Поліп шийки матки, або цервікальний поліп — це локальне розростання слизової оболонки шийки матки з формуванням грибоподібного утворення на ніжці. Сьогодні поліпи внутрішніх статевих органів діагностують у підлітків, молодих дівчат і жінок у клімактеричному періоді.
Поліп шийки матки належить до доброякісних гіперпластичних новоутворень з низьким ризиком злоякісної трансформації. Однак у результаті впливу певних чинників навколишнього середовища існує ймовірність малігнізації поліпа. Тому всі цервікальні поліпи підлягають радикальному видаленню.
Зміст:
Причини виникнення поліпа шийки матки
Цервікальний канал — це нижній вузький сегмент матки, що з'єднує порожнину матки з піхвою. Внутрішня поверхня цієї ділянки вкрита циліндричним епітелієм, основна функція якого – синтез цервікального слизу, який виконує бар'єрну функцію, створює найбільш сприятливі умови для проникнення сперматозоїдів у порожнину матки. Слизова оболонка матки чутлива до будь-яких гормональних коливань в організмі жінки. Тому однією з теорій формування поліпів шийки матки є дисбаланс статевих гормонів.
На сьогодні не вдалося встановити одну єдину причину виникнення цервікальних поліпів. Існує великий перелік сприятливих чинників локальної гіперплазії слизової оболонки, а саме:
- зміна гормонального фону (серед вчених поширена теорія, що надлишок естрогену може викликати гіперплазію ендометрію);
- хронічні запальні процеси в піхві та матці;
- інфекції, які передаються статевим шляхом;
- травми шийки матки під час аборту, пологів, діагностичних маніпуляцій (гістероскопії, вишкрібання порожнини матки);
- порушення мікрофлори піхви;
- штучне переривання вагітності в анамнезі;
- екстрагенітальна патологія (цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром, ендокринні захворювання);
- зниження функції імунної системи в результаті психоемоційного перенапруження, частих стресових ситуацій, нестачі сну та хронічної втоми.
Цервікальні поліпи як ізольована патологія зустрічаються вкрай рідко. Більше ніж у 70% жінок ця патологія асоційована з кольпітами, цервіцитами, лейкоплакією, ерозією шийки матки.
Види поліпа шийки матки
Поліпи шийки матки можуть складатися з двох різновидів тканини: залозистої та фіброзної. Залежно від структур, які переважають, поліпи поділяють на такі види:
- Слизові, або залозисті поліпи – найсприятливіший варіант цієї патології. В основному, такі поліпи діагностуються у жінок репродуктивного віку, вони невеликих розмірів, а після їх видалення ризик рецидивів мінімальний.
- Фіброзні поліпи частіше спостерігаються у жінок старше 40 років. У їхній структурі переважає сполучна тканина ендометрію. Небезпека цього виду поліпів полягає в тому, що вони більш схильні до злоякісної трансформації, ніж попередній варіант патології.
Залозисто-фіброзні поліпи зустрічаються у жінок будь-якого віку та складаються зі слизової та сполучної тканини. - Атипові, або аденоматозні поліпи характеризуються найбільшим ризиком злоякісної трансформації. Всі жінки, у яких ідентифікований цей варіант захворювання, підлягають ретельному обстеженню.
За кількісним показником поліпи шийки матки ділять на:
- поодинокі;
- множинні.
Симптоми поліпа шийки матки
Поодинокі поліпи шийки матки невеликого розміру зазвичай не викликають у жінок жодних скарг. Усі симптоми, які виникають за цієї патології, пояснюються травмуванням самого поліпа, його ерозуванням або ознаками супутнього захворювання (запалення внутрішніх статевих органів, ерозії шийки матки, гормонального дисбалансу та ін.).
Але слід виділити кілька симптомів, які можуть проявитися в разі великих або множинних поліпів:
- тягнучі болі в нижній частині живота або різкий біль під час і після статевого акту;
- кров'янисті виділення під час статевого акту (що пов'язано з травмуванням цервікального поліпа), до та після менструації;
- надмірні слизові виділення, які виникають у разі запальних процесів статевих шляхів, і серозно-гнійні виділення – в разі приєднання патогенної або умовно-патогенної бактеріальної флори;
- порушення менструального циклу на тлі гіперестрогенії;
- безпліддя на тлі гормонального дисбалансу.
