Внутрішньоматкові синехії (синдром Ашермана) - це патологія, за якої в матці утворюються характерні спайки і вирости ендометрія, що призводять до її деформації. Вперше клінічна значимість спайок була доведена гінекологом Д. Ашерманом у 1948 році. Наявність синдрому здатна згубно впливати на дітородну функцію, призводячи до безпліддя, невиношування вагітності, а також скупчення крові в матці.
Причини виникнення внутрішньоматкових синехій
Факторами виникнення синдрому Ашермана є:
- різні травми та пошкодження порожнини матки (аборт, хірургічне втручання, маткові кровотечі, поліпи, застосування внутрішньоматкових контрацептивів з пошкодженням слизової, тощо);
- інфекційні агенти (наприклад, генітальний туберкульоз), ендометрит;
- нейровісцеральні чинники.
Симптоми внутрішньоматкових синехій
До основних симптомів, що свідчать про наявність внутрішньоматкових синехій, належать:
- порушення менструального циклу аж до його припинення;
- безпліддя;
- ускладнення під час вагітності;
- неспецифічними симптомами вважаються болі внизу живота, що посилюються перед початком менструацій.
Класифікація внутрішньоматкових синехій
Основним критерієм класифікації внутрішньоматкових спайок є те, як сильно патологія зачепила порожнину органу. Виділяють 3 ступені поширеності внутрішньоматкових синехій:
- I ступінь - патологія торкається менше ¼ порожнини матки, гирла маткових труб залишаються недоторканими, самі спайки тонкі;
- II ступінь - патологічний процес зачіпає від ¼ до ¾ порожнини матки, дно і гирла труб частково закриті, хоча злипання стінок немає;
- III ступінь - залучено понад ¾ об'єму порожнини матки.
Діагностика внутрішньоматкових синехій
Щоб діагностувати цю патологію, зазвичай застосовують інструментальні методи, що забезпечують візуалізацію матки зсередини. До таких методів належать:
- гістероскопія - малоінвазивний метод обстеження матки за допомогою гістероскопа;
- гістерографія;
- взяття гормональних проб із прогестероном;
- УЗД - є малоінформативним методом, оскільки контури ендометрія на ехоскопічній картинці можуть бути нечіткими;
- рентгенологічне дослідження органів малого таза;
- МРТ;
- за підозри на інфекційну природу захворювання проводять бактеріологічні проби мазка.
Лікування внутрішньоматкових синехій
Першочергова мета терапії цього захворювання - малотравматичне усунення внутрішньоматкових зрощень з подальшим відновленням менструацій і фертильності. На першому етапі зазвичай видаляють спайки методом гістероскопії. Процедура практично безболісна, оскільки проводиться під внутрішнім медикаментозним сном. Можливе застосування анестезії. Наступним етапом, що дає змогу не допустити рецидиву, є гормональна терапія естрогенами та гестагенами. Вона необхідна для відновлення циклічної трансформації ендометрія.
Якщо причиною розвитку спайок була інфекція, визначається її збудник і підбираються відповідні антибактеріальні препарати.
Профілактика виникнення внутрішньоматкових синехій
Механізм утворення спайок вельми складний, досі розуміння їхнього патогенезу та виникнення є недостатнім, що призводить до відсутності повноцінних профілактичних заходів. Найвагомішою рекомендацією для жінок, які бажають убезпечити себе від ризику розвитку внутрішньоматкових синехій, буде виключення абортів, дбайливе проведення внутрішньоматкових медичних маніпуляцій, своєчасне лікування генітальних інфекцій, а також регулярне відвідування лікаря.
Прогноз для хворих із внутрішньоматковими синехіями
Своєчасна діагностика та коректне лікування синдрому Ашермана має сприятливий прогноз. I та II ступені патології, як правило, легко піддаються терапії, проте досить високий ризик рецидивів.