічних проявів хвороби, продовження періоду ремісії і відтак, поліпшення якості життя пацієнта.
Терапія псоріазу охоплює призначення ряду медикаментозних препаратів, а також дотримання гіпоалергенної дієти, нормалізацію режиму сну та неспання, відмову від шкідливих звичок.
Медикаментозне лікування полягає у призначенні як місцевих, так і системних антигістамінних препаратів, глюкокортикоїдів, за необхідності можливе застосування цитостатиків. Також пацієнтам із псоріазом призначають заспокійливі препарати, вітаміни, за наявності бактеріальних ускладнень – антибіотики. Крім медикаментозного лікування широко застосовується фізіотерапія (фототерапія, парафінові аплікації та ін.).