Дальтонізм — це спадкове захворювання, за якого у дитини спостерігається порушення колірного сприйняття. Оскільки патологія передається за Х-зчепленим рецесивним типом, хворіють на дальтонізм переважно хлопчики, а дівчатка тільки є носіями. Але якщо дальтоніками є обидва батьки, то й дівчатка матимуть аналогічну симптоматику.
Ще зовсім недавно про цю патологію мало хто чув, зараз же її можна виявити у дітей вже в молодшому шкільному віці, хоча це й викликає значні труднощі. Оскільки дитина починати осмислено усвідомлювати кольори лише в 3–4 роки, виявлення дальтонізму може затягнутися. Найчастіше дитина не розрізняє зелений і червоний кольори, рідше — синій і зелений. Оскільки ця патологія наявна з народження, то дитина недоотримує необхідну інформацію, що позначається на її розвитку.
Батькам не варто сильно турбуватися і бити на сполох, якщо їхньому малюкові поставлять діагноз «дальтонізм», оскільки якщо дитина може розрізняти два кольори з трьох, вона цілком нормально може жити, працювати і навіть, в деяких випадках, водити машину.
Зміст:
Причини виникнення дальтонізму
У нормі здорове око сприймає кольори кольорочутливими рецепторами, які називаються колбочками. Їх усього три види, кожен з яких містить у собі певний пігмент і розташований у сітківці ока. Кожен вид колбочки чутливий до одного кольору: зеленого, червоного або синього. Про дальтонізм говорять, якщо якийсь із видів не працює, або відсутній певний пігмент.
Вчені до цих пір працюють над з'ясуванням причин розвитку дальтонізму в дітей. Наразі можна виділити дві групи чинників, які сприяють виникненню цього захворювання: вроджені та набуті. Найчастіше дальтонізм передається від батьків, точніше — від мами до сина (дівчатка хворіють тільки в 0,4% випадків). На сьогодні вчені говорять, що є унікальні діти з порушеною кольорочутливістю, але без обтяженої спадковості, і це не захворювання, а просто індивідуальна особливість зору.
Набутими чинниками виникнення дальтонізму можуть виступати стани, за яких відбувається пошкодження зорового нерва або сітківки ока: черепно-мозкові травми, захворювання ЦНС, токсичні ушкодження зорового нерва (зокрема дія деяких медикаментів), травматичні ураження сітківки, хімічні опіки, катаракта, пухлини, діабетична макулопатія. Дальтонізм при цьому має свої особливості: він прогресує, частіше уражається одне око, спостерігається порушення сприйняття жовтого та синього кольорів.
Види дальтонізму
До основних видів колірного зору належать: нормальна трихромазія, аномальна трихромазія, дихромазія, монохромазія. У нормі око сприймає три основні кольори (червоний, зелений і синій). Цей стан називається трихромазією. Аномальна трихромазія — це дефіцит сприйняття певного кольору: протаномалія — червоного, дейтераномалія — зеленого, тританомалія — синього.
Залежно від того, який колір повністю не розрізняє дитина (дихромазія), виділяють такі патології сприйняття кольору:
- протанопія — сліпота на червоний колір, який дитина плутає з зеленим, а зелений з жовтим;
- дейтеранопія — відсутність бачення зеленого спектра, який бачиться як рожевий або помаранчевий, а червоний — як світло-коричневий або світло-зелений;
- тританопія — невидимою є синьо-фіолетова частина спектра, а всі кольори сприймаються як відтінки червоного та зеленого.
Стан, за якого спостерігається повна відсутність сприйняття всіх кольорів, називається ахромазією. Найчастіше трапляються перші два типи. Усіх дальтоніків об'єднує одне: кольори, які вони не бачать, виглядають для них у сірих тонах.
Симптоми дальтонізму
Тривалий час дальтонізм може залишатися непоміченим. Дитина може розрізняти забарвлення предметів, орієнтуючись на їх яскравість і тон. За вродженого дальтонізму відзначається двобічне ураження, захворювання не прогресує, колір, який дитина не бачить, здається їй сірим. Провідним симптомом дальтонізму є порушення сприйняття одного, двох або всіх трьох основних кольорів. В останньому випадку можуть бути наявні й інші порушення зору: зниження його гостроти, світлобоязнь, розмитість зору, що змушує дитину постійно вдивлятися в контури предметів і може спровокувати розвиток ністагму.
За набутого дальтонізму виникає раптова або поступова зміна відчуття кольору. Залежно від причини, що викликала розлад, вона може прогресувати або залишатися на одному рівні. У тяжких випадках може виникати зниження зору, ністагм.
