Токсоплазмоз — це паразитарна інфекція, що характеризується поліорганністю ураження внаслідок здатності збудника проникати майже в усі органи і тканини, а також хронічним (латентним) або гострим перебігом. Рівень інфікованості досить високий, однак маніфестні форми з яскравою клінічною симптоматикою розвиваються не в усіх. Особливо небезпечним це захворювання є для дітей. Нерідко інфікування відбувається ще внутрішньоутробно — від матері, що заразилася токсоплазмозом під час вагітності. Однак і після народження діти схильні до цього захворювання, що можна пов'язати з особливостями основних механізмів передачі хвороби.
Зміст:
Причини виникнення токсоплазмозу
Безпосередньою причиною розвитку цього захворювання є зараження паразитом — токсоплазмою, яка має досить складний життєвий цикл. Джерелом інфекції є домашні та вуличні кішки (основний та остаточний господар токсоплазми). Дещо рідше джерелом захворювання можуть бути гризуни, птахи, рогата худоба та інші сільськогосподарські тварини. Заражені тварини виділяють із фекаліями зрілу форму токсоплазми (ооцисти), яка, проникаючи в організм, викликає захворювання. Ооцисти досить стійкі до несприятливих чинників зовнішнього середовища, і можуть тривалий час перебувати у зараженій землі.
Передача захворювання може відбуватися декількома шляхами:
- Внутрішньоутробне зараження, або вертикальна передача — інфікування відбувається від матері, хворої на токсоплазмоз, при цьому первинне інфікування токсоплазмою має відбутися під час вагітності. Цей механізм передачі вкрай небезпечний для ще не народженої дитини, оскільки може призвести не тільки до формування аномалій розвитку, а й до загибелі плоду.
- Унаслідок вживання інфікованих продуктів харчування (найчастіше це брудні овочі, ягоди), а також води. Можливе також інфікування у разі вживання недостатньо термічно обробленого м'яса тварин, які були заражені токсоплазмозом.
- За відсутності гігієнічних навичок (миття рук після контакту з тваринами, на шерсті яких можуть перебувати ооцисти).
- Після переливання крові, трансплантації органів від людини, інфікованої токсоплазмою.
Типи та форми токсоплазмозу
Залежно від способу інфікування виділяють вроджену та набуту форму захворювання.
За характером перебігу заведено розділяти це захворювання на:
- Гострий, який перебігає з вираженою клінічною симптоматикою.
- Хронічний — може мати періоди загострення та ремісії, проте частіше перебігає латентно, без вираженої картини захворювання.
З огляду на ураження того чи іншого органу токсоплазмою, виділяють такі види токсоплазмової інфекції:
- Токсоплазмова окулопатія.
- Токсоплазмовий гепатит.
- Токсоплазмовий менінгоенцефаліт.
- Легеневий токсопазмоз.
- Токсоплазмоз, що уражує інші органи:
- токсоплазмовий міокардит;
- токсоплазмовий міозит.
- Неуточнений токсоплазмоз.
Симптоми токсоплазмозу в дитини
Клінічна картина цієї патології у дітей може бути різною залежно від того, вроджена вона чи набута.
Вроджений токсоплазмоз вкрай негативно позначається на розвитку плоду і здатний викликати його загибель, особливо якщо інфікування відбулося у перші 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. В разі інфікування на пізніх термінах у хворої дитини відразу після народження можна виявити такі ознаки:
- Тяжкі ураження нервової системи: мікроцефалія (зменшення черепа та головного мозку), гідроцефалія, судоми, епілепсія. Надалі такі діти відстають у фізичному та розумовому розвитку.
- Збільшення печінки, жовтяниця.
- Підвищення температури тіла до 38°С, однак нерідко температура може бути нормальною.
- На шкірних покривах спостерігається висип різноманітного характеру.
- Усі групи лімфатичних вузлів збільшені.
- Діарея.
- Залежно від форми може виникати пневмонія, ураження серцевого м'яза, очей (а саме хоріоретиніт — запальний процес у судинній оболонці ока та в сітківці).
