Гестозами (токсикозами) називають стани, що з'являються у вагітних жінок у зв'язку з ростом і розвитком плоду при порушенні процесу адаптації організму матері. Існує принципова відмінність між ранніми та пізніми гестозами.
Ранні гестози — термін, який використовується тільки в лексиконі лікарів країн СНД, у західній медицині їх називають «неприємними симптомами при вагітності» або «малими ускладненнями вагітності». Ранні гестози виникають на початкових етапах розвитку ембріона і часто стають причиною появи інших форм патології вагітності.
Пізні гестози в основному представлені прееклампсією й еклампсією, частота виникнення яких за останні десятиліття сягнула 10–15% серед усіх вагітностей і продовжує збільшуватися. Пізні гестози — симптомокомплекс, який об'єднує недостатність одразу декількох систем організму і несе реальну загрозу здоров'ю та життю матері та плода.
Зміст:
Причини виникнення гестозів
Причини розвитку токсикозів остаточно не встановлені. Вважається, що провокуюючих чинників зазвичай декілька, але основну роль у патогенезі відіграє порушення нормального стану нервової системи матері. Існує кілька теорій походження гестозів: алергічна, рефлекторна, токсична, ендокринна, нейрогенна.
Можливі причини розвитку пізніх гестозів:
- Екстрагенітальна патологія: хронічні захворювання печінки та нирок, артеріальна гіпертензія, вади серця, цукровий діабет та інші ендокринопатії, патологія легенів і бронхів.
- Гінекологічні чинники ризику:
- анемія вагітної;
- вік жінки до 19 років і понад 35;
- ізосенсибілізація за групою крові та/або резус-фактором;
- випадки прееклампсії в минулому;
- сімейна схильність до артеріальної гіпертензії;
- Соціально-побутові чинники:
- шкідливі звички;
- незбалансована дієта;
- шкідливі виробничі фактори.
Чинники ризику розвитку ранніх гестозів:
- Екстрагенітальні захворювання.
- Порушення стану нервової системи.
- Стресові ситуації.
- Патологія статевих органів в анамнезі.
- Спадкові або набуті вади адаптаційних реакцій організму (перенесені раніше інфекційні хвороби, гіпоксії, відсутність режиму).
Види гестозів
Гестози — досить широке поняття, яке поділяють на такі складові:
- Ранні гестози: блювота, надмірне слиновиділення.
- Рідкісні й атипові гестози — дерматози, хорея, тетанія, внутрішньопечінковий холестаз, бронхіальна астма вагітних, гострий жировий гепатоз, остеомаляція, HELLP-синдром.
- Пізні гестози — гіпертензія, набряки, протеїнурія, прееклампсія легкого, середньої тяжкості та тяжкого ступеня, еклампсія.
Розрізняють чисті та поєднані гестози вагітних. Поєднаний гестоз виникає на тлі супутніх соматичних хвороб, а чистий — без наявності таких.
Прееклампсія
Прееклампсія — симптомокомплекс пізніх гестозів, що має більш легкий перебіг, ніж еклампсія. Прееклампсію розділяють за ступенем тяжкості на тяжку, середньої тяжкості та легку, а також післяпологову прееклампсію. Для прееклампсії характерні такі зміни внутрішніх органів:
- ЦНС: внутрішньочерепні крововиливи, набряк головного мозку;
- система сечовиділення: зниження функції нирок;
- серцево-судинна система: генералізоване скорочення судин, їх підвищений опір току крові;
- печінка: некрози, крововиливи під печінкову капсулу; li>кров: зменшення обсягу плазми та згущення крові, підвищення згортання.
Еклампсія
Еклампсія — форма гестозу з найменш сприятливим перебігом і прогнозом для життя та здоров’я. Провідний клінічний прояв еклампсії — судоми зі втратою свідомості. Судомним нападам зазвичай передують прояви порушень кровообігу мозку: мушки й туман перед очима, запаморочення, в’ялість, головні болі, критичне підвищення тиску, нудота та блювота.
Симптоми гестозів
Симптоми ранніх гестозів:
- Блювота вагітних: легкий ступінь (не більше 5 раз в день), середньої тяжкості (до 10 разів) або тяжкий ступінь (понад 10 разів). Ранкова блювота вагітних вважається варіантом норми і не вимагає корекції.
- Підвищене слиновиділення: часто спостерігається після блювоти, але іноді буває первинним проявом гестозу.
- Рідкісні форми гестозу: дерматози та пемфігоїд (короста, висип, почервоніння шкіри), холестатичний гепатоз (жовтяниця), хорея (посмикування м'язів), остеомаляція (розм'якшення, болісність і деформація кісток).
Прояви пізніх гестозів
Характерну тріаду симптомів прееклампсії становлять набряки, наявність білка в сечі (більше 0,3 г) і підвищений тиск. Залежно від тяжкості гестозу, кількість клінічних ознак може прогресивно збільшуватися. Умовно гестози та ознаки їх прояву можна співвіднести таким чином:
- Легка прееклампсія або гестаційна гіпертензія: підвищення систолічного та діастолічного тиску на 20–30% від вихідного (діастолічний не перевищує 99 мм рт.ст.), пастозність, незначне зниження діурезу, кількість білка, що виділяється з сечею за добу — до 0,3 г. Патологічних відхилень з боку дихання, очного дна, нирок і печінки не спостерігається.
