Лактостаз — це накопичення або застій молока в молочних протоках грудей матері-годувальниці, що призводить до набряку і запалення тканини молочної залози і розвитку «молочної лихоманки».
Жіночі груди складаються з 15-20 залозистих часток, розділених між собою сполучною і жировою тканиною. Кожна частка має в своєму складі безліч маленьких часточок, що відповідають за секрецію грудного молока, і вивідні молочні протоки, які зливаються в одну велику протоку для кожної частки і відкриваються на верхівці соска. При лактостазі застій молока може виникнути як в одній, так і в декількох молочних протоках.
Зміст:
Причини виникнення лактостазу
Основні причини розвитку лактостазу — це надмірне утворення молока або порушення його фізіологічного відтоку, яке буває результатом того, що протока молочної залози закупорилася, або вона занадто вузька і звивиста.
Існує ряд чинників, які сприяють формуванню лактостазу. Серед них:
- вузький діаметр молочних проток;
- годування дитини в одній позі, рідкісна зміна положення тіла;
- передавлювання проток тісною нижньою білизною, постійне носіння бюстгальтера, сон на животі;
- тріщини на сосках, пласкі або втягнуті соски, що погіршує процес захоплення тканини ареоли ротом дитини і призводить до неефективного смоктання;
- спазм молочних проток у результаті перевтоми або стресу;
- закупорка молочних проток «молочною пробкою»;
- удари, травми грудей;
- відмова від грудного вигодовування за наявності молока в залозах;
- недотримання дієти в період лактації, надмірне вживання рідини, жирних продуктів, що призводять до підвищення в'язкості молока;
- часті зціджування до повного спустошення грудей, що призводять до гіперактаціі;
- неправильне прикладання дитини до грудей при годуванні;
- переохолодження, перебування на протязі.
Види лактостазу
Надмірне накопичення материнського молока в молочних протоках буває одностороннім і двостороннім. При односторонньому лактостазі порушується відтік молока тільки з однієї молочної залози, при двосторонньому — з обох.
За причинами, що провокують застій грудного молока, лактостаз заведено ділити на три групи:
- лактостаз, що спровокований особливостями анатомічної будови;
- лактостаз, що виникає в результаті неможливості грудного вигодовування;
- лактостаз, що утворюється під впливом зовнішніх чинників.
Симптоми лактостазу
Існує ряд ознак, за якими жінка, що годує грудьми може визначити у себе ймовірний лактостаз:
- у всій молочній залозі або її частині утворюються тверді щільні грудки, які легко пропальпувати;
- у місці закупорки молочної протоки підвищується внутрішньопротоковий тиск і відчувається сильний біль, розпирання, важкість;
- на ділянках застою молока спостерігається набряк, набухання, почервоніння шкіри грудей і розширення поверхневих вен;
- відзначається підвищення температури.
Зазвичай лактостаз не супроводжується зміною температури тіла або вона стає субфебрильною (37-38 °C). Однак при недостатньому спорожненні залози тривалий час, застійне грудне молоко набуває пірогенних властивостей і викликає різке підвищення температури («молочну лихоманку»). При підвищенні температури понад 39 °C потрібно негайно звернутися до лікаря, оскільки це сигналізує про початок гнійно-запальних процесів у молочній залозі.
Діагностика лактостазу
При виявленні у себе будь-яких із перерахованих вище симптомів жінці слід звернутися до лікаря-мамолога. Він проведе огляд і пальпацію молочних залоз. Зазвичай кваліфікованому фахівцю фізикального огляду достатньо, щоб встановити вірний діагноз. Однак іноді виникає необхідність додатково пройти ультразвукове дослідження, щоб, по-перше, підтвердити наявність лактостазу і, по-друге, диференціювати його від інших, серйозніших патологій молочних залоз.
Методи лікування лактостазу
Для ефективного лікування лактостазу потрібно забезпечити постійний відтік молока, що накопичується в грудях. Цьому сприяє помірне тепло та м'який масаж грудей. У період лікування рекомендовано уникати стресів, багато відпочивати, не носити тісну білизну, що здавлює, спати на боці, а не на животі.
Годувати дитину потрібно на вимогу, за можливості, що дві години. Нічні годування є обов'язковими. У першу чергу потрібно прикладати немовля до хворої молочної залози, оскільки на початку їжі дитина може докладати більших смоктальних зусиль, що сприяє інтенсивнішому відтоку молока. Необхідно використовувати різні пози для прикладання: в колисці, з-під руки, на стегні, лежачи на руці, верхи на мамі, з нависанням грудей. Перед годуванням або зціджування груди потрібно потримати в теплі або зігріти за допомогою теплого душу.
Для посилення відходження молока незадовго до годування потрібно масажувати набряклі груди м'якими круговими рухами в напрямку від основи органу до соска. Ефективним є також ультразвуковий масаж. За необхідності застосовується зціджування молоковідсмоктувачем або руками до стану комфорту.
Категорично не рекомендовано накладати на хворі груди зігрівальні або спиртові компреси, докладати значних зусиль при масажі, різко обмежувати питний режим. Усі методи лікування повинні призначатися кваліфікованим лікарем, в жодному разі не можна займатися самолікуванням і без роздумів застосовувати різноманітні народні засоби.
Наслідки лактостазу
Ускладненням лактостазу часто буває мастит – бактеріальне запалення молочної залози. При маститі значно збільшується болісність, розвивається жар в області ураженої залози і лихоманка, з'являються червоні смуги на шкірі. У молоці можуть спостерігатися домішки крові або гною. Розвиток маститу провокує перегрів або переохолодження молочних залоз. Якщо лактостаз тривалий час залишається нелікованим, наслідком його може також стати абсцес (нагноєння) молочної залози.