Більшість з нас коли-небудь відчували печію, відчуття дискомфорту, біль за грудиною або відрижку кислим, але не всі надавали великого значення цим симптомам. Але ж часто при затяжному перебігу цієї хвороби виникають важкі ускладнення. Саме тому все більше вчених звертають увагу на таке захворювання, як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
За даними статистики, в Європі понад 50 млн. населення відзначають у себе схожі симптоми. За останні роки ГЕРХ за частотою виникнення значно перевершує інші гастроентерологічні захворювання, наприклад виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і шлунку, і претендує на звання «хвороба ХХІ століття».
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - це хронічне захворювання, обумовлене порушенням моторно-евакуаторної функції гастроезофагеальної зони і повторним закиданням (рефлюксом) в стравохід шлункового або дуоденального вмісту, що призводить до пошкодження слизової оболонки дистального відділу стравоходу і розвитку ускладнень.
Причини виникнення ГЕРХ
До причин виникнення цього стану вчені відносять: недостатність замикального механізму стравохідного сфінктера; підвищення внутрішньочеревного тиску, яке може виникати під час вагітності, асциту та ін.; надмірні фізичні навантаження; переїдання і швидкий прийом їжі; стреси; цукровий діабет. Також варто відзначити провокуючі фактори, серед яких вживання алкоголю і куріння.
Симптоми ГЕРХ
Розбираючи симптоми ГЕРХ, необхідно відзначити їхню велику варіабельність. У цьому і полягає складність первинної діагностики цієї хвороби. Найчастіше спостерігається: печія, вона може проявлятися відразу після прийому їжі або в певному положенні тіла. Відрижка повітрям, кислим або відчуття кислого в роті відбувається внаслідок ретроградного закидання шлункового вмісту. Загрудинний біль - може нагадувати біль при стенокардії, але в основному залежить від прийому їжі, посилюється в горизонтальному положенні, розрізняється за інтенсивністю і характером. Ще однією скаргою може бути утруднене проходження їжі по стравоходу (дисфагія), яке супроводжується неприємними або болісними відчуттями.
У деяких випадках можуть приєднуватися і, здавалося б, не пов'язані між собою хвороби або симптоми - першіння в горлі, осиплість голосу, сухий кашель, хронічний фарингіт, що не піддається лікуванню, карієс, стоматит. Ці прояви можуть проявлятися в зв'язку з прогресією хвороби або тривалістю її перебігу. Відбувається це тому, що кислий вміст шлунку, особливо в положенні лежачи, часто закидається в стравохід і може досягати гортані, трахеї і бронхів, викликаючи запальні процеси.
Діагностика ГЕРХ
Для встановлення заключного діагнозу використовуються такі методи діагностики ГЕРХ:
- Езофагоскопія з прицільною біопсією слизової оболонки - метод дозволяє підтвердити рефлюкс, діагностувати стравохід Баррета.
- Рентгенографія стравоходу (з використанням контрастної речовини) - особливо ефективна для виявлення діафрагмальної грижі, дивертикулів або поліпів.
- Внутрішньостравохідна рН-метрія - дає можливість оцінити частоту, інтенсивність і вираженість рефлюксу.
- Тест з інгібітором протонного насоса (ІПН) - пацієнтові призначають препарат з групи ІПН, за 7 днів клінічна симптоматика повинна зменшитися або повністю зникнути.
- Манометрія верхнього відділу стравоходу - визначення тиску, стану моторики стравоходу і його сфінктерів.
Лікування ГЕРХ
Для лікування ГЕРХ в першу чергу необхідно дотримуватися певного режиму, змінити спосіб життя: після прийому їжі протягом 30-60 хвилин не приймати горизонтального положення тіла; спати з піднятою головою; уникати тісного одягу (тугих ременів, поясів); останній прийом їжі необхідно здійснити за 3-4 години до сну; відмова від алкоголю і куріння.
Серед медикаментозного лікування призначають:
- ІПН і блокатори Н2-гістамінових рецепторів (зменшення виділення соляної кислоти, попередження ускладнень).
- Антациди (нейтралізація кислого вмісту шлунка).
- Прокінетики (нормалізація моторики, підвищення тонусу нижнього стравохідного сфінктера).
Важливо розуміти, що відрижка або печія, звичайно, можуть час від часу з'являтися у будь-якої людини. Але якщо Ви помічаєте появу перерахованих вище симптомів частіше, ніж 2 рази на тиждень протягом 2 місяців - не зволікайте, зверніться по кваліфіковану допомогу, не варто відкладати «на потім» і займатися тривалим і безрезультатним самолікуванням.