Кір — це гостре вірусне захворювання, що зустрічається виключно у людей, переважно у дитячому віці. Ця висококонтагіозна (заразна) інфекційна патологія проявляється підвищенням температури тіла, катаральним запаленням верхніх дихальних шляхів і кон’юнктиви ока, а також характерним плямисто-папульозним висипом на тілі з чіткою етапністю появи, пігментацією та лущенням плям після завершення запального процесу. Це захворювання і сьогодні є однією з провідних причин летальності у дітей раннього віку в країнах третього світу.
Причини виникнення кору
Збудником кору є РНК-місткий вірус сімейства Paramyxoviridae, роду Morbillivirus, який передається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової при чханні або кашлі, а також при безпосередньому контакті з інфікованими виділеннями з носоглотки.
У довкіллі вірус вельми нестійкий: легко руйнується під впливом високих температур, ультрафіолету, прямих сонячних променів. За низької температури збудник зберігає свою активність кілька тижнів, за кімнатної температури — кілька діб. Тому дуже важливе вологе прибирання, хороша інсоляція, часте провітрювання приміщень для інактивації вірусу кору.
В організм дитини вірус потрапляє через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Джерелом інфікування є хворий на кір, починаючи з останніх днів інкубаційного періоду і включно до 4 дня появи висипу.
Показово, що немовляти до 6 місяців вкрай рідко піддаються захворюванню, оскільки їм з грудним молоком передаються захисні антитіла від матері (за умови, що вона перехворіла на кір). Приблизно з 9 місяця життя «материнський імунітет» у дитини зникає і вона стає схильною до зараження цією серйозною вірусною інфекцією.
Види кору
За характером перебігу хвороби розрізняють два основних види захворювання: типовий та атиповий кір. Для типового кору характерне класичне чергування етапів хвороби та набір особливих ознак. При атиповому кору деякі симптоми можуть бути відсутні, порушується тривалість етапів захворювання, катарального періоду може не бути. Як правило, така форма патології характерна для немовлят 3–9 місяців, в організмі яких ще є протикорові антитіла, отримані від матері. До атипових належать також ускладнені та рідкісні форми захворювання.
Мітигований, або полегшений кір, зазвичай властивий людям, що мають частковий імунітет до хвороби, дітям, які пройшли екстрену серопрофілактику імуноглобулінами при доведеному контакті з хворою людиною. Для такого різновиду кору характерним буде збільшення інкубаційного періоду (від моменту зараження до появи перших симптомів), короткий проміжок катаральних проявів, слабка температурна реакція, нерясний коровий висип.
Симптоми кору
Інкубаційний період кору протікає безсимптомно, триває в середньому 9–10 днів, при пасивній імунізації може подовжуватися до 17–21 дня. У цей період збудник із верхніх дихальних шляхів проникає у кров, активно розмножується, розноситься до тропних органів (печінка, селезінка, легені, бронхи, ЦНС, кишківник, лімфоїдна тканина, кон’юнктива очей).
Клінічна картина захворювання виникає за максимального накопичення вірусу в крові та відрізняється характерною послідовністю розвитку симптоматики.
Перший період — катаральний, триває 4–5 днів. Йому властиві такі ознаки:
- Різке підвищення температури до 38–39 °C
- Загальна слабкість, погіршення самопочуття, відсутність апетиту в дитини.
- Виражений нежить з рясною гіперсекрецією слизу, нав’язливий сухий кашель, осиплість голосу.
- Болі в животі, порушення стільця (схильність до розжиження калових мас).
- Кон’юнктивіт, склерит. Іноді у дитини спостерігається світлобоязнь.
- Поява навпроти малих корінних зубів на слизовій оболонці обох щік, яснах дрібних білих плям по типу «манної каші», які називаються плямами Філатова-Бєльського-Копліка і є головним діагностичним критерієм кору в цей період.
Другий період — висипу, зазвичай триває 2–3 дні. Для нього характерно:
- Підвищення температури до 39–40 °C, що зберігається протягом всього періоду висипання.
- Наростання катаральних симптомів (нежить, кашель, блефароспазм).
- Плямисто-папульозний висип на незміненій шкірі. Відмінною рисою корової екзантеми є етапність її появи: в перший день вона проявляється у вигляді блідо-рожевих плям за вухами, на верхніх бокових ділянках шиї, волосистої частини голови, щоках, спинці носа. До кінця першої доби висип темнішає та охоплює все обличчя, шию, верхню частину грудей. На другий день він повністю уражає весь тулуб і плечі, на третій — досягає ніг та дистальних відділів рук.
Третій період — пігментації, триває від 1,5 до 3 тижнів. Йому властиво:
- Згасання висипу, трансформація його в буро-коричневі пігментні плями.
- Поява в місцях висипань висівковоподібного лущення шкіри.
- Покращення загального стану.
- Нормалізація температури тіла.
- Поступове стихання катаральних симптомів.
Окрім типового висипу кору властиві такі прояви як стоматит, ларингіт, отит, рідше — пневмонія, менінгіт, енцефаліт. Останні 3 прояви небезпечні для життя. Особливо схильні до такого перебігу дорослі. Тому вкрай важливо вчасно звернутися до лікаря, який об’єктивно оцінить клінічну картину та призначить адекватне лікування.
Діагностика кору
Діагностика кору зазвичай не складна. Відмінною рисою корової інфекції є поява плям Філатова-Бєльського-Копліка на слизових оболонках ротової порожнини, етапність висипань на раніше незмінених ділянках шкіри, плямисто-папульозний характер висипу та схильність до лущення на завершальному етапі, що дозволяє виявити захворювання при клінічному огляді дитини.
Якщо симптоми змазані й діагностика ускладнена, призначаються додаткові дослідження:
- Загальний аналіз крові.
- Імуноферментний аналіз (ІФА). Дозволяє виявити антитіла до вірусу кору Ig M в гострому періоді та Ig G — при перенесеній хворобі.
- Цитоскопія мазку з ротоглотки. Допомагає визначити наявність в організмі багатоядерних гігантських клітин, характерних для кору. І головне, виключити інші види інфекції.
Методи лікування кору
Госпіталізація при кору потребується вкрай рідко: для немовлят першого року життя, дітей зі шкіл-інтернатів, хворих з тяжкими формами кору та ускладненнями, за епідеміологічними показаннями. Як правило, лікування кору відбувається у домашніх умовах. Хворому показане дотримання ліжкового режиму на період підвищення температури, рясне пиття, гігієнічна обробка очей та ротової порожнини, що включає в себе промивання теплою кип’яченою водою або спеціальними розчинами, прийом вітамінів, а також судинозвужувальних і муколітичних препаратів при кашлю та нежиті. Симптоматичне медикаментозне лікування призначається в залежності від індивідуальних особливостей перебігу хвороби. Антибіотики, гормони застосовуються лише за приєднання бактеріальної інфекції та аутоімунних проявів.
Основною формою профілактики кору є активна імунізація за допомогою живої протикорової вакцини. Таке щеплення обов’язково проводиться всім дітям, що не перехворіли на кір, у віці 12 місяців, і повторно — у віці 6 років. Вакцинація також проводиться у разі спалахів захворювання у дитячих садках, школах та інших установах з метою не допустити розповсюдження інфекції.