Параметрит — це запальне захворювання навколоматково клітківки (параметрію). Разом із ендометритом, сальпінгоофоритом, тубооваріальним абсцесом і пельвіоперитонітом, параметрит належить до запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ). Вкрай рідко він виникає ізольовано, без залучення у патологического процесса інших внутрішніх статевих органів.
Зміст:
Причини виникнення параметриту
Причиною виникнення параметриту є інфекція. У яконі інфекційного агента може виступати як власна, так і специфічна флора. Початку розвитку патологічного процесу передує травматизація тканин (найбів вaнівідок аборту или пологів, рідше - після оперативних втручань на внутрішніх статевих органах). Часто параметрит виникає як ускладнення запальних захворювань матки та придаток (ендометриту, сальпінгоофориту).
Види параметриту
Класифікуючи параметрит, орієнтуються на локалізацію ураження навколоматкової клітківки, характер перебігу та навіність или відсутність ускладнень.
За локалізацією параметрит розділяють на передній, задній і бічний. Для переднього параметриту характерне розташування запального інфільтрату спереду від матки, він також може поширюватися на клітківку біля сечового міхура і на передню черевну стінку. Задній параметрит вражає клітковину між задньою поверхнею матки та прямою кишкою. За бічного параметриту запальний процес локалізується між бічними стінками матки та бічними поверхнями малого таза.
За характером перебігу параметррит буває гострим, підгострим і хронічним. Поділ відбувається залежно від тривалості и вираженості симптомів, характерних особливостей перебігу, наявностів или відсутності загострень.
Симптоми параметриту
Симптоми цього захворювання різноманітні, й залежать у першу чергу від локалізації процесу, відсутності або наявності переходу патологічного процесу на сусідні органи, а також від стадії запального процесу.
За гострого параметриту будь-якої локалізації спостерігатимуться типові ознаки запального захворювання. Характерне підвищення температури, іноді до фебрильних значень, озноб. За відсутності лікування з часом приєднуються симптоми інтоксикації: слабкість, головний біль, запаморочення, відсутність апетиту, біль у м'язах і суглобах.
Для переднього параметриту характерні болі внизу живота, частіше по центру. В разі поширення запалення на стінку сечового міхура спостерігається почастішання сечовипускання, відчуття неповного випорожнення міхура. У разі прориву гною в сечовий міхур сеча може ставати каламутною, з домішками крові.
Задній параметрит характеризується поширенням больових відчуттів у крижі, поперек, пряму кишку. Можливі болі під час акту дефекації, спазмоподібні болі в прямій кишці з помилковими позивами до дефекації. У разі розплавлення стінки прямої кишки гноєм у калових масах з'являються домішки гною та крові.
На бічній параметрит припадає 70–80% усіх випадків захворювання. Він характеризується більш вираженими болями справа або зліва внизу живота. Також патологічний процес може поширюватися назад і вгору, до нирки, сприяючи утворенню паранефротичного, а в деяких випадках і піддіафрагмального абсцесу. Можливе залучення в процес великого поперекового м'яза, у такому випадку буде спостерігатися обмеженість і болісність рухів у тазостегновому суглобі на стороні ураження.
За хронічного перебігу параметриту симптоми посилюються в період загострення. У стані ремісії можуть турбувати незначний дискомфорт унизу живота та в прямій кишці, періодичні явища циститу.
Діагностика параметриту
Діагностика захворювання містить у собі аналіз даних анамнезу, огляду пацієнтки, використання лабораторних та інструментальних методів дослідження. Діагностичні заходи повинні бути спрямовані не тільки на встановлення діагнозу параметриту, але й на виявлення ураження сусідніх органів і систем.
Окрім стандартного гінекологічного огляду, використовують ректальне дослідження для визначення наявності або відсутності запальної рідини позаду матки. Також встановлюють причину виникнення параметриту — проведені оперативні втручання / аборти / пологи і наявність інших запальних захворювань органів малого таза.
Для загального аналізу крові характерні запальні зміни — лейкоцитоз зі збільшенням молодих форм нейтрофілів, підвищення ШОЕ. У загальному аналізі сечі можна спостерігати наявність лейкоцитів і бактерій у разі утворення свища. В мазках з піхви будуть зміни, характерні для патології, внаслідок якої розвинувся параметрит.
Доцільним є виконання коагулограми, біохімічного аналізу крові з метою визначення ураження інших органів. У разі супутнього ендометриту можливе бактеріологічне дослідження вмісту порожнини матки і визначення чутливості до різних класів антибактеріальних препаратів.
З інструментальних методів найбільш поширена ультразвукова діагностика. Також можливе використання комп'ютерної томографії для визначення залученості прилеглих органів у патологічний процес, наявність свищів та ін.
Методи лікування параметриту
Гострий параметрит підлягає лікуванню в стаціонарних умовах. Медикаментозне лікування охоплює антибактеріальну терапію, а також патогенетичне лікування з урахуванням вираженості симптомів і наявності супутньої патології.
Наявність абсцесів у порожнині малого таза вимагає хірургічного втручання: розкриття абсцесу та дренування його порожнини шляхом розсічення задньої стінки піхви — кольпотомії. Після стихання активного запального процесу проводиться розсмоктувальна терапія з метою запобігання спайковій хворобі та іншим наслідкам параметриту.
У разі хронічного параметриту доцільним є проведення санаторно-курортного лікування, яке рекомендоване тільки в стані ремісії (грязелікування, сірководневі ванни).
Наслідки параметриту
Для цього захворювання характерний ряд ускладнень. Чим пізніше розпочато лікування, тим вища ймовірність їх розвитку. До найуширеніших наслідків параметриту належать утворення абсцесів, ректальних і міхуревих свищів.
У важных випадках можливий розвиток пельвіоперитоніту (тотального запалення очеревини порожнини малого таза) і сепсису. Наявність ускладнень вимагає відповідної корекції лікування и проведена діагностичних і лікувальних маніпуляцій.
Наслідки гострого параметриту різноманітні: в переходе в хронічну форму до розвитку спайкової хвороби і безпліддя, форму хронічних свищів. Професійна діагностика і своєчасно почате грамотне лікування мінімізують усложнення параметриту для жіночої репродуктивної системи.