Поліп шийки матки — це доброякісна пухлина. Для певної категорії пацієнток і за наявності сприятливих чинників це захворювання характеризується високим ризиком злоякісного переродження. Загрозливими симптомами у цій ситуації є:
- наявність кров'янистих виділень у постменопаузі;
- ознаки паранеопластичного синдрому: анемія, зниження апетиту, різка втрата ваги, втома та ін.
Діагностика поліпа шийки матки
Для більшості маленьких поліпів характерна безсимптомна клінічна картина, і виявлення цих новоутворень є своєрідною «діагностичною знахідкою» під час профілактичних гінекологічних оглядів. У деяких ситуаціях потрібна більш ретельна програма обстеження, що містить у собі:
- Огляд піхви та шийки матки за допомогою вагінальних дзеркал – перший і обов'язковий етап обстеження жінки. Він дозволяє візуально ідентифікувати патологічні розростання слизової оболонки.
- Кольпоскопія, цервікоскопія – огляд шийки матки та цервікального каналу з використанням спеціального оптичного обладнання, яке збільшує досліджувану ділянку в кілька разів і дозволяє детальніше вивчити всі структури органу.
- Трансвагінальне УЗД призначається тим пацієнткам, у яких раніше була виявлена патологія, для контролю за станом поліпа або тим, у яких під час вагінального дослідження відзначається відсутність видимих морфологічних змін за наявності клініки захворювання. Мета сонографії – виявлення поліпів ендометрію або іншої патології репродуктивної системи.
- Гістероскопія проводиться за підозри на патологію ендометрію.
- Гістологічне дослідження – обов'язкова процедура після видалення будь-якого новоутворення. Вона проводиться для остаточної верифікації діагнозу, а головне – для виключення раку.
- гормональна терапія;
- протизапальні лікарські засоби;
- антибактеріальні препарати;
- відновлення мікробіоценозу піхви.
- не використовувати тампони;
- не проводити спринцювання;
- не відвідувати громадські басейни, сауни та лазні;
- віддати перевагу прийому душу, а не ванни;
- обмежити фізичні навантаження;
- утриматися від статевого акту.
- трансформація доброякісного поліпа шийки матки в злоякісну пухлину;
- порушення менструального циклу;
- безпліддя;
- невиношування вагітності, викидень.
Методи лікування поліпа шийки матки
Єдиним результативним методом лікування цервікальних поліпів є хірургічне видалення (поліпектомія). Це можна зробити під час проведення гістероскопії (у разі одиничних поліпів) або вишкрібання (у разі множинних поліпів). Оскільки цей вид лікування належить до оперативних методів, то перед маніпуляцією жінка проходить стандартну програму обстеження (загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на сифіліс, аналіз мазка з піхви на бактеріальну флору й онкоцитологію).
Сьогодні існує велика кількість сучасних технологій, які дозволяють безболісно й ефективно видалити поліп із мінімальним ризиком виникнення рецидивів і післяопераційних ускладнень: електропетля, лазерна вапоризація. Після видалення поліпа місце його локалізації обов'язково припікають. Ця процедура проводиться за допомогою кріодеструкції, хімічної або електричної коагуляції, радіохвильовим методом.
Поліп шийки матки у більшості випадків асоційований із генітальною або екстрагенітальною патологією. Після хірургічного лікування цього захворювання призначається індивідуальна програма медикаментозної корекції:
Після поліпектомії з метою профілактики післяопераційних ускладнень, жінці рекомендують протягом 2 тижнів:
Наслідки поліпа шийки матки
У деяких випадках (близько 6%) після проведеного хірургічного та медикаментозного лікування можливий рецидив захворювання. Ця ситуація вимагає повторного оперативного втручання. З метою профілактики подальших рецидивів жінці слід виключити всі можливі чинники ризику, відновити гормональний баланс і ліквідувати всі запальні процеси статевих органів. Пацієнтки з поліпом шийки матки, що рецедивує повинні відвідувати лікаря-гінеколога один раз на півроку.
Поліп шийки матки — це захворювання, яке вимагає радикального лікування. Якщо це новоутворення не видалити вчасно, можливе виникнення таких ситуацій: