Методи лікування вугрової хвороби
Ніщо не приносить таких моральних страждань одночасно такій великій кількості юнаків і дівчат, як вугрові висипання на шкірі обличчя та тіла. Спробуємо розібратися, які причини виникнення цього захворювання, і які існують методи лікування.
Вугрова хвороба — це хронічне захворювання сальних залоз, переважно розташованих на шкірі обличчя, грудей та спини. Саме в цих зонах розташовані найбільші сальні залози.
Розрізняють такі форми:
1) Юнацькі вугри — форма, за якої висипання виникають у період гормональної перебудови в підлітковому віці. Це найпоширеніша форма акне. Близько 80% юнаків і дівчат страждають на цю недугу. Перебігає захворювання зі зміною періодів загострення в холодну пору і періодів поліпшення — у літній час. У більшості пацієнтів у 20–25 років запальний процес на шкірі припиняється.
Головною причиною появи вугрів у підлітковому віці є збільшення концентрації в крові чоловічих статевих гормонів (андрогенів), внаслідок чого сальні залози починають продукувати більшу кількість шкірного сала. Також під впливом андрогенів у сальній залозі відбуваються інші зміни у вигляді потовщення гирла пори та її закупорки великою кількістю лусочок. Оскільки вміст сальних залоз виходу назовні не знаходить (через їх закупорку), залоза розширюється все більше, запалюється з формуванням на шкірі гнійників, запальних ущільнень, глибоких кіст і навіть абсцесів. Глибокі запальні утворення на шкірі тягнуть за собою формування рубців і плям пігментації, що зберігаються тривалий час. Такий стан називається постакне.
2) Вугри дорослих (або пізнє акне) — форма, за якої вугрові висипання зберігаються або вперше з'являються після 25 років.
Найчастіше вони обумовлені гормональною проблемою у конкретної людини. Це може бути підвищений вміст у крові чоловічих статевих гормонів (гіперандрогенія) у жінок або чоловіків, полікістоз яєчників у жінок, менопауза, вживання допінгових препаратів та ін.
Наступна за частотою причина вугрової хвороби криється в захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту. Найчастіше це хвороби печінки, жовчного міхура та кишечника.
Стресові ситуації часто провокують і посилюють перебіг захворювання.
3) Контактні вугри — форма вугрової хвороби, що виникає при зовнішньому застосуванні косметичних засобів, що закупорюють шкіру, в результаті неправильного догляду за шкірою.
4) Вугри, що виникають під впливом фізичних факторів, наприклад, ультрафіолетового опромінення.
Вугрова хвороба не становить небезпеки для життя, проте завдає шкоди зовнішності людини і часто супроводжується психоемоційною травмою. Лікування підбирається лікарем-дерматологом індивідуально, з урахуванням вираженості запального процесу.
При легкій формі акне зазвичай призначають місцеве лікування, яке містить у собі зовнішні препарати, що перешкоджають закупорці пор, розсмоктують комедони (комедонолітики), відлущувальні, протизапальні та дезінфікуючі засоби. Для підтримки проблемної шкіри в хорошому стані важливо щодня протягом тривалого часу виконувати підібраний лікарем косметичний догляд. Косметика не повинна подразнювати шкіру, містити комедогенних речовин, руйнувати епідермальний бар'єр. При цьому вона повинна добре очищати шкіру від надлишку шкірного сала, знищувати бактерії, видаляти відмерлі клітини шкіри, мати протизапальну дію.
При акне помірного ступеня важкості з наявністю запальних гнійників та інфільтратів місцева терапія доповнюється антибактеріальними препаратами. На розсуд лікаря можливе застосування і системної терапії (прийом антибіотиків, гормональних препаратів та інших засобів всередину). Лікування підбирається індивідуально, іноді спільно з гінекологом, ендокринологом, гастроентерологом.
При важкій формі акне з наявністю глибоких інфільтратів, кіст, вузлів і в разі неефективності антибактеріальної терапії та місцевого лікування може бути призначене системне лікування, що пригнічує активність сальних залоз, зменшує їх розміри. Через наявність виражених побічних ефектів таке лікування проводиться під суворим контролем лабораторних показників функції печінки та нирок і при застосуванні 100% контрацепції у жінок до, під час і після лікування.
