Рак тіла матки

Рак тіла матки (рак ендометрія) - злоякісне новоутворення ендометрія.

Цей рак асоціюється здебільшого з менопаузальним або пременопаузальним періодом і пов'язаною з нею перебудовою гормонального фону, але останніми роками це захворювання молодшає.

Статистика захворювання на рак ендометрія

За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, захворюваність на рак ендометрія зростає і на даний момент займає лідируючу позицію серед онкозахворювань органів репродуктивної системи жінок. Щороку у світі реєструється 100-150 тис. нових випадків, більше половини з яких припадає на Європу і Північну Америку.

Частіше хворіють жінки, які досягли менопаузального віку, пік захворюваності припадає на 50-60 років, але в останнє десятиліття збільшується кількість хворих у пременопаузальний період або в дітородному віці.

Причини виникнення раку тіла матки

Причиною виникнення раку є мутація клітин, яка може бути спонтанною або пов'язаною з впливом канцерогенів, наприклад, хімічних, фізичних або біологічних.

За механізмом розвитку виділяють 2 види раку:

• гормонозалежний;
• автономний.

Гормонозалежний рак виникає в умовах гіперплазії (надмірного росту) ендометрія, супроводжується гіперестрогенією (підвищенням рівня естрогену) і порушенням обмінних процесів (ожирінням, діабетом), гіпертензією. Оскільки для росту ендометрія необхідний вплив естрогену, його асоціюють із гіперестрогенією. В умовах підвищення секреції естрогену і зниження продукції прогестерону ендометрій піддається гіперплазії, що є фоном для розвитку онкологічного процесу, тобто естроген виступає в ролі біологічного канцерогену.

Існує чотири основні шляхи підвищення рівня естрогену:

• ановуляція - стан, за якого зріла яйцеклітина не виходить із фолікула;
• гіперплазія тканин яєчника, які, власне, продукують естроген;
• ожиріння - перевищення оптимальної маси тіла на 10 кг збільшує ризик розвитку раку тіла матки в 3 рази, на 25 кг - у 10;
• передозування екзогенних (одержуваних ззовні) естрогенів при замісній гормонотерапії або прийомі пероральних контрацептивів.

Автономний (гормононезалежний) рак розвивається на тлі нормального або атрофованого ендометрія і фіброзу яєчників, з порушеннями обміну речовин зазвичай зв'язку не має. На розвиток автономного раку тіла матки впливають хімічні (наприклад, лікарські препарати) і фізичні (наприклад, іонізуюче випромінювання) канцерогени.

Фактори ризику розвитку раку тіла матки

Фактори ризику не є безпосередньою причиною розвитку раку, але у жінок, схильних до них, рак ендометрія виявляється частіше. До факторів ризику для раку тіла матки належать:

• порушення обміну речовин та ендокринної системи, які часто об'єднують поняттям метаболічний синдром (цукровий діабет ІІ типу, артеріальна гіпертензія, ожиріння);
• порушення гормонального фону;
• генетична схильність (обтяжена спадковість) - виявлення у близьких (кровних) родичів такого самого виду раку або раку яєчників чи молочних залоз, що пов'язано з передачею стійкої генетичної мутації, яка спричиняє появу онкологічних процесів у жіночих репродуктивних органах;
• відсутність статевого життя, вагітності, пологів;
• гормонотерапія;

Гістологічна класифікація раку ендометрія

Гістологи поділяють рак ендометрія на різні класи залежно від клітин, з яких він походить:

• аденокарцинома - походить із залозистих клітин, виявляється найчастіше (у 75-80% випадків);
• плоскоклітинний рак - розвивається з епітеліальних клітин;
• залозисто-плоскоклітинний - змішаний тип.

Залежно від напрямку росту пухлин, рак тіла матки поділяють на такі види:

• рак із переважанням екзофітного росту - новоутворення росте в порожнину матки;
• рак із переважанням ендофітного росту - новоутворення росте в стінці матки;
• змішаний тип росту.

За локалізацією рак ендометрія поділяють на:

• рак дна матки;
• рак верхнього сегмента тіла матки;
• рак нижнього сегмента тіла матки (зустрічається рідко).

За диференціюванням клітин пухлини рак ділять на:

• високодиференційований;
• помірнодиференційований;
• низькодиференційований;
• недиференційований.

Ступінь диференційованості клітин впливає на прогноз: що менш диференційована пухлинна клітина, то агресивнішим буде рак.

TNM класифікація раку тіла матки (за стадіями онкологічного процесу)

В онкологічній класифікації використовується система TNM, де Т - це розмір новоутворення, N - стан регіонарних лімфатичних вузлів (їхнє метастатичне ураження), М - наявність віддалених метастазів, тобто в лімфатичні вузли, що не належать до регіонарних, або інші органи.

