Туберкульоз у дітей

Туберкульоз — це інфекційна хвороба, що викликається мікобактерією, яка отримала назву «паличка Коха». У дітей ця проблема може мати серйозні наслідки, тому для профілактики важливо проводити регулярні огляди та туберкулінові проби (реакція Манту).

Причини виникнення туберкульозу

Збудником хвороби є мікобактерія, яка потрапляє в дихальні шляхи та легені повітряно-крапельним шляхом. Джерелом палички Коха можуть бути заражені люди з відкритою формою хвороби, які перебувають у тривалому контакті з дитиною (члени сім'ї, колектив дитячого садка, школи та ін.). Під час чхання та кашлю туберкульозна паличка заноситься в дихальну систему, і там виникає перший осередок зараження. Після цього збудник направляється в лімфатичні вузли і може поширюватися далі по організму.

Існують й інші шляхи зараження. За аліментарного механізму передачі мікобактерія потрапляє в стравохід через продукти харчування (наприклад, молоко). У кишечнику або шлунку формується первинне туберкульозне вогнище. У медичній літературі описані випадки контактного шляху передачі (через шкіру та слизові оболонки), а також внутрішньоутробного (від зараженої матері до дитини).

Однак багато дітей є носіями палички Коха, але при цьому не виявляють жодних ознак хвороби. Це відбувається через те, що імунітет контролює збудника і не дає йому поширитися. На жаль, у старшому віці підлітки часто схильні до негативного впливу зовнішнього середовища та соціуму. Куріння, наркоманія, недостатнє харчування та інші причини призводять до активізації туберкульозної палички. Ослаблений імунітет не може впоратися з інфекцією, тому в дитини розвиваються різні форми хвороби.

Види туберкульозу

Туберкульоз — це хронічний процес, який уражує різні області організму. Інфекція може мати такі локалізації:

• ураження бронхіальних залоз та легенів;
• туберкульоз кишечника та інших відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
• сечостатева форма;
• генітальна форма;
• кістковий туберкульоз із залученням суглобів;
• туберкульоз шкіри, лімфатичних вузлів або підшкірної клітківки;
• ураження нервової системи та мозкових оболонок;
• туберкульоз очей, вух;
• туберкульоз невстановленої локалізації.

За часовим показником захворювання класифікують на три варіанти:

• уперше діагностоване;
• рецидив захворювання;
• хронічна форма.

За рентгенологічними ознаками в легенях виділяють такі етапи хвороби:

• Первинний туберкульозний комплекс (комплекс Гона). До нього належать три рентгенологічні ознаки, які з'являються за першого контакту дихальної системи з мікобактерією: вогнище запалення, лімфаденіт (запалення лімфатичного вузла) та лімфангіт (ураження судини).
• Вторинний етап хвороби починається під час активації первинного вогнища, за недостатнього лікування або повторного занесення мікобактерії. Вторинний туберкульоз має такі різновиди:
• Вогнищевий. Під час рентгенографії візуалізується невелика ділянка з рівними контурами до 1 см у діаметрі. Часто це єдиний прояв хвороби. За правильного лікування вогнище швидко зникає.
• Інфільтративний. Характеризується появою в легенях ділянки з запальними змінами (інфільтрату), яка заповнена мертвими клітинами й ексудатом. У центрі інфільтрату розташована область некрозу (відмирання тканини). За своєю величиною інфільтрат може бути від 1–3 см у діаметрі до ураження цілого сегмента або частки легені.
• Дисемінований — виникає в разі поширення збудника по кровоносних і лімфатичних судинах. При цьому вторинні вогнища можуть спостерігатися не тільки в легенях, а й в інших органах (нирки, ШКТ, нервова система та ін.). На знімках визначається велика кількість тіней, які вкривають легені.
• Міліарний — дрібновогнищевий варіант дисемінованої форми. Характеризується появою невеликих горбків, які нагадують зерна проса.
• Кавернозний — деструктивна форма захворювання, що виникає як ускладнення перерахованих вище видів. У легенях формується каверна (порожнина), яка виглядає як кільцеподібна тінь.

Виділяють також казеозну пневмонію, туберкульому, циротичний туберкульоз.

Залежно від здатності до виділення мікобактерії захворювання поділяють на відкриту (МБТ+) і закриту (МБТ-) форми. У першому випадку в аналізі мокротиння визначається збудник, тому такий пацієнт становить небезпеку для оточуючих. У другому випадку хворий не є заразним, оскільки паличка Коха не потрапляє в зовнішнє середовище під час чхання або кашлю.

