Розацеа – це поширене неінфекційне запальне захворювання шкірних покривів, що характеризується хронічним перебігом і наявністю еритеми (почервоніння), телеангіектазій (судинних зірочок), папул (вузликів) і пустул (гнійників) переважно на шкірі обличчя. У медичній літературі цю патологію часто називають рожеві вугри (з лат.: acne rosacea). Розацеа є однією з найбільш поширених хвороб шкірних покривів. У різних країнах від 1 до 20% населення схильні до цього захворювання. Таку значну різницю в показниках можна пояснити тим, що до розвитку розацеа більш схильні люди зі світлою шкірою, світлими або рудим волоссям, тоді як у людей зі смаглявою шкірою й афроамериканців рожеві вугри виникають відносно рідко.
Розацеа дебютує зазвичай у віці 25–30 років, проте в останні роки існує тенденція до «омолодження» цього захворювання, і перші ознаки хвороби виявляються в більш юному віці, і навіть у дітей. Згідно з даними статистики, у чоловіків розацеа виявляється рідше, ніж у жінок.
Зміст:
Причини виникнення розацеа
Існує досить велика кількість чинників, які самі по собі та у комбінації провокують розвиток хвороби. Серед таких причинних факторів слід виділити:
- Спадкова схильність.
- Аліментарні чинники: надмірне вживання алкоголю, пряної їжі, гарячих напоїв, що рефлекторно викликає розширення судин на обличчі.
- Тривале перебування в умовах із суворим кліматом (тривалий вплив високих або низьких температур, вітер, висока вологість та ін.).
- Вплив ультрафіолетового опромінення, відвідування соляріїв.
- Надмірне фізичне навантаження.
- Стреси, нервово-психічна перевтома.
- Захворювання ШКТ. У близько 50% хворих із рожевими вуграми є ознаки гастриту. Сьогодні доведений зв'язок між виникненням розацеа та наявністю в організмі бактерії H.pylori, що є причиною розвитку гастриту типу В.
- Наявність кліщів роду Demodex.
- Слабкий імунітет.
- Підвищена чутливість шкіри, алергія зі шкірними проявами в анамнезі.
- Ендокринні захворювання, гормональний дисбаланс.
- Судинна патологія.
- Тривале приймання стероїдних препаратів.
Види розацеа
У класифікації розацеа виділяють чотири стадії захворювання:
- Еритематозна, що характеризується періодичним почервонінням обличчя.
- Папульозна, коли на шкірі обличчя на тлі почервоніння та судинних зірочок виникають папули.
- Пустульозна (характеризується нагноєнням папул).
- Інфільтративно-продуктивна форма, що характеризується пухлиноподібною доброякісною зміною шкірних покривів.
До особливих форм розацеа відносять стероїдну, люпоїдну (гранульоматозну), фульмінантну та інші.
Сьогодні також широко використовується класифікація розацеа за підтипами:
- Підтип І – еритематозно-телеангіектатична розацеа.
- Підтип ІІ – папуло-пустульозна.
- Підтип ІІІ – фіматозна, або гіпертрофічна.
- Підтип ІV – офтальморозацеа, або очна розацеа.
Симптоми розацеа
Еритематозно-телеангіектатична розацеа характеризується спочатку транзиторним (таким, що виникає під впливом високих температур, після вживання гарячої їжі, напоїв, алкоголю та ін.), а потім постійним почервонінням шкіри обличчя, переважно ділянки чола, щік, крил носа. Шкіра стає набряклою, набуває відтінку від яскраво-рожевого до синюшно-червоного, виникають судинні зірочки. Крім шкірних проявів, хворі скаржаться на відчуття дискомфорту, печіння, поколювання в місцях почервоніння.
За папуло-пустульозного підтипу шкірні прояви будуть аналогічні, проте до симптомів, описаних вище, приєднуються папульозні (вузлові) висипання червоного кольору, які при нагноєнні утворюють пустули (гнійнички).
Фіматозний, або гіпертрофічний підтип частіше реєструється у чоловіків і проявляється потовщенням епідермісу, нерівномірною бугристістю шкіри та шишкоподібним розростанням м'яких тканин носа (ринофіма), підборіддя (гнатофіма), вух (отофіма), і в рідкісних випадках шкіри повік (блефарофіма). Цей підтип провокує істотний косметичний дефект і спотворює обличчя людини, тому вкрай важливо вчасно звернутися по медичну допомогу і своєчасно запобігти прогресуванню захворювання.
Офтальморозацеа проявляється симптомами запалення очного яблука та повік – блефариту, кон'юнктивіту та ін. За цього підтипу хворі скаржаться на відчуття піску, печіння, свербіж, дискомфорт в очах. Також відзначається світлобоязнь, сльозотеча, порушення зору. Варто зазначити, що у кожного третього пацієнта з рожевими вуграми виникає ураження очей.
Перебіг розацеа хронічний із періодами загострення та ремісії.
Діагностика розацеа
Діагностика розацеа ґрунтується на огляді дерматологом шкірних покривів пацієнта. Крім цього, у ході бесіди лікар дізнається анамнестичні дані, які можуть вказати на природу шкірних змін. Серед додаткових методів діагностики використовують загальноклінічні аналізи, а також біохімічний аналіз крові. Для визначення причини розвитку захворювання пацієнтам із розацеа можуть бути призначені проведення зіскрібка шкіри для визначення кліщів Demodex, дослідження гормонального статусу та ін.
Методи лікування розацеа
Під час лікування розацеа слід дотримуватися певних рекомендацій, які ґрунтуються на виключенні з життя пацієнта провокуючих чинників. Хворому слід відмовитися від проведення пілінгів, чистки обличчя, косметичних масажів, відвідування саун і соляріїв. У догляді за шкірою слід віддавати перевагу кремам для чутливої шкіри з сонцезахисним фактором. Правильний догляд за шкірою є запорукою успішного лікування розацеа. Також пацієнтам призначається дієта: з раціону слід виключити алкогольні напої, надмірно гарячі та пряні страви.
Крім загальних рекомендацій, важливим моментом терапії рожевих вугрів є медикаментозне лікування, яке містить у собі місцеві або системні антибактеріальні препарати, засоби, що поліпшують стан судинної стінки, вітамінотерапію. Можливе також застосування фітопрепаратів. Окрім того, для лікування розацеа широко застосовується лазеротерапія, а також кріотерапія. У разі розвитку ринофіми можливе хірургічне лікування.
Наслідки розацеа
У разі несвоєчасного звернення по медичну допомогу розацеа загрожує розвитком таких неприємних наслідків, як ринофіма, отофіма, гнатофіма, які провокують виражений косметичний дефект і можуть мати психотравмуючий ефект. У разі розвитку офтальморозацеа можливе зниження зору.