Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 343-062 +38 (067) 7343-062 +38 (099) 9343-062

Позаматкова вагітність

Вагітність — це чудова новина для кожної молодої жінки. Однак не завжди ця подія є приводом для радості. Це судження стосується позаматкової вагітності. Для розуміння механізму та небезпеки формування позаматкової вагітності, потрібно розібратися з фізіологічними процесами запліднення та імплантації. Як відомо, яйцеклітина дозріває в жіночих статевих залозах — яєчниках. Коли вона досягає своєї зрілості, то виходить із фолікула і рухається матковими трубами через черевну порожнину в порожнину матки. Зазвичай зустріч зі сперматозоїдом, який запліднює яйцеклітину, відбувається саме в матковій трубі. Щоб відбулася нормальна вагітність, заплідненій яйцеклітині необхідно обов’язково потрапити в порожнину матки. Це відбувається під впливом жіночих статевих гормонів (прогестерону, естрогену), при правильній перистальтиці стінок і війчастого епітелію слизової маткових труб. Тільки в такому випадку можна говорити про позитивний результат вагітності.

Але існують ситуації, коли на шляху заплідненої яйцеклітини зустрічаються перепони, які перешкоджають її імплантації в потрібному місці. Тоді вона прикріплюється там, куди їй вдалося дістатися. У таких випадках наступає позаматкова, або ектопічна вагітність. Чим вона небезпечна? Річ у тому, що матка — це єдиний орган який може забезпечити фізіологічний перебіг вагітності. Матка має достатньо густу кровоносну сітку, потужну слизову оболонку, що містить ферменти, жири, глікоген, мікроелементи та інші необхідні речовини для зростання ембріону, та три шари м’язів, які забезпечують її високу еластичність при розтягненні. Ані маткові труби, ані яєчники не здатні створити адекватні умови для подальшого розвитку ембріона.

Ектопічна вагітність діагностується у жінок репродуктивного віку. Частота випадків виникнення захворювання вища у старшої вікової категорії (26–35 років). Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення випадків позаматкової вагітності, зокрема у молодих дівчат. Тому ця проблема є актуальною для кожної жінки.

Причини виникнення позаматкової вагітності

Ектопічна вагітність — це багатофакторне захворювання. Основна причина атипової імплантації — це наявність перепон на шляху заплідненої яйцеклітини. Цьому сприяють:

  • аномалії розвитку внутрішніх статевих органів;
  • хронічні інфекційні захворювання органів малого таза;
  • перенесені інфекції, що передаються статевим шляхом;
  • iоперативні втручання на органах малого таза;
  • ендометріоз;
  • внутрішньоматкова контрацепція;
  • приймання оральних контрацептивів без естрогенів;
  • пухлини статевих органів;
  • екстракорпоральне запліднення;
  • гормональний дисбаланс;
  • аборти.

Переважним патогенетичним фактором ектопічної вагітності є порушення нормальної прохідності маткових труб. Інфекційні захворювання призводять до трансформації війчастого епітелія маткових труб, інвазивні втручання сприяють злуковому процесу, пухлини та внутрішньоматкові контрацептиви «блокують» імплантацію.

Види позаматкової вагітності

Позаматкову вагітність класифікують за місцем локалізації заплідненої яйцеклітини. Найчастіше, згідно зі статистикою, зустрічається трубна ектопічна вагітність. Рідше діагностуються яєчникова та черевна (абдомінальна) позаматкова вагітність. Окремо виділяють ектопічну вагітність у рудиментарному розі матки, шийкову та інтралігаментарну вагітність, позаматкову вагітність невстановленої локалізації. Описані спорадичні випадки гетеротопічної вагітності: одночасної маткової та ектопічної імплантації двох запліднених яйцеклітин.

Симптоми позаматкової вагітності

Перші 3 тижні ектопічної вагітності, коли ембріон ще зовсім маленький, не відрізняються від перебігу фізіологічного виношування в матці: жінка відзначає відсутність місячних, з’являються суб’єктивні відчуття (сонливість, нудота, блювота, підвищення апетиту, зміна смакових уподобань, лабільність настрою та ін.) та об’єктивні ознаки маткової вагітності (збільшення молочних залоз і матки).

Перші підозрілі симптоми виникають після 3–6 тижнів гестації. До них належать:

  • кров’янисті вагінальні виділення або кровотечі;
  • біль унизу живота.

Залежно від розташування плідного яйця (очеревина, придатки матки, зв’язковий апарат, рудиментарний ріг), терміну гестації, стадії перебігу (така, що прогресує, така, що переривається або перервана ектопічна вагітність) клініка захворювання може відрізнятися.