Набутий токсоплазмоз виявляється у дітей у старшому віці, при цьому первинне інфікування досить часто перебігає безсимптомно. У таких випадках діагностика захворювання можлива тільки в разі проведення лабораторних досліджень, у яких визначають наявність специфічних антитіл, що вказують на інфікованість токсоплазмою.
Якщо ж набутий токсоплазмоз перебігає маніфестно (з наявністю симптоматики), у дитини можуть відзначатися такі ознаки:
- Початок хвороби частіше поступовий, температура тіла підвищується незначно, до 37,5°С, проте можливий і гострий початок із температурою до 39°С. Лихоманка часто супроводжується м'язовим болем, ознобом.
- Стан дитини погіршується. З'являються скарги на головний біль, слабкість.
- Збільшення лімфатичних вузлів (найчастіше уражуються шийні лімфовузли).
- Висипання на шкірі, які можуть бути різного характеру, проте частіше у вигляді плям.
- У випадку ураження ЦНС виникає сильний головний біль, безперервна блювота, можливі судоми, марення.
- Ураження серця, яке проявляється слабкістю, задишкою, аритмією, зниженням артеріального тиску.
- Ураження очей — виявляється повна або часткова втрата зору. Іноді такий прояв є єдиним симптомом токсоплазмозу.
- Болі в животі, діарея.
- Можливий розвиток пневмонії з відповідними симптомами.
Особливістю цього захворювання є те, що воно здатне вражати кілька органів, що призводить до досить різноманітної клінічної картини, тому компетентно оцінити стан дитини та запідозрити токсоплазмоз може тільки лікар. У разі виявлення у своєї дитини представлених вище симптомів варто негайно звернутися до фахівця.
Діагностика токсоплазмозу
Початковим етапом діагностики є ретельний огляд дитини, а також бесіда лікаря з батьками, в ході якої фахівець дізнається усі необхідні анамнестичні дані, які можуть побічно вказувати на токсоплазмоз.
Для підтвердження діагнозу необхідне проведення ряду лабораторних досліджень:
- Загальний аналіз крові. Зміни в ньому незначні, проте проведення цього дослідження важливе для диференціації токсоплазмозу від інших патологічних станів.
- Біохімічний аналіз крові.
- З метою виявлення специфічних антитіл до токсоплазми проводять серологічне дослідження. Методом ІФА (імуноферментного аналізу) визначають IgM, характерні для гострої фази хвороби та IgG, що вказують на хронічний токсоплазмоз.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР-діагностика), яка ґрунтується на виявленні ДНК токсоплазми.
- Мікроскопія біологічних рідин, під час якої можна виявити паразита.
Важливим етапом діагностики є проведення інструментальних досліджень, які можуть відрізнятися залежно від ураження того чи іншого органу. За токсоплазмозу використовують такі методи:
- ЕКГ (електрокардіографія).
- КТ (комп'ютерна томографія), рентген черепа, на яких виявляють кальцифікати в речовині мозку — відмітна ознака цього захворювання.
- Електроенцефалографія (ЕЕГ) застосовується за ураження центральної нервової системи.
- НСГ (нейросонографія).
- ЕхоКГ (ехокардіографія).
- Огляд очного дна.
Методи лікування токсоплазмозу
Лікування дитини з даним захворюванням проходить в умовах стаціонару. Терапія повинна містити в собі препарати, які безпосередньо впливають на токсоплазму (антипаразитарні препарати), а також десенсибілізуючі засоби, антиоксиданти, вітамінотерапію. Можливе також застосування глюкокортикоїдів. Усі призначення, а також визначення дозування препаратів і кратності прийому медикаментів здійснює виключно лікар. Самолікування є неприпустимим і небезпечним для дитини.
Окрім лікування, вкрай важливою є профілактика вродженої форми захворювання. Вона допомагає уникнути розвитку гострого токсоплазмозу в матері і, як наслідок, запобігти загибелі плоду або інвалідизації дитини.
Наслідки токсоплазмозу
Нерідко захворювання перебігає латентно, проте у дітей з порушеннями імунітету (токсоплазмоз належить до маркерних захворювань СНІДу), а також за вродженого токсоплазмозу прогноз несприятливий, оскільки самий перебіг патології, навіть без ускладнень, може призвести до інвалідизації дитини.