Симптоми туберкульозу

Симптоми даного захворювання залежать від його форми та локалізації. В разі ураження легенів спостерігаються такі ознаки:

• Інтоксикаційний синдром. Виникає в результаті впливу токсинів на організм дитини. Діти стають млявими, апатичними, скаржаться на слабкість, відсутність апетиту, неможливість сконцентруватися на матеріалі в школі. Нічний сон погіршується. За тривалого перебігу захворювання пацієнт втрачає вагу, його шкіра набуває неприродну блідість, в очах з'являється блиск.
• Сухий кашель. На перших етапах можна сплутати туберкульоз із простудними захворюваннями. Але в разі туберкульозу кашель переважно сухий і не припиняється більше 3 тижнів. Потім з'являється мокрота, яка може мати домішки крові або гною, що залежить від стадії й обсягу ураження легень.
• Температура. Відмітна риса лихоманки — це її низькі показники. Температура субфебрильна, коливається в межах 37–38°С. Характерною ознакою є нічна пітливість і збільшення легеневих лімфовузлів.

Клінічна картина патології дуже варіабельна. За ураження кишечника або інших відділів ШКТ спостерігаються розлади травлення: пронос, блювота, наявність крові в калі. За сечостатевої форми дитина скаржиться на біль у ділянці нирок, порушення сечовипускання, зміну кольору сечі. Туберкульоз шкіри проявляється виникненням різних варіантів екземи (бородавки, ущільнення, ділянки некрозу та ін.).

Діагностика туберкульозу

Діагностика цього захворювання охоплює лабораторні та інструментальні методи:

• Мікробіологічне дослідження. Для аналізу беруть мазок мокротиння та забарвлюють його за методом Циля-Нільсена. Це дає можливість визначити кислотостійкі бактерії, до яких належить паличка Коха.
• Бактеріологічний метод. Вирощується культура мікобактерій на живильному середовищі Левенштейна-Йенсена. Метод має високу інформативність, але його мінусом є довге зростання колонії бактерій (до 2 місяців).
• Методи прискореної діагностики. ВАСТЕС — це швидка методика, за допомогою якої мікроскопічно визначають зростання культури. Суть аналізу полягає в тому, що збудник поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ. Цей процес фіксується за допомогою флуоресценції (штучного освітлення) або забарвлення матеріалу. Тривалість дослідження — до 18 днів.
• Швидкий і точний метод діагностики туберкульозу — ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), під час якої мікобактерію ідентифікують за допомогою аналізу її нуклеїнових кислот.
• Рентгенологічна діагностика. Ефективний спосіб візуалізації туберкульозних вогнищ у легенях. Для скринінгу застосовують спрощений варіант — флюорографію.
• Туберкулінодіагностика. У нашій країні використовують пробу Манту — внутрішньошкірне введення антигену мікобактерії й аналіз реакції організму на нього.

Методи лікування туберкульозу

Лікування захворювання переважно медикаментозне. Застосовується тривала хіміотерапія за різними схемами. Якщо мікобактерія резистентна (стійка) до лікування, необхідно використовувати альтернативні засоби. Додатково призначають десенсибілізуючі, симптоматичні препарати, вітамінотерапію.

Виділяють два періоди терапії:

• Інтенсивна фаза (до 2 місяців). За цей час пригнічується ріст і знищується більшість бактерій.
• Заключна фаза. Придушуються залишкові мікобактерії, які залишилися в тканинах, зокрема й резистентні.

Деструктивні варіанти туберкульозу потребують хірургічного втручання. Воно показане за кавернозної формі хвороби з ділянками фіброзу (заростання сполучною тканиною), абсцесів, звуження бронхів, емпієми (нагноєння) плеври. Операція проводиться в тих випадках, коли хвороба не піддається медикаментозному лікуванню. Найчастіше виконується резекція (видалення ділянки) легені або кавернотомія — розтин і видалення каверни.

Наслідки туберкульозу

У разі резистентності збудника або за неправильного лікування захворювання виникають серйозні ускладнення: кровотеча та спонтанний пневмоторакс — порушення цілісності плеври, яке призводить до ателектазу (спадання) легені.

Тривалий перебіг хвороби має такі наслідки:

• Вентиляційна недостатність. Через деструкцію зменшується обсяг життєздатної легеневої тканини, тому хворий відчуває задишку і не може забезпечити організм достатньою кількістю кисню.
• Легеневе серце. Ураження легенів призводить до підвищення судинного тиску в них, у результаті чого праві відділи серця перевантажуються та гіпертрофуються (збільшуються в розмірах).
• Серцева недостатність. Серце не може повноцінно виконувати свою функцію, з'являється задишка, ціаноз (посиніння обличчя або тулуба), напади задухи, набряк легенів.
• Туберкульоз бронхів іноді призводить до бронхоектатичної хвороби.

Щоб зберегти здоров'я дитини, дотримуйтеся простих правил: регулярно відвідуйте лікаря, проходьте профілактичні огляди, а за перших ознак хвороби звертайтеся по медичну допомогу. В клініці Into-Sana дітей оточують належним доглядом і увагою та роблять усе можливе для їх якнайшвидшого одужання.