У разі позаматкової вагітності, що прогресує, жінка на ранніх термінах відчуває лише незначний дискомфорт, може випадково виявити появу пухлиноподібного утворення в різних місцях малого таза. При перериванні такої вагітності пацієнтки скаржаться на різкий ріжучий біль, частіше — з однієї сторони. При виникненні внутрішньочеревної кровотечі через розрив маткової труби, яєчника — біль іррадіює по всьому животу, особливо в нижні квадранти.

Перервана ектопічна вагітність супроводжується характерною клінічною картиною: різкий біль, виражене напруження м’язів передньої черевної стінки, здуття живота, кров’янисті вагінальні виділення, ознаки внутрішньої кровотечі (зниження артеріального тиску, блідість шкіри та видимих слизових, запаморочення).

Враховуючи можливість профузної внутрішньочеревної кровотечі з високою летальністю, усі жінки з підозрою на позаматкову вагітність підлягають невідкладній госпіталізації до гінекологічного стаціонару для детального обстеження та лікування за необхідності.

Діагностика позаматкової вагітності

Першим методом дослідження, який проводиться жінкам у цій ситуації, є лабораторне визначення кількості хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ-бета) у крові. Цей аналіз більш чутливий, у порівнянні з вимірюванням поточного показника «гормону вагітності» у сечі. Важливий момент цього етапу — спостереження за швидкістю наростання хронічного гонадотропіну в плазмі крові. Якщо протягом 48 годин приріст гормону складає менше ніж 66% від початкового показника, то ризик позаматкової вагітності вважається високим.

Пункція заднього зводу піхви (кульдоцентез) — це класична маніпуляція, що дозволяє ідентифікувати наявність вільної рідкої крові в черевній порожнині. При перерваній ектопічній вагітності з внутрішньою кровотечею лікар після проколу отримує темну кров з матково-прямокишечного (Дугласового) простору. На жаль, при вираженому злуковому процесі в малому тазі та формуванні кров’яних згустків пункція малоінформативна.

Стандартне трансабдомінальне ультразвукове дослідження (УЗД) дозволяє виключити позаматкову вагітність тільки при виявленні плідного яйця в порожнині матки після 7 тижня гестації, при трансвагінальному УЗД — на 5–6 днів раніше.

Більш радикальним методом підтвердження ектопічної вагітності вважається лапароскопія. Вона допомагає не лише встановити точне розташування плідного яйця за відсутності обов’язкових ультразвукових ознак маткової вагітності та критичних показників ХГЛ-бета у крові, але й здійснити одночасну корекцію цього стану. Тому лапароскопія — це високоефективна діагностично-лікувальна маніпуляція, ризики проведення якої значно нижчі, ніж наслідки несвоєчасно діагностованої ектопічної вагітності.

У ряді випадків діагностика позаматкової вагітності викликає значні труднощі. Тому лікар завжди зіставляє результати лабораторно-інструментальних досліджень з клінічною картиною. Тільки тоді створюється реальна картина стану пацієнтки.

Лікування позаматкової вагітності

Позаматкова вагітність, особливо перервана — це стан, що потребує невідкладної лікарської допомоги. Існують консервативні та оперативні методи лікування ектопічної вагітності. У гінекологічній практиці перевага надається хірургічним методам корекції цього стану, оскільки консервативна тактика в екстрених ситуаціях неефективна.

Операції можуть проводитися лапаротомним та лапароскопічним способом. Частіше лікарі використовують останній метод, за допомогою якого істотно скорочується тривалість самої операції та відновлювального періоду. Лапароскопічне втручання залишає незначний косметичний дефект, знижує ризик злукового процесу в черевній порожнині. Однак за наявності масивної внутрішньої черевної кровотечі показана лапаротомія.

У разі перерваної трубної вагітності виконують такі операції:

  • сальпінгооваріоектомія — одностороннє видалення маткової труби та яєчника;
  • тубектомія — тільки видалення маткової труби.

Для трубної вагітності, що прогресує, застосовуються інші методи, а саме:

  • сальпінгостомія — створення штучного каналу, через який видаляють плідне яйце;
  • сегментарна резекція маткової труби — це двоетапна операція, метою якої є видалення певної ділянки труби, де локалізоване плідне яйце, з подальшим накладанням анастомоза.

При абдомінальній ектопічній вагітності хід операції залежить від місця розташування плідного яйця. Будь-яке хірургічне втручання потребує фармакологічної «підтримки». Для ектопічної вагітності вона полягає в проведенні гемостатичної та інфузійної терапії.

Ускладнення ектопічної вагітності

Найнеприємнішим та найнебезпечнішим ускладненням позаматкової вагітності є розрив труби матки і внутрішня кровотеча. Це призводить до геморагічного шоку та летального результату. Позаматкова вагітність належить до невідкладних станів у гінекології та ідентифікується як стан, що загрожує життю. Виникнення будь-яких симптомів, характерних для ектопічної вагітності, або наявність певних чинників є прямими показаннями для звернення за кваліфікованою медичною допомогою.