Мастит — це запальне захворювання тканин молочної залози. Частіше уражується одна молочна залоза, рідше — обидві.
У більшості випадків на мастит хворіють жінки у післяпологовому періоді, але це захворювання може бути й під час вагітності, і у невагітних жінок. На нього також можуть хворіти діти та чоловіки, але вкрай рідко.
Зміст:
Причини виникнення маститу
Найчастіше збудником післяпологового маститу є стафілокок, але його може викликати й інша патогенна флора: синьогнійна, кишкова паличка, протеї, стрептокок та інші бактерії.
Причиною даного захворювання найчастіше є лактостаз (застій молока) після пологів. Вразливим місцем для проникнення інфекції є пошкодження соска, які виникають через неправильне прикладання до грудей немовляти. Також інфекція може поширюватися на залозу з потоком крові або лімфи з інших інфікованих вогнищ.
У невагітних ця хвороба виникає через гормональний дисбаланс і знижену опірність організму до інфекцій. Це захворювання досить часто трапляється у жінок у періоді менопаузи. Також мастит може виникнути у підлітків або грудних дітей незалежно від статі.
Причиною переходу хвороби у хронічну форму часто є запущений і невилікуваний гострий процес. Але хронічний мастит може бути і первинним захворюванням, яке виникло внаслідок ураження молочної залози специфічної флорою — туберкульозною паличкою, блідою трепонемою.
Види маститу
За походженням мастит буває:
- післяпологовий (лактаційний);
- нелактаційний.
За клінічним перебігом мастит поділяють на такі види:
- Гострий:
- серозний;
- інфільтративний;
- гнійний (абсцедуючий, флегмонозний, гангренозний).
- Хронічний:
- неспецифічний;
- специфічний.
За глибиною ураження розрізняють мастит:
- Поверхневий:
- премамарний (підшкірний);
- субареолярний (під ареолою).
- Інтрамамарний (вогнище всередині залози):
- паренхіматозний (у межах частки молочної залози);
- інтерстиційний (між частками);
- ретромамарний (вогнище розташоване у клітківці позаду молочної залози).
- Тотальний, або панмастит (ураження усієї залози та прилеглих тканин).
За локалізацією виділяють мастит:
- правобічний;
- лівобічний;
- двобічний.
Симптоми маститу
У мам, що годують грудьми, мастит найчастіше починається через тиждень після пологів. Початок захворювання, зазвичай, гострий. У більшості жінок першою ознакою патології є затримка виділення молока, при цьому грудна залоза збільшується в розмірах, набрякла, напружена, гаряча на дотик, шкіра її гіперемована (почервоніла). Під час пальпації залоза різко болісна, може визначатися ущільнення. Пахвові та надключичні лімфатичні вузли найчастіше збільшені.
Із загальних інтоксикаційних симптомів відзначається виражена слабкість, головний біль, підвищення температури до 39°С, озноб, біль у м'язах, суглобах, відсутність апетиту, безсоння.
Ступінь вираженості клінічних симптомів прямо залежить від стадії захворювання:
- За серозної формі загальний стан погіршується, температура підвищується до 38°С. Молочна залоза та шкіра над нею набрякла, болісна на дотик, шкіра гіперемована.
- Інфільтративна форма характеризується наростанням симптомів інтоксикації, температура підвищується до 39°С. Молочна залоза болісна, набрякла, під час пальпації визначається ущільнення.
- За гнійного процесу загальний стан різко погіршується. Температура піднімається до гектичної (вище 39°С). Грудна залоза збільшена в розмірах, різко болісна. Під час пальпації визначається ущільнення з флюктуацією. Виникає регіонарний лімфаденіт (збільшення лімфатичних вузлів). Такий стан є вкрай небезпечним і може стати причиною розвитку тяжких ускладнень.
У жінок, які не годують, захворювання перебігає більш мляво, його симптоми не настільки виражені, як за лактаційного. Загальний стан порушений незначно, захворювання може перебігати без підвищення температури або з незначним її підвищенням. Молочна залоза помірно болісна, набрякла.
За хронічного неспецифічного маститу основним проявом є свищ із незначним гнійним виділенням. Молочна залоза деформована з наявністю рубців на шкірі. Під час пальпації виявляють тверді, трохи болісні пухлиноподібні утворення. Загальний стан порушується при загостренні та нагадує клінічну картину гострого маститу.
Хронічний специфічний мастит найчастіше перебігає без підвищення температури та погіршення загального стану. Перебіг млявий, характерна клініка основного захворювання: туберкульозу або сифілісу.
Діагностика маститу
Основними діагностичними критеріями для встановлення діагнозу є клінічна картина хвороби, огляд і пальпація грудної залози. Але для визначення локалізації, ступеня тяжкості та причини виникнення хвороби необхідні додаткові методи дослідження:
- загальний аналіз крові з формулою;
- бактеріологічне дослідження грудного молока, гною, крові для визначення збудника та його чутливості до ряду антибіотиків;
- цитологічне дослідження з біопсією для диференціації з пухлинним процесом;
- мамографія — рентгенологічне дослідження, за допомогою якого можна визначити локалізацію патологічного вогнища;
- сонографія (УЗД) молочної залози — дозволяє побачити структурні зміни в залозі.
Лікування маститу
Важливо: самолікування цього захворювання є неприпустимим, усі лікувальні заходи повинен призначати тільки лікар. Хвора може самостійно вимірювати собі температуру. Правильно це робити в ліктьовому згині, оскільки саме у цьому місці за маститу температура буде точна.
У разі серозного та інфільтративного маститу проводять комплексну медикаментозну терапію. Суть її полягає в призначенні антибактеріальних, десенсибілізуючих і дезінтоксикаційних препаратів. Також обов'язковими заходами є масаж і регулярне зціджування молока. Під час лікування не можна годувати дитину ураженими грудьми.
У разі переходу серозного маститу в гнійний, окрім медикаментозної терапії, необхідне ще й хірургічне втручання. Суть операції полягає в розтині гнійного вогнища, видаленні його вмісту та всіх нежиттєздатних тканин і встановленні дренажу.
Якщо захворювання перейшло у хронічну форму, воно погано піддається консервативному лікуванню і частіше за все потребує радикального хірургічного втручання, аж до видалення ураженої залози.
За туберкульозного або сифілітичного маститу основою терапії є лікування основного захворювання.
Наслідки маститу
Вчасно виявлений та вилікуваний мастит, зазвичай, не лишає після себе небажаних наслідків. Але якщо захворювання запущене, воно може стати небезпечним для життя і викликати тяжкі ускладнення. «Безневинний» застій молока у грудній залозі без адекватного лікування загноїтися й перерости в абсцес, флегмону, та навіть стати причиною виникнення сепсису.