З додаткових методів лікування вугрової хвороби застосовують:
- Механічне очищення шкіри. Застосовується за комедонального типу акне, наявності гнійників (поверхневих), міліумів (дрібних епідермальних кіст). Самостійно робити не рекомендується!
- Кріомасаж (лікування холодом зовнішньо). Застосовується для розсмоктування вузлів, інфільтратів, підсушування гнійників, звуження пор, зменшення жирності шкіри, відбілювання, відлущування. Застосовується 2–3 рази на тиждень, курсом 10–15 процедур.
- Поверхневі хімічні пілінги фруктовими кислотами. Застосовуються при комедональному, папуло-пустульозному типах акне для звуження та очищення пор, вирівнювання рельєфу і кольору шкіри, розсмоктування застійних вогнищ, освітлення плям гіперпігментації. Зазвичай призначається одна процедура на 7–10 днів. Курс, в середньому, містить 5–6 процедур. Далі з метою підтримки ефекту можливе повторення пілінгів 1 раз на 2–3 тижні.
- Мікрошліфовка шкіри (мікрокристалічна дермабразія або шліфування спеціальними косметичними препаратами). Застосовується для лікування постакне, згладжування рубців, вирівнювання рельєфу, кольору шкіри, відбілювання, для значного поліпшення якості шкіри обличчя. На курс зазвичай припадає від 2 до 10 процедур.
- Лазерна, фототерапія вугрової хвороби. Дозволяє зменшити розміри сальних залоз, продукцію шкірного сала (жирність шкіри), має протизапальний, розсмоктувальний, антибактеріальний ефект, покращує циркуляцію крові в зонах запалень, а також вирівнює рельєф шкіри, усуваючи свіжі рубці постакне і перешкоджаючи їх появі. Протипоказання: вагітність, цукровий діабет, онкологічні захворювання, гострі герпетичні висипання, свіжа засмага. Призначається курсом 1–2 процедури на тиждень, від 4 до 10 процедур, залежно від ступеня важкості вугрової хвороби. Належить до досить дорогих методів лікування. Результат лікування вимагає тривалої підтримувальної терапії.
Коротко про хімічні пілінги
Хімічний пілінг полягає у нанесенні відлущувальної хімічної речовини на шкіру з подальшим відділенням і видаленням поверхневих шкірних вогнищ, що сприяє регенерації тканин і поліпшенню текстури шкіри.
Хімічний пілінг використовується в дерматологічній практиці не тільки для лікування вугрової хвороби, постакне, жирної та пористої шкіри, а також у випадках пошкодженої сонцем шкіри, при зів'яненні шкіри, зморшках, пігментних дисхроміях (постзапальні гіперпігментації, мелазма).
Для лікування акне добре себе зарекомендували АНА-пілінги (АНА — альфа-гідроксикислоти, які містяться у великій кількості в різноманітних плодах і фруктах, звідси назва — фруктові кислоти). Використовують гліколеву, молочну, яблучну, винну, лимонну, мигдалеву та інші кислоти.
Для посилення відлущувального ефекту АНА поєднують з кератолітиками (саліциловою, резорциновою, ретиноєвою кислотами).
Для вирішення проблем гіперпігментації часто в пілінгах наявні кислоти з вираженою антипігментною дією (койєва, азелаїнова, аскорбінова, ретиноєва кислоти).
Поєднання різних кислот у різних пропорціях використовується в мультикислотних пілінгах для одночасного вирішення декількох наявних проблем у людини. Наприклад: акне + гіперпігментація; акне + зморшки; жирна груба пориста шкіра з постакне; тьмяна шкіра курця + зморшки + фолікуліт.
Першим кроком у призначенні хімічного пілінгу є визначення можливих протипоказань. До них належать: загострення рецидивного герпесу, гострі екземи, дерматити в зоні застосування, онкологічні, психічні захворювання, вагітність, лактація.
Постпілінговий догляд однаковий для всіх типів поверхневих пілінгів. Необхідно уникати впливу сонця протягом мінімум 1 місяця після проведення курсу процедур; користуватися сонцезахисними кремами (фактор захисту 30–50) і щодня застосовувати зволожувальні засоби.
З ускладнень найбільше побоюються гіперпігментації.
Після основного курсу лікування акне важливо перейти на тривалу підтримувальну, протирецидивну терапію, яку вам підбере ваш лікар.