Діагностика дальтонізму
Оскільки дитина починає сприймати кольори у віці 3–4 років, до цього часу вона просто заучує назви кольорів. Вона розуміє, що «трава зелена, а небо синє», але бачить їх зовсім по-іншому. Дальтонізм можна припустити, ретельно спостерігаючи за дитиною.
Якщо батьки запідозрили дальтонізм у свого сина (дуже рідко — у дочки), в домашніх умовах можна провести експеримент з цукерками: взяти одну цукерку в яскравій обгортці, а іншу — в чорній, і покласти їх перед дитиною. Здорова дитина відразу візьме яскраву цукерку, не замислюючись, на відміну від дитини з дальтонізм (вона почне сумніватися в своєму виборі). Також можна попросити дитину намалювати небо, сонце, траву. Якщо вона малює все в одному кольорі або плутає кольори, це теж може свідчити про дальтонізм.
Точний діагноз може встановити тільки офтальмолог після проведення спеціальних тестів. Одним із них є поліхроматичні таблиці Рабкіна, які представлені у вигляді малюнків із фігурами, що складаються з крапок різного діаметру та кольору, але однакової яскравості. Дитина з порушенням сприйняття кольору не може побачити на малюнку зображення, картинка буде здаватися їй однорідною. Якщо ж у малюка все в нормі, то він з легкістю розрізнить геометричні фігури та цифри з кружечків одного кольору. Таких таблиць для диференціації форми та ступеня порушення зору всього 27. Тест проводиться в добре освітленій кімнаті, з відстані 1 метра, при цьому дитина повинна добре себе почувати і розуміти, що від неї вимагається. На розгляд малюнка дається не більше 7 секунд. Такі таблиці для діагностики дальтонізму використовують у всьому світі.
Існують й інші таблиці, наприклад таблиці Ісіхари, розроблені японським офтальмологом. Складаються вони з 38 картинок, кожна з яких несе в собі інформацію про патологію. На картки нанесені плями різних розмірів і кольорів, які утворюють літери, знаки або цифри. Розглядати картинки потрібно близько 5 секунд з відстані 80 см в розслабленому стані.
Таблиці Юстової складаються з 12 карток, кожна з одного боку містить двоколірний тест (квадратики формують великий квадрат без однієї сторони), а з іншого — необхідну інформацію для лікаря. Завдання пацієнта — виявити, в який бік розкритий квадрат.
Існують і так звані панельні тести. Вони можуть складатися з 15, 85 і 100 відтінків (тести Фарнсворта). Сутність завдання — розставити всі фішки так, щоб кольори плавно переходили один в одного.
Методи лікування дальтонізму
Методів лікування вродженого дальтонізму не існує. Однак вчені працюють над цим питанням, проводять випробування на тваринах і розробляють технології, що дозволяють поліпшити якість життя пацієнта з дальтонізмом. З'являються повідомлення про те, що розроблена нова технологія, яка дозволяє змінювати відчуття кольору. Вона заснована на впровадженні за допомогою методів генної інженерії в клітини сітківки відсутніх генів із використанням вірусних частинок. Для поліпшення відмінності між кольорами існують спеціально забарвлені окуляри та лінзи. Також використовують окуляри, які блокують яскравий колір. Батьки повинні розуміти відповідальність, яка на них покладається, оскільки вони зобов'язані навчити дитину адаптуватися до навколишнього світу, жити з цією особливістю.
Залежно від причини набутого дальтонізму, його можна частково або повністю вилікувати, вплинувши на основне захворювання, наприклад, прооперувати катаракту, провести терапію макулярного діабетичного набряку або профілактичні курси лікування вікової макулодистрофії з метою поліпшення трофіки сітківки.
Наслідки дальтонізму
З точки зору здоров'я, дитині з дальтонізмом не загрожує зниження гостроти зору та виникнення будь-яких ускладнень у майбутньому. Проблеми можуть виникнути тільки з соціальною адаптацією, адже такій дитині буде важко ходити в звичайний садочок і школу, підбирати кольоровий одяг, працювати з яскравими малюнками. Згодом їй буде важко купити собі свіжі продукти або правильно приготувати їжу. При виборі професії така дитина з великою ймовірністю не зможе стати художником, модельєром, дизайнером. У сучасному світі існує багато колірних маркерів, які дальтонікам недоступні. Ці моменти можуть наразити їх на небезпеку, наприклад, якщо дальтонік почне переходити дорогу на червоний сигнал світлофора.
Діти завжди вміють веселитися і радіти життю, і дальтоніки — не виняток. Тому дуже важливо, щоб батьки надавали своїй особливій дитині всіляку підтримку і допомагали з соціальною адаптацією.