Папіломи – це доброякісні утворення на шкірі та слизових оболонках людини, причиною появи яких є вірус папіломи людини (ВПЛ-інфекція). Виглядають вони, як невеликі пухлиноподібні утворення на ніжці або на широкій основі.
Згідно з різними статистичними даними, більше 70% населення інфіковані цим вірусом, що дає право називати ВПЛ найпоширенішим вірусом на земній кулі. ВПЛ може виявлятися у різних вікових категоріях, проте найбільш часто папіломи виникають у дорослих. Пік захворюваності припадає на 15–24 роки у жінок і 20–29 років у чоловіків. Такі дані невипадкові: оскільки вірус передається контактним шляхом, зокрема статевим, то і зростання захворюваності припадає на період початку статевої активності. Нерідкі також випадки виявлення ВПЛ під час вагітності, при цьому доведена можливість вертикальної передачі вірусу (через плаценту) від матері до дитини.
Різні типи вірусу папіломи людини, яких на сьогодні вивчено близько ста, провокують розвиток різних новоутворень на шкірі та слизових: від звичайних бородавок до злоякісних пухлинних утворень. Тому обізнаність про ВПЛ-інфекцію, її види та особливості клінічної картини є вкрай важливою.
Зміст:
Причини виникнення папіломи
Безпосередньою причиною розвитку цієї патології є вірус папіломи людини (ВПЛ) різних типів. Передача інфекції відбувається під час безпосереднього контакту з інфікованою людиною (під час статевого акту) або опосередковано – при користуванні спільними засобами гігієни (мочалки, рушники та ін.). Можлива передача вірусу під час відвідування громадських саун, басейнів, а також від інфікованої матері до дитини.
ВПЛ тропний (орієнтований) до клітин епітелію шкіри або слизових оболонок. Після проникнення в організм вірус вбудовується в генетичний апарат клітин і порушує їхню роботу. Це призводить до активного поділу клітин на обмеженій ділянці, що візуально проявляється появою папілом.
Існує ряд чинників, що сприяють інфікуванню ВПЛ:
- Ослаблений імунітет за різних імунодефіцитних станів, гіповітамінозу та ін.
- Наявність у людини інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
- Шкідливі звички (паління, алкоголізм).
- Використання оральних контрацептивів.
- Наявність мікротравм і різних пошкоджень шкіри.
- Вагітність.
- Гормональний дисбаланс.
- Стрес.
Види папілом
Для вірусу папіломи людини існує певна специфічність ураження. Так, кожен тип ВПЛ уражає певну ділянку тіла людини. Існують такі види папілом:
- Вульгарні, які також називають простими (звичайними) – виявляються найбільш часто.
- Плоскі.
- Гострі кондиломи, або генітальні бородавки. Одним із різновидів аногенітальних папілом є плоскоклітинна кондилома, яка розташовується в товщі епітелію шийки матки.
- Ниткоподібні папіломи, або акрохорди.
- Підошовні.
- Папіломи сечового міхура та сечовипускального каналу – досить рідкісна патологія, яка може поєднуватися з генітальними кондиломами.
- Папіломи гортані, трахеї та порожнини рота – рідкісна патологія, яка може виявлятися як у дітей, так і в дорослих.
У класифікації цієї патології обов'язково використовують тип вірусу, що викликав розвиток захворювання. Усі ВПЛ залежно від своїх онкогенних властивостей умовно розділені на 3 групи:
- Неонкогенні, тобто ті, які не викликають розвитку злоякісних новоутворень. Сюди відносять типи 1, 2, 3, 5, 10, 63, які провокують розвиток вульгарних, ниткоподібних і підошовних папілом.
- Низького онкогенного ризику, наприклад, 6, 11, 42 та ін., що викликають деякі генітальні кондиломи, папіломи гортані, сечового міхура.
- Високого онкогенного ризику, які провокують розвиток раку шийки матки (16, 18, 31 та ін.).
Симптоми папіломи
Ознаки цього захворювання можуть широко варіювати залежно від виду та локалізації новоутворення, тому варто розглянути симптоми кожного з вищеописаних видів окремо.
