Варикоцеле — це термін, що позначає наявність варикозного розширення вен сім'яного канатика. Це захворювання є одним з найпоширеніших патологічних станів репродуктивної системи у хлопчиків. За різними даними, частота виявлення цієї хвороби становить 15–20%, найчастіше ця патологія визначається у підлітковому віці. Це захворювання потребує пильної уваги, оскільки близько 30% хворих із варикоцеле, яким проводилася операція в дитячому віці, мають порушення сперматогенезу, що призводять до чоловічого безпліддя.
Зміст:
Види варикоцеле
У класифікації цього захворювання використовують розподіл за кількома параметрами.
Залежно від сторони, залученої у патологічний процес, варикоцеле може бути:
- одностороннє (право- або лівостороннє);
- двостороннє.
Залежно від походження:
- первинне — розвивається на тлі вроджених аномалій яєчкової вени;
- вторинне — виникає у разі порушення відтоку крові з яєчка внаслідок ряду причин, що призводить до венозної гіпертензії.
Розрізняють три ступеня варикоцеле:
- 1 ступінь — розширення вен можна визначити тільки пальпаторно (на дотик), після проведення спеціальної проби, у вертикальному положенні;
- 2 ступінь — варикозне розширення візуалізується та пальпується у вертикальному положенні навіть без проведення проби; коли дитина займає горизонтальне положення, вени спадаються;
- 3 ступінь — розширені вени чітко візуалізуються, пальпуються, відзначається зменшення розмірів яєчка.
Причини виникнення варикоцеле
До основних причин, що викликають розвиток варикоцеле, належать:
- Порушення утворення венозної сітки яєчка під час внутрішньоутробного розвитку, що призводить до формування розсипного типу розвитку вен.
- Порушення формування колагену в судинних стінках (вроджена слабкість судинної стінки).
- Зміна судинної стінки вен (склероз, розширення та ін.).
- Патологія клапанів яєчкової вени.
- Підвищення тиску в нирковій вені у разі:
- пухлинних захворювань нирок;
- нефроптозу;
- травм;
- аномалій будови ниркової вени.
Також вкрай важливою у розвитку цього захворювання є роль провокуючих чинників, тобто тих, що створюють умови для реалізації захворювання за наявності вроджених анатомічних особливостей розвитку судинної системи яєчок. До них належать:
- період активного зростання дитини (пубертат);
- підвищення внутрішньочеревного тиску, що може траплятися у разі закрепів, виконання фізичних вправ, спрямованих на м'язи преса, наполегливого кашлю.
Симптоми варикоцеле
Клінічні прояви патології мало виражені, нерідко можливий безсимптомний перебіг, тоді захворювання виявляється тільки під час планових оглядів.
Якщо ж у дитини відзначаються симптоми, то це, зазвичай:
- Періодичний тупий тягнучий біль у мошонці на боці ураження. Після фізичного навантаження, а також при займанні вертикального положення тіла зазвичай відзначається посилення больових відчуттів.
- Відчуття тяжкості в мошонці.
- Зменшення яєчка.
- Асиметрія мошонки.
- На мошонці візуалізуються розширені вени.
- Іноді відзначаються болі в районі попереку, зазвичай тупого або колючого характеру (виникають за вторинного варикоцеле).
Окрім перелічених ознак, можливе підвищення температури тіла, артеріальна гіпертензія, поява крові в сечі, що вказує на основне захворювання, за якого розвинулося вторинне варикоцеле.
У разі виявлення у дитини перерахованих ознак слід відразу ж звернутися по допомогу до лікаря для проведення діагностики та своєчасного лікування захворювання.
Діагностика варикоцеле
Початковим етапом діагностики є огляд дитини дитячим урологом, який обов'язково проводиться і в горизонтальному, і у вертикальному положенні. Також проводять спеціальні функціональні проби (Вальсальви, Іванісевича). У результаті огляду вдається визначити наявність, а також ступінь розширення вен, виявити атрофію яєчка.
Для більш детальної діагностики використовують інструментальні методи дослідження:
- УЗД яєчок і судин сім'яного канатика з еходоплерографією показане усім пацієнтам із підозрою на варикоцеле. Цей метод допомагає визначити навіть захворювання, яке перебігає безсимптомно. Також, з огляду на патологію нирок, як одну з можливих причин розвитку вторинного варикоцеле, проводять УЗД нирок.
- За вторинного варикоцеле вдаються до проведення КТ, МРТ, а також екскреторної урографії.
Лабораторна діагностика має другорядне значення при встановленні діагнозу варикоцеле, проте дитині в обов'язковому порядку проводять загальноклінічні аналізи, а також, за наявності показань, використовують додаткові лабораторні методи дослідження. Проведення спермограми широко застосовується в діагностиці варикоцеле у дорослих, проте у педіатричній практиці використання цього аналізу обмежене.
Методи лікування варикоцеле
Вибір тактики лікування залежить від даних доплерографічного дослідження, за допомогою якого можна визначити характер порушень кровотоку в яєчку. Лікування спрямоване на відновлення нормального кровотоку в органі, ліквідацію тканинної гіпоксії і, як наслідок, створення оптимальних умов для сперматогенезу.
Якщо у дитини за даними доплерографії не порушений кровообіг, немає скарг, а також ознак атрофії яєчка, таким пацієнтам проводять консервативне лікування, спрямоване на усунення венозної недостатності з періодичним плановим контрольним проведенням УЗД. Медикаментозна терапія складається з призначення венопротекторів, антиоксидантів.
Хірургічне лікування рекомендоване дітям із варикоцеле, у яких відзначається виражена симптоматика, порушення внутрішньоорганного кровотоку, є ознаки атрофії яєчок. Оперативне втручання може бути двох типів:
- оклюзійні операції, за яких проводять перев'язку судини на різних рівнях яєчкової вени;
- мікрохірургічні операції, метою яких є накладення анастомозів для забезпечення венозного відтоку з яєчка.
За наявності у дитини вторинного варикоцеле обов'язково проводять терапію основного захворювання.
Наслідки варикоцеле
За умови своєчасного звернення та адекватного лікування захворювання прогноз сприятливий. З ускладнень, які можуть розвинутися, варто відзначити:
- безпліддя внаслідок зниження фертильності (запліднювальної здатності) сперми;
- розвиток водянки яєчка (гідроцеле);
- рецидив захворювання.