- Прееклампсія середньої тяжкості: діастолічний тиск підвищується до 100–109 мм рт.ст., добовий білок сечі збільшується до 5,0 г, з'являються набряки на ногах, руках і обличчі, іноді головний біль, нудота, знижується рівень загального білка в крові, може наростати сечовина та креатинін. Змінюється в'язкість крові, знижується вміст тромбоцитів, плазміногену, фібриногену, підвищується фібринолітична активність. За цього виду прееклампсії вже виникає небезпека для життя жінки та плоду через розвиток фетоплацентарної недостатності.
- Тяжка прееклампсія: діастолічний тиск вище 110 мм рт.ст, добова втрата білка з сечею — більше 5,0 г, тотальні набряки, головний біль, болі зверху живота, порушення зору, гіперрефлексія, точкові та/або великі крововиливи, нудота та блювота, скорочення сечі до 500 мл на добу та менше, виражена тромбоцитопенія, наростання нирково-печінкової недостатності. За тяжкого гестозу страждають усі органи та системи жіночого організму, а також відбувається серйозна затримка росту плода. Можливий розвиток у вагітної гострого жирового гепатозу, HELLP-синдрому.
- Еклампсія — критична форма пізніх гестозів, яка проявляється раптовими нападами тоніко-клонічних судом, втратою свідомості (аж до коми), припиненням самостійного дихання. Початку еклампсії завжди передують виражені симптоми тяжкого ступеня прееклампсії.
Діагностика гестозів
Діагностувати ранні токсикози для фахівця не становить труднощів, найчастіше достатніми підставами для цього будуть проведений зовнішній огляд і збір анамнезу.
Для запобігання розвитку пізніх гестозів здійснюють нагляд за групами ризику (контроль ваги, артеріальним тиском, лабораторними показниками сечі та крові). Такий моніторинг слід проводити кожні 3 тижні в першій половині вагітності та двічі на місяць у другій половині. Жінкам із групи ризику також рекомендують уникати стресових ситуацій, особливо в останньому триместрі вагітності. Регулярні УЗД-обстеження дозволяють стежити за розвитком плоду та вчасно виявляти патологію, а консультації офтальмолога — за станом очного дна вагітної, яке може впливати на подальшу тактику ведення вагітності та пологів.
Методи лікування гестозів
Лікування ранніх гестозів:
- Блювота вагітних: нормалізація режиму дня, корекція раціону (часті прийоми легкозасвоюваної їжі дрібними порціями), рясний питний режим, вітамінотерапія. За тяжких варіантів перебігу гестозу на ранніх термінах вагітну слід госпіталізувати та призначити медикаментозне лікування.
- Слинотечіння вагітних: полоскання рота настоями шавлію, ромашки та м’яти, іноді застосовують внутрішньом’язові ін’єкції.
Лікування рідкісних форм гестозу:
- Дерматози вагітних: дієта з обмеженою кількістю білків і жирів, антигістамінні препарати, корекція порушень роботи нервової системи та обміну речовин.
- Холестатичний гепатоз: призначення спеціальної дієти, перед пологами — вітамін К (профілактика кровотеч). Прогресування симптомів може стати достатньою підставою для переривання вагітності.
- Гострий жировий гепатоз вагітних вимагає негайного переривання вагітності. Застосовується дезінтоксикаційна терапія, гемодіаліз за необхідності.
- Хорея: компенсація нестачі натрію, кальцію та магнію, фіз. процедури, масаж.
Лікування пізніх гестозів:
- Легка прееклампсія: самостійне спостереження вагітної за основними показниками (вимірювання артеріального тиску, поява набряків), регулярні візити до лікаря.
- Прееклампсія середньої тяжкості: планова госпіталізація в стаціонар, усунення фізичних і психічних навантажень, насичена білками дієта, вітамінно-мінеральні комплекси, гіпотензивні препарати для зниження тиску, системні кортикостероїди, динамічне спостереження за станом матері та плоду.
- Тяжка прееклампсія: вагітну госпіталізують у відділення інтенсивної терапії, катетеризують периферичну вену для проведення інфузійної терапії та сечовий міхур для контролю кількості сечі. Жінці прописують суворий постільний режим. Обов'язково застосовують антигіпертензивну терапію (зниження артеріального тиску). Обирається оптимальна тактика для здійснення пологів протягом найближчої доби.
- Післяпологова прееклампсія: постільний режим, контроль артеріального тиску, збалансована дієта з обмеженням кількості солі, продовження гіпотензивної терапії, можливе застосування сечогінних препаратів, киснева терапія та судинорозширювальні засоби.
- Еклампсія: негайна стимуляція пологів (якщо немає можливості провести природні пологи, здійснюють кесарів розтин), протисудомні препарати, відновлення прохідності дихальних шляхів, госпіталізація у палату інтенсивної терапії, інгаляції кисню, за відсутності самостійного дихання — штучна вентиляція легенів, гіпотензивна терапія.
Наслідки гестозів
До ускладнень пізніх гестозів належать:
- відшарування плаценти та подальші кровотечі;
- затримка внутрішньоутробного росту та розвитку плода;
- некрози та дистрофії печінки;
- набряк легенів;
- гіпертонічний криз;
- загибель матері та/або плода.
Після перенесеної еклампсії необхідне спостереження протягом 12 місяців із регулярними обстеженнями (ЕКГ, офтальмоскопія, загальний аналіз крові та сечі) та консультаціями вузьких фахівців.
Жінкам, які перенесли прееклампсію або еклампсію, рекомендується щодня контролювати рівень артеріального тиску, оскільки у них існує підвищений ризик розвитку гіпертонічної хвороби, інсультів, захворювань серцево-судинної системи.