Закреп? Чи варто лікуватись самостійно?
У клінічній практиці закрепи зустрічаються часто і становлять серйозну проблему медичного та соціального характеру. В Україні на закрепи страждають від 10 до 20% населення різного віку.
Закрепом називають затримку випорожнення кишківника більше ніж на 48 годин, що супроводжується ускладненим актом дефекації, почуттям неповного випорожнення кишківника, відходженням дуже малої (до 100 г) кількості твердого калу.
Проблема регулярних закрепів - досить делікатна тема, але, однозначно, така, що вимагає допомоги з боку лікаря. Багато хто з моїх пацієнтів соромився звернутися до лікаря, вважаючи за краще лікуватися самостійно (в основному, проносними препаратами та народними засобами). Як результат, стан не покращувався, а з часом тільки погіршувався. Важливо зуміти відкинути сором і отримати кваліфіковану допомогу. Адже лікування закрепів має бути комплексним. І проносне тут, як правило, не панацея.
«Ні» самолікуванню
Для початку варто було б налякати всіх тих, хто все-таки має намір продовжувати боротися з закрепами самостійно. Доведено, що тривале застосування проносного може з часом дати протилежний результат. Існує велика ймовірність того, що закрепи посиляться. Як правило, пацієнти, що страждають на закрепи, починають збільшувати дозування проносної речовини, ефект від якої поступово знижується. При цьому і до того слабка моторика кишківника знижується ще більше.
Звернутися до лікаря все ж варто. І це буде першим вірним кроком у вирішенні питання «як впоратися з закрепом?».
Спочатку лікар повинен визначити причини, що спричинили виникнення закрепу, вони можуть бути різноманітними, і пов'язані, наприклад, з неправильним харчуванням, захворюваннями кишківника, прийомом певних препаратів, неврологічними і психічними хворобами.
Для постановки діагнозу функціонального захворювання (тобто визнання закрепу самостійною хворобою), необхідно виключити органічну патологію товстої кишки (особливо у осіб, старших за 50 років). З цією метою застосовуються рентгенологічні та ендоскопічні методи дослідження товстої кишки.
Лікування закрепів у кожному випадку має бути індивідуальним, але загальні принципи все ж існують. Як правило, лікарський вплив спрямований на сам кишківник і на зміну способу життя пацієнта в цілому.
Правильне харчування
У більшості випадків лікування починається з корекції харчування. У раціон вводиться їжа, багата на рослинну клітковину і органічні кислоти. Допомогти в цьому можуть сирі овочі, фрукти, чорний хліб з висівками, крупи з високим вмістом клітинних оболонок (гречана, вівсяна, перлова), кисле молоко, фруктові соки, мінеральні води. Найбільшу кількість харчових волокон містять харчові висівки, квасоля і горох, пшеничне борошно грубого помолу, артишоки, вівсяні пластівці, мигдаль. Починайте свій день зі склянки води кімнатної температури з чайною ложкою меду. Крім того, якщо немає протипоказань, необхідно щодня випивати достатню кількість рідини - близько 1,5-2 літри. Прийом достатньої кількості рідини і їжі з високим вмістом харчових волокон сприяє збільшенню вмісту кишечника і стимуляції перистальтики (скорочувальної здатності кишечника). Проте в кожному окремому випадку дієта призначається індивідуально. Лікар порадить необхідне поєднання продуктів для досягнення кращого результату. Адже, якщо ви страждаєте на закрепи і метеоризм одночасно, вживання продуктів з великою кількістю грубих волокон для вас небажано або має бути обмежено. Так само обережно вводиться подібна їжа в раціон людей, що мають виражену перистальтику кишківника. Не менш важливо знати, що існують продукти, що знижують перистальтику кишківника. Це міцний чорний чай, протерта їжа, червоні вина, в'язкі каші (особливо, рисова і манна). При зниженій перистальтиці ці продукти слід обмежувати.
Приймати їжу потрібно маленькими порціями, бажано не рідше 5 разів на день. При цьому перерви між їжею не повинні бути великими.
Фізична активність
Є такий вислів: «Рух - це життя!». Фізична активність сприяє зміцненню здоров'я та гарному самопочуттю. У активних людей і кишківник «працює без перебоїв».
Фізичні вправи підвищують моторику кишківника і загальний тонус всього організму. Тут підійде все, що можна протиставити лежанню на дивані. Ходіть, плавайте, катайтеся на велосипеді! Це найпростіший і найдоступніший засіб від закрепів. Гарний ефект дають спортивні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів тазового дна і черевного пресу.
«Тренуємо» живіт
В гастроентерології є таке поняття, як «тренування туалету». Це означає, що ви здатні виробити у себе звичку користуватися туалетом в певний час кожного дня. Суть цього тренування в тому, щоб після сніданку (по можливості рясного і гарячого) відвідувати туалет в один і той же час. У перші дні, можливо, доведеться скористатися проносним. Сенс у тому, щоб виробити так званий гастрокишковий рефлекс, який часто формується вже на 3-5 день і без додаткової стимуляції кишківника!
Також можна проводити самостійний масаж живота. Цьому вас може навчити лікар. Масаж робиться вранці, коли ви ще не встали з ліжка. Він робиться по ходу товстої кишки протягом 10 хвилин щодня.
У лікуванні закрепів важлива ритмічність спорожнення кишківника. Для когось норма - наявність стулу кожен день. А комусь достатньо спорожняти кишківник раз на 2-3 дні. І те, й інше - припустимо. Головне, досягти комфортної дефекації, без напруження. І, що дуже важливо, ніколи не притримувати позиви до неї!
Допомога лікаря
Якщо все вищеперелічене в лікуванні закрепу не допомагає, лікар може призначити регулярний прийом проносних препаратів.
По механізму впливу можна виділити кілька груп:
- проносні подразнювальної дії;
- проносні, що збільшують об'єм калових мас;
- проносні, що підсилюють моторну функцію кишковика;
- проносні, що розм'якшують кал.
При хронічних закрепах небажано тривалий час приймати проносні, що підсилюють моторику кишковика, а також препарати подразнювальної дії. Це може призвести до появи так званого синдрому «ледачого кишківника». При цьому стані виникає потреба постійного збільшення дози ліків, а при припиненні його прийому можливе формування стійкого закрепу.
Правильне лікування має бути спрямоване на поступове зниження дози проносного аж до його відміни.
Поряд з проносними препаратами, лікар може призначити інші засоби, спрямовані на нормалізацію функції кишечника. У комплексній терапії часто використовуються пробіотики - препарати, що відновлюють нормальну мікрофлору кишківника. При наявності болю лікар призначить медикаменти, що ліквідують спазми гладкої мускулатури кишківника, ті, що зменшують біль і дискомфорт. Додатково може бути рекомендована фізіотерапія.
Варіантів лікування існує досить багато, їх вибір залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта, причини та стадії захворювання. Не залишайтеся наодинці зі своєю проблемою, своєчасно звертайтеся до фахівців!
