Пелюшковий дерматит у дітей — це запальна реакція на шкірі в області безпосереднього контакту з нею підгузка або пелюшки. Найчастіше виникає у дітей грудного віку, рідше — до двох-трьох років, якщо в цьому віці використовують підгузок.
Спостерігається закономірність, що частіше страждають на шкірне подразнення дівчатка, а також діти з паратрофією (надмірною масою тіла), схильні до проявів алергії та захворювань з боку ендокринної системи.
Зміст:
Причини виникнення пелюшкового дерматиту
У виникненні пелюшкового дерматиту зазвичай беруть участь кілька чинників, доповнюючи один одного і сприяючи тим самим швидкому прогресуванню запалення шкіри у дитини:
- Механічні. Постійне тертя шкіри о підгузок, що призводить до почервоніння та подразнення. Шкіра у цьому віці дуже ніжна, має більш тонкий шар епідермісу та малу кількість сполучної тканини в глибоких шарах дерми. Часто тертя викликане неправильно підібраним за розміром підгузком.
- Фізичні. Вологість і висока температура в пелюшці створюють парниковий ефект, і шкіра не дихає. Якщо зміна підгузків відбувається рідко, виникає подразнення, і чим довше дитина перебуває в підгузку, тим швидше розвивається пелюшковий дерматит.
- Хімічні. Із сечею виділяються сечова кислота та аміак, які згубно впливають на стан шкіри. А оскільки дитина мочиться часто (до 15 разів на день), це є ще одним провокуючим чинником.
- Фізіологічні. У дітей не працює належним чином центр терморегуляції, тому за тривалого носіння підгузка температура в цій області швидко підвищується.
Види пелюшкового дерматиту
Найлегший варіант перебігу пелюшкового дерматиту — це потертості (попрілості), коли подразнення виникає тільки в місцях тертя шкіри та підгузка. Другий вид пелюшкового дерматиту — періанальний, за якого запалення локалізоване в області анального отвору. Рідше трапляється інтертріго — локальне почервоніння в глибоких складках паху між стегнами та нижньою частиною живота, там, де відзначається сильне тертя та висока вологість.
Симптоми пелюшкового дерматиту
Це захворювання проявляється локальним почервонінням шкіри, появою плям різних розмірів та потертостей у місцях стикання підгузка зі шкірою (сідниці, стегна, пахові складки, статеві органи, навколо ануса), мацерацією. Іноді на тлі почервоніння можна побачити вузлики, пухирці, гнійнички. У момент їх загоєння з’являються кірки, часто відзначається лущення шкіри.
Діагностика пелюшкового дерматиту
Щоб встановити діагноз «пелюшковий дерматит», складні діагностичні заходи не потрібні. Досвідченому лікарю достатньо оглянути дитину. Аналіз анамнезу та скарг дасть можливість зрозуміти, що стало причиною запалення, та як лікувати маленького пацієнта.
Методи лікування пелюшкового дерматиту
Основна мета лікування — прибрати причину дерматиту. Зазвичай це рідкісна зміна одноразового підгузника. В ідеалі, робити це потрібно кожні 3–4 години, незалежно від того, повний підгузок чи ні. Потрібно правильно підбирати розмір виробу відповідно до ваги дитини, давати шкірі дихати, приймати повітряні ванни, залишати дитину голою після підмивання на 10–15 хвилин. У жарку пору року цей період можна збільшити.
Дитину потрібно щодня купати, і підмивати після кожного акту дефекації проточною водою. Підмивання відварами трав є дуже дискусійним, і може застосовуватися тільки за призначенням лікаря, оскільки деякі компоненти відварів можуть викликати у малюка алергічну реакцію.
Наслідки пелюшкового дерматиту
Зазвичай це захворювання повністю виліковується, і шкіра дитини швидко відновлюється, але якщо нехтувати рекомендаціями лікаря, можливий розвиток ускладнень у вигляді грибкового або гнійного ураження. Тому батькам потрібно уважно ставитися до здоров’я малюка, і за появи перших неприємних симптомів звертатися по медичну допомогу.