Стрептодермія

Стрептодермія – це запальне захворювання шкірних покривів, яке виникає внаслідок патологічного впливу на шкіру стрептококової інфекції. Придатки шкіри, такі як волосяні фолікули і потові залози, за цього захворювання не залучаються у патологічний процес.

Захворіти на стрептодермію можна в будь-якому віці, але найбільш схильні до хвороби діти. Причиною цього є те, що у дітей ще до кінця не сформований шкірний імунітет.

Причини виникнення стрептодермії

Стрептококи – це мікроорганізми, які в нормі можуть перебувати на шкірі в невеликій кількості та не викликати ніяких захворювань. Але в разі впливу несприятливих чинників кількість цих мікроорганізмів зростає, що призводить до виникнення стрептодермії. До таких чинників належать:

• недотримання особистої гігієни та надмірне забруднення шкіри;
• зниження імунітету;
• контакт із носієм або хворим на стрептококову інфекцію;
• укуси різних комах;
• емоційна та фізична перевтома;
• травматичне ураження шкірних покривів (садна, мікротравми, мацерація шкіри);
• використання гігієнічних засобів, які впливають на рН шкіри і змінюють його в лужну сторону.

Сама стрептококова інфекція може бути наявною всюди. Імовірність розвитку захворювання залежить від реактивних можливостей організму, а також від кількості та агресивності патогенних мікроорганізмів, які потрапляють на шкіру.

Стрептодермія – досить заразне захворювання, і в місцях великого скупчення дітей (садок, санаторій, школа) може викликати епідемічний спалах. Інкубаційний період цієї хвороби становить від декількох днів до тижня.

Види стрептодермії

Клінічні варіанти стрептодермії:

• імпетиго стрептококове, або імпетиго Тільбері–Фокса;
• стрептококова пароніхія;
• простий лишай;
• стрептококова заїда;
• сифілоподібне папульозне імпетиго;
• бешиха;
• ектима;
• хронічна дифузна стрептодермія.

Залежно від глибини ураження шкірних покривів можна виділити такі види стрептодермії:

• поверхнева;
• папуло-ерозивна;
• суха;
• інтертригінозна (виникає у ділянці складок).

За формою стрептодермія буває небульозна та бульозна.

Симптоми стрептодермії

Стрептодермія має безліч варіантів перебігу. Велике значення має глибина ураження, локалізація та поширеність патологічного процесу. Основними ознаками хвороби є:

• Фліктена – висипання на шкірі у вигляді плоских пухирців із серозно-гнійним вмістом, які оточені вінчиком гіперемії (почервоніння). Після розкриття пухирця на його місці утворюється кірочка, після відпадання якої виникає лущення і пігментація шкіри.
• Помірне свербіння шкіри і болісність.
• Загальні симптоми: млявість, слабкість, втрата апетиту, підвищення температури тіла.

Разом з тим, кожен клінічний варіант стрептодермії має свої симптоми:

• Стрептококове імпетиго характеризується поверхневим гнійничковим ураженням гладкої шкіри. Найчастіше локалізується в області обличчя, на гомілках і кистях. Починається захворювання гостро, з запалення шкіри та виникнення фликтен.
• Стрептококова пароніхія – гнійне захворювання навколонігтьового валика. Хвороба починається з почервоніння та болісності шкіри біля нігтьового ложа. Потім на шкірі утворюється міхур із мутним вмістом. Патологічний процес може оточувати нігтьове ложе з трьох сторін і за формою нагадувати «підкову». Найбільш часто виникає внаслідок неправильного догляду за нігтями.
• Простий лишай – поверхневе ураження шкірних покривів, яке, здебільшого, трапляється в дитячому віці. Захворювання локалізується на обличчі у вигляді великих плям блідо-рожевого кольору, вкритих дрібними лусочками. Має схильність до рецидивів.
• Папульозне сифілоподібне імпетиго – гнійничкове ураження шкіри, яке виникає у грудних дітей у ділянці сідниць, статевих органів і на внутрішній поверхні стегна. На запаленій шкірі утворюються фліктени і папули, після розкриття яких з'являються ерозії.
• Стрептококова заїда. У куточку рота виникає фліктена, а після її розкриття утворюється лінійна ерозія.
• Бешиха – досить важке захворювання, яке починається з підвищення температури тіла до 38–39°С, ознобу, втрати апетиту, головного болю. На ураженій ділянці шкіри виникає пляма яскраво-червоного кольору, яка швидко поширюється. Ця пляма має нерівні, але чіткі межі, що нагадують «язики полум'я». У місці запалення шкіра гаряча, набрякла, помірно болісна. Для бешихи також характерне збільшення і болісність лімфатичних вузлів, розташованих найближче до ураженої ділянки.
• Ектима – глибока стрептодермія шкіри. Захворювання починається з появи звичайних фліктен. Далі на їх місці утворюються виразки, які поступово рубцюються.

Діагностика стрептодермії

Для встановлення діагнозу лікар проводить ретельний огляд пацієнта, оскільки стрептодермія зазвичай має характерні клінічні прояви. Якщо виникли сумніви з приводу діагнозу або потрібно визначити ступінь тяжкості хвороби, лікар може призначити такі дослідження:

• бактеріологічний метод діагностики вмісту пухирців;
• зішкріб зі шкіри та мікроскопія мазка;
• загальноклінічний аналіз крові;
• біохімічне дослідження крові;
• загальний аналіз сечі.

Методи лікування стрептодермії

Лікуванням стрептодермії повинен займатися тільки фахівець, оскільки він зможе підібрати найбільш ефективне лікування, що зі свого боку зменшить ризик виникнення ускладнень. Терапія стрептодермії починається з медикаментозного лікування. Суть його полягає у призначенні антисептичних, антибактеріальних, гормональних препаратів, вітамінів і мікроелементів.

У разі неефективності медикаментозного лікування або за поширеного патологічного процесу може знадобиться хірургічне втручання.

Наслідки стрептодермії

Стрептодермію потрібно вчасно виявити і адекватно пролікувати. Це захворювання може нашкодити не тільки хворій людині, але і її близьким, оскільки воно заразне. Якщо хворобу ігнорувати, можуть виникнути такі ускладнення:

• приєднання вторинної інфекції;
• часті рецидиви;
• сепсис;
• тромбофлебіт;
• абсцес і флегмона.