Целюліт – це фізіологічні зміни у підшкірному шарі, що зовні проявляються естетичним дефектом. Всесвітня організація охорони здоров'я не вважає целюліт захворюванням, оскільки поява структурної деформації жирової тканини під шкірою – це природні зміни. У медицині відмовляються від терміну «целюліт», оскільки він має різко негативне емоційне забарвлення серед жінок. Тому синонімом і більш коректною назвою цього процесу є «гіноїдна ліподистрофія». Слово «гіноїдна» позначає зв'язок симптому з жіночим організмом. Зазвичай целюліт виникає в місцях найбільшого накопичення жирової тканини, яке притаманне нормальному жіночому тілу: на ногах, сідницях, животі, руках, стегнах.
Існують випадки, коли поява целюліту пов'язана з деякими захворюваннями. Наприклад, виникнення в'ялої шкіри у підлітків може свідчити про гормональну перебудову або порушення обміну речовин. Такі самі висновки можна зробити, якщо целюліт з'явився у чоловіка.
У більшості випадків целюліт не є серйозною проблемою, але той дискомфорт, який він завдає, вимагає певних дій.
Зміст:
Причини виникнення целюліту
Жирова тканина, що розташована під шкірою (гіподерма), представлена клітинами адипоцитами. Вони формують своєрідні дольки, що оточені фіброзною тканиною. Жирові дольки пов'язані з кровоносними та лімфатичними судинами, куди потрапляють продукти розщеплення жирів. Жири синтезуються переважно з цукрів (вуглеводів), які людина вживає з їжею. Адипоцити виробляють багато біологічно активних речовин – адипокінів (лептин, інтерлейкіни, ейкозаноїди, естрогени, вільні жирні кислоти та ін.), що впливають на рівень гормонів, обмін речовин, забезпечення гомеостазу. У молодих людей адипоцитів багато, але вони невеликих розмірів, а щільна сполучна тканина охоплює їх, як сітка. Тому у них целюліт виникає рідко.
Але вікові зміни, гормональні коливання, порушення обміну речовин, судинна патологія сприяють формуванню нових адипоцитів, збільшенню їх розмірів, зниженню еластичності фіброзної сітки, що утримує їх, і горбиста структура підшкірної жирової тканини починає візуалізуватися.
Появі целюліту сприяє безліч причин. До них належать:
- зміна гормонального фону в підлітків, під час вагітності, після пологів;
- неправильне харчування (надлишок легкозасвоюваних вуглеводів);
- стрес і спровоковане ним порушення гормонального фону (підвищення рівня кортизолу, пролактину, а також пов'язане з цим порушення обміну речовин);
- малорухливий спосіб життя.
Що стосується останньої причини, то фізичне навантаження сприяє збільшенню інтенсивності кровотоку в певній зоні. Якщо людина буде систематично займатися фізкультурою, то активність ліполізу (розщеплення жирів) буде вище, і розміри адипоцитів будуть зменшуватися.
Види целюліту
Розвиток целюліту перебігає в кілька стадій:
- Стадія 1 – «м'який целюліт». На цій стадії рідина з кровоносних судин виходить у міжклітинний простір, через що загальний обсяг жирової тканини збільшується. Зовні ця стадія практично непомітна, але на місці накопичення жирової тканини синці та подряпини заживають довше, ніж на інших ділянках шкіри.
- Стадія 2 – поява симптому «апельсинової кірки». Прогресування процесу супроводжується втратою еластичності колагенових волокон, погіршенням кровообігу в гіподермі. Целюліт візуалізується під час напруження м'язів або взяття шкіри в складку.
- Стадія 3 – жорсткий целюліт. Рідина з судин продовжує заповнювати міжклітинний простір. Сполучна тканина формує вузлики, через що «апельсинову кірку» видно і в розслабленому стані. Шкіра набуває горбистості.
- Стадія 4 – бугровий, або вузловий целюліт. Кількість з'єднувальних горбків значно збільшується, під час їх пальпації можуть з'являтися больові відчуття.
Також існує класифікація целюліту залежно від характеристик:
- Твердий целюліт – поява твердих вузликів, які візуалізуються тільки у певному положенні тіла. Цей різновид переважно трапляється у молодих і активних людей, підлітків.
- В’ялий целюліт – відзначається у малоактивних жінок з низьким тонусом м'язів, а також у жінок, які різко схудли. Зазвичай, цю форму целюліту супроводжують симптоми, пов'язані з порушенням циркуляції крові (спонтанні синці, телеангіектазії – судинні зірочки).
- Набряклий целюліт – виникає переважно на ногах за їх набряклості.
- Змішаний целюліт – найпоширеніша форма.
Симптоми целюліту
Основна ознака целюліту – це поява візуальних нерівностей шкіри («апельсинова кірка»). Через втрату еластичності колагенових волокон, які також входять до складу стінки судин, на 3-ій та 4-ій стадії целюліту можливі судинні симптоми (синці, судинні зірочки, набряклість).
Діагностика целюліту
Діагностична програма за целюліту охоплює:
- огляд шкірних покривів, визначення симптому «апельсинової кірки»;
- антропометрію – вимірювання основних антропометричних показників: зросту, маси тіла, окружності талії, стегон, розрахунок індексу маси тіла, визначення товщини шкірної складки;
- біоелектричну імпедансометрію – визначення співвідношення маси м'язів та інших тканин до маси жирової тканини;
- анодну термографію – найбільш інформативний метод діагностики за целюліту, який дозволяє отримати чітку картину розподілу жирової тканини та її товщини по всьому тілу;
- доплерографію – ультразвуковий метод, що дозволяє визначити порушення мікроциркуляції;
- КТ, МРТ – проводяться рідко.
Методи лікування целюліту
Для лікування целюліту використовуються немедикаментозні методи:
- Дієта – раціональне харчування з низьким вмістом легкозасвоюваних вуглеводів покращує обмін речовин, сприяє зменшенню товщини жирової тканини. Важливо дотримуватися питного режиму, раціон повинен містити всі необхідні вітаміни, амінокислоти, мікроелементи.
- Систематичні заняття спортом дозволяють активізувати ліполіз, поліпшити кровообіг не тільки у м'язах, але і в гіподермі.
- Водні процедури покращують мікроциркуляцію, особливо сприятливо впливає на тонус судин контрастний душ.
- Масаж покращує лімфоток, сприяє поліпшенню кровообігу в гіподермі.
- Озонотерапія – введення активних молекул кисню в проблемні ділянки шкіри, що сприяє розправленню нерівностей, і навіть дозволяє прибрати вузлики сполучної тканини.
- Мезотерапія – локальна дія на проблемні ділянки шкіри шляхом ін'єкційного введення спеціальних препаратів, які усувають застійні процеси, поліпшують циркуляцію крові та лімфи по судинах, підвищують еластичність колагенових волокон і тонус м'язів. Бажаний ефект досягається після декількох сеансів процедури.
Лікування целюліту повинно бути комплексним. Застосування одного методу для усунення цієї проблеми недостатньо. Крім того, важливо використовувати індивідуальний підхід до пацієнтів, оскільки у кожної людини є певні особливості, спадкові схильності.
Наслідки целюліту
Целюліт – це переважно естетична проблема, яка завдає певний дискомфорт людині. Але прогресування ліподистрофії та порушення будови сполучної тканини супроводжуються порушенням мікроциркуляції в гіподермі та м'язах. Зрідка виникають такі наслідки, як набряк, гіпотрофічні зміни у м'язах.