Онкологічні процеси прийнято групувати за стадіями:

• I (T1, N0, M0) - пухлина зачіпає тільки тіло матки.
• II (T2, N0, M0) - рак зачіпає шийку.
• III (T3, N0, M0 або Т1-3, N1, M0) - захоплює серозну оболонку матки (яка покриває орган зовні), придатки, вагіну; пухлинні клітини визначають в асцитичній рідині (рідина, яка накопичується в черевній порожнині під час асциту). Присутність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах незалежно від розміру початкової пухлини розцінюється як III стадія.
• IV (T4, N0, M0 або Т1-4, N0-1, M1) - зачіпає інші органи, може поширюватися далеко за межі таза; у разі виявлення віддалених метастазів рак класифікується як IV стадія незалежно від розміру первинного новоутворення.

Симптоми раку тіла матки

Кровотечі з матки проявляються у 70-90% хворих, часто це єдиний симптом. У молодих дівчат кровотечі нагадують менструації, у менопаузі - кров'янисті виділення «мажуться». Зазвичай кровотечі безболісні. Рідше трапляються водянисті виділення (за лімфореї) або болючість у нижній частині живота, що може свідчити про стеноз (звуження) каналу шийки матки та прогресування захворювання.

Діагностика раку тіла матки

Діагностика починається з ретельного збору анамнезу, який включає питання про перенесені захворювання репродуктивної системи, термін настання менструацій і менопаузи, використання гормональних препаратів, наявності патологічних станів, що входять до метаболічного синдрому, онкологічний анамнез хворої (наприклад, рак шлунково-кишкового тракту), питання про спадковість.

Наступним етапом є гінекологічний огляд, який включає ректо-вагінальну пальпацію (через пряму кишку), що допомагає визначити розмір матки, її форму, наявність ущільнень у параметрії та придатках.

УЗД може проводитися трансабдомінально (датчик притуляється до живота пацієнтки) або трансвагінально (датчик вводиться у вагіну).

Проводиться діагностичне вишкрібання (кюретаж) або біопсія пухлини та дослідження отриманих тканин гістологом.

Рентгенологічна діагностика включає гістеросальпінгографію і комп'ютерну томографію.

Також проводять визначення динаміки вмісту онкомаркера СА-125 у сироватці крові.

Диференціальна діагностика раку ендометрія

Диференціальну діагностику раку ендометрія проводять із:

• дисфункціональними кровотечами з матки;
• доброякісними гіперплазіями ендометрія або міометрія (м'язового шару стінки матки);
• метастазами інших злоякісних пухлин.

Метастазування раку тіла матки

Метастази можуть поширюватися трьома шляхами:

1. лімфогенно - у лімфатичні вузли. Ті вузли, куди пухлинні клітини потрапляють насамперед, називають регіонарними, для матки вони розташовані в параметрії (навколоматковій клітковині), клубовій і гіпогастральній ділянці, а також навколо аорти; подальше поширення пухлинних клітин називають віддаленими метастазами;
2. гематогенно - у кістки, печінку або легені;
3. імплантаційно - внаслідок проростання раку наскрізь матки на інші органи.

Лікування раку тіла матки

Для найбільшої ефективності необхідний комплексний метод, який поєднує:

• променеву терапію - статична або динамічна дистанційна гамма-терапія;
• хіміотерапію - якщо новоутворення гормонозалежне, використовують препарати, що пригнічують вироблення естрогену; також ефективні препарати платини, антипухлинні антибіотики, препарати алкілуючої дії;
• хірургічне лікування - вирізають матку, придатки та верхню третину піхви, за наявності метастазів у лімфовузлах проводять їх висічення.

Ускладнення лікування раку тіла матки:

• стомлюваність;
• алопеція (облисіння);
• розлади ШКТ;
• нудота і блювота (більш характерно для хіміотерапії);
• шкірні реакції (при променевій терапії).

Прогноз для жінок із раком тіла матки

При своєчасному зверненні до лікаря прогноз умовно позитивний. П'ятирічне виживання після І стадії - 70-97%, після ІІ - 47-85%, на пізніших стадіях - 10-48%.

Для жінок дітородного віку в результаті лікування настає безпліддя і менопауза з усіма характерними для неї симптомами.

Профілактика раку ендометрія

Для раку ендометрія не проводять скринінг, тому жінки мають бути відповідальними, проходити гінекологічний огляд кожні півроку і звертатися до гінеколога в разі будь-яких проблем.