Вульгарні папіломи локалізуються переважно на пальцях, тильній стороні долонь, колінах, але можлива й інша локалізація. Зовні вони визначаються, як утворення розміром від 1 мм, їхній колір варіює від тілесного до темно-коричневого, на дотик вони шорсткі та підносяться над поверхнею шкіри (куполоподібні). Під час огляду ділянки шкіри досить часто можна виділити найбільшу «материнську» бородавку, біля якої розташовані кілька дрібних «дочірніх» папілом.
За плоских папілом новоутворення можуть мати колір від тілесного до світло-коричневого, вони незначно піднімаються над поверхнею шкіри та локалізовані переважно на кінцівках (руки, лікті, коліна).
Підошовні папіломи мають щільну грубу структуру, що нерідко заважає при ходьбі, оскільки викликає больові відчуття. Колір цих наростів на шкірі, зазвичай, темно-сірий. Цей вид папілом нерідко плутають з мозолями.
Гострі кондиломи розташовуються на шкірі навколо заднього проходу, а також на зовнішніх статевих органах, слизовій оболонці піхви, уретри, в роті. Візуально вони виглядають, як розростання за типом «цвітної капусти», схильні до частої травматизації. Також хворі можуть скаржитися на свербіж, печіння, неприємні відчуття в зоні локалізації утворень. У разі виявлення гострих кондилом обов'язково слід пройти комплексну діагностику, оскільки типи вірусів, які викликають ці утворення, здатні до розвитку злоякісного переродження (низький та високий ступінь онкогенности).
Плоскі кондиломи через свою локалізацію не видно неозброєним оком, також вони не мають ніяких клінічних проявів, при цьому у 2–10% жінок протягом 2 років відбувається злоякісна трансформація цих утворень, що вказує на важливість профілактичних гінекологічних оглядів.
Ниткоподібні папіломи можуть виявлятися на будь-якій ділянці тіла, але найбільш характерна їхня локалізація на шиї, обличчі, у пахвовій ділянці. Виникають переважно у людей старше 50 років, і візуально визначаються, як довгасті утворення на ніжці. Через свою форму та локалізацію нерідко виникає травматизація цих утворень, що заподіює людині дискомфорт, больові відчуття.
У разі папілом сечового міхура та сечовипускального каналу хворого турбують тягнучі болі внизу живота, порушення сечовипускання, можлива наявність крові в сечі.
За папіломи гортані виникають порушення мовлення (якщо утворення розташовуються на голосових зв'язках), відзначається утруднення при диханні, оскільки поступово папіломи перекривають просвіт дихальних шляхів.
Діагностика папілом
Діагностика папілом ґрунтується на візуальному огляді шкіри пацієнта і визначенні виду утворення за характерними клінічними ознаками. Однак одного огляду дерматологом недостатньо, оскільки вкрай важливо визначити, який саме тип вірусу викликав розвиток папіломи у пацієнта. Для цього призначають аналіз на ВПЛ, який називається полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). За допомогою цього діагностичного методу можна визначити ДНК вірусу, що не тільки підтверджує наявність у людини ВПЛ-інфекції, але і вказує на тип вірусу, а відповідно, дає уявлення про ступінь його онкогенности.
Також, за наявності показань, може бути призначена біопсія папіломи з подальшим гістологічним і цитологічним дослідженням отриманого матеріалу.
Лікування папілом
Лікування папілом полягає у видаленні цих утворень різними методами, а також призначенні медикаментозної терапії (противірусні препарати, імуномодулятори, вітаміни та ін.).
Видалення папілом може бути хірургічним, а також за допомогою лазера, рідкого азоту (кріодеструкція) і за допомогою впливу електричного струму (електрокоагуляція). Після видалення папіломи слід провести гістологічне дослідження утворення.
Профілактика папілом
Профілактика охоплює використання бар'єрних методів контрацепції під час статевого акту, дотримання правил особистої гігієни. Також особливу увагу приділяють правильному харчуванню, здоровому способу життя та іншим методам, що сприяють зміцненню імунітету. Крім цього, важливим моментом профілактики є вакцинація (щеплення) від вірусу 16 і 18 типів, які в 70% випадків є причиною розвитку раку шийки матки.
Наслідки папілом
Своєчасне звернення по медичну допомогу та вчасно розпочате лікування можуть допомогти уникнути ряду небажаних наслідків і ускладнень папілом, таких як:
- злоякісні новоутворення – найбільш грізний наслідок папіломавірусної інфекції;
- кровотечі, що виникають у разі травматизації папілом;
- косметичний дефект.