Стригучий лишай – це грибкове захворювання шкіри, яке належить до групи хвороб під загальною назвою «дерматомікози». Ця патологія виникає внаслідок ураження шкіри нитчастими грибами роду трихофітон (трихофітія) або мікроспорум (мікроспорія).
Цим захворюванням можна заразитися в будь-якому віці під час контакту з хворою людиною або твариною. Варто зазначити, що маленькі діти та вагітні жінки перебувають у групі ризику через фізіологічні особливості імунної системи.
Зміст:
Причини виникнення стригучого лишаю
Основними причинами виникнення цього грибкового захворювання є:
- безпосередній контакт із хворою людиною;
- використання предметів побуту, якими користувався хворий (наприклад, гребінець, головний убір, рукавички);
- контакт із хворими тваринами (кошенята, гризуни, телята).
Існує також ряд факторів, які сприяють розвитку стригучого лишаю:
- мікротравми та подряпини шкіри;
- підвищена вологість у приміщенні;
- гарячковий стан;
- знижений імунітет;
- ендокринні порушення;
- гіповітаміноз;
- недотримання правил особистої гігієни
Види стригучого лишаю
Стригучий лишай поділяють на такі види:
- антропонозний (хворіють тільки люди);
- зоонозний (хворіють люди і тварини).
У медичній практиці виділяють такі клінічні форми цього захворювання:
- поверхнева (уражає гладку шкіру або волосисту частину голови);
- хронічна;
- інфільтративно-нагнійна.
Симптоми стригучого лишаю
Клінічні прояви залежать від місця локалізації грибкової інфекції та типу збудника:
- Поверхнева трихофітія гладкої шкіри: на відкритих ділянках шкіри наявні патологічні вогнища з чіткими контурами, округлої або овальної форми, блідо-рожевого кольору, з лущенням у центрі. Вогнища можуть зливатися. Хвору людину турбує несильний свербіж у зоні ураження.
- Поверхнева трихофітія волосистої частини голови: волосся в осередку ураження обламане на висоті декількох мм від рівня шкіри. Самі патологічні осередки можуть бути різних розмірів, округлої або неправильної форми, без чіткого контуру.
- Хронічна трихофітія: здебільшого на цю форму хвороби страждають дівчатка-підлітки. Вона розвивається через відсутність лікування гострого процесу. Основним симптомом є наявність так званих чорних крапок, які виникають через коротко обламане на рівні шкіри волосся. Самі вогнища ураження синюшного відтінку, з незначним лущенням. У великої кількості хворих грибок уражає нігтьові пластини, вони стають тьмяними, набувають сірого забарвлення. Шкіра долонь і стоп суха та лущиться.
- Інфільтративно-нагнійна трихофітія: на відкритих ділянках шкіри утворюються болісні фолікулярні абсцеси, при натисканні на які виділяється крапелька гною. Лімфовузли в зоні ураження збільшені й болісні. Загальний стан хворого важкий.
- Мікроспорія: при ураженні волосистої частини голови волосся обламується на висоті 6–7 мм над рівнем шкіри. Самі вогнища ураження маленького розміру, можуть зливатися і часто розташовуються в крайовій зоні росту волосся.
Діагностика стригучого лишаю
Стригучий лишай лікарю запідозрити не складно, оскільки хвороба має специфічну клінічну картину. Але для того, щоб встановити діагноз, лікарю, крім проведення ретельного огляду хворого, необхідні результати додаткових методів дослідження, таких як:
- мікроскопічне дослідження ураженої ділянки шкіри;
- клінічний і біохімічний аналіз крові.
Методи лікування стригучого лишаю
Лікуванням цієї хвороби повинен займатися фахівець. Суть медикаментозної терапії полягає у призначенні протигрибкових препаратів, які можуть бути призначені місцево (мазі, креми) та системно (таблетки).
Наслідки стригучого лишаю
Це грибкове захворювання необхідно вчасно виявити й адекватно пролікувати. Якщо цього не зробити, можуть виникнути такі небажані наслідки:
- приєднання вторинної бактеріальної інфекції;
- перехід у хронічну форму;
- розвиток грибкового сепсису.