Полімастія

Полімастія — це патологія розвитку, для якої характерна наявність тканини додаткових грудних залоз у нетипових місцях. І незважаючи на те, що вона наявна з самого народження, пацієнти досить часто дізнаються про наявність полімастії тільки після початку статевого дозрівання. Частота цієї патології варіює залежно від етнічної приналежності та статі. Вона виявляється приблизно у 2–6% жінок і у 1–3% чоловіків. Здебільшого, полімастія є тільки естетичною проблемою, але іноді може супроводжуватися вираженим фізичним дискомфортом, окрім того, у таких пацієнтів (як у жінок, так і в чоловіків) існує ризик розвитку злоякісних пухлин у тканині додаткових грудних залоз.

Причини виникнення полімастії

Полімастія — вроджена аномалія, тому її основною причиною є порушення ембріонального розвитку. Вже на четвертому тижні у плода починають з'являтися так звані молочні гребені — тяжі клітин, які формуються з ектодерми (зовнішнього шару клітин на ранніх етапах розвитку) і розташовуються з двох боків по передній поверхні ембріона від рівня пахвових складок до пахової зони (молочна лінія). За нормального подальшого розвитку до кінця 10 тижня ці гребені редукуються і залишаються тільки в проекції майбутніх грудних залоз. Сучасна медична наука пропонує кілька теорій, що пояснюють причини появи полімастії. Згідно з найпоширенішою, ембріологічною теорією, додаткова тканина молочних залоз утворюється через порушення резорбції клітинних тяжів у проекції молочних ліній внаслідок впливу різних чинників (інфекційні захворювання, ендокринна патологія матері, прийом деяких медичних препаратів, токсичних речовин, вплив радіації, спадковість). Проте ця теорія не пояснює появу тканин грудної залози поза молочною лінією, тому в 1950 році було висунуто припущення, що групи зародкових клітин молочних гребенів через патологічні порушення можуть мігрувати у різні ділянки тіла.

Часто у дитячому віці додаткова тканина грудних залоз залишається непоміченою, але у процесі статевого дозрівання або під час вагітності та лактації, внаслідок ендокринної перебудови організму, особливо в разі появи гормонального збою, відбувається активне формування часточок молочної залози в нетипових місцях і починає проявлятися клінічна картина цієї вади розвитку.

Види полімастії

Додаткова тканина грудної залози найчастіше (приблизно у 80% випадків) виявляється в проекціях ембріональних молочних ліній від пахвових до пахових складок, але можливі й інші варіанти локалізації, наприклад, між двома нормально розташованими молочними залозами, у пахвовій западині, під ключицею та у ділянці шиї, на плечах, спині або сідницях, на шкірі зовнішніх статевих органів, а іноді навіть на стопах.

Полімастію класифікували ще у 1915 році, але ця система залишається актуальною і сьогодні:

• Клас I. Повноцінні додаткові груди з залозистою тканиною, ареолою і соском.
• Клас II. Залозиста тканина з соском без ареоли.
• Клас III. Залозиста тканина з ареолою без соска.
• Клас IV. Наявність тільки залозистої тканини (додаткова часточка розташована підшкірно).
• Клас V. Визначається тільки сосок і ареола, залозиста тканина відсутня (помилкова молочна залоза).
• Клас VI. Наявність тільки додаткових сосків (політелія).
• Клас VII. Ареола без соска та залозистої тканини (ареолярна політелія).

Найчастіше відзначається IV клас додаткової тканини грудної залози, яка розташована у пахвовій западині.

Симптоми полімастії

Дана патологія може бути діагностована відразу після народження дитини тільки за умови наявності додаткового соска або ареоли, розміри яких дозволяють чітко відрізнити їх від пігментних невусів (родимок) або інших шкірних утворень. У 75% пацієнтів додатковий сосок становить не більше 30% від діаметра нормального соска (іноді не більше 0,2–0,3 см у діаметрі). У решти 25% пацієнтів він сягає 50% та більше від нормального розміру соска. У багатьох випадках додаткова аномально розташована тканина грудної залози стає помітною лише після початку статевого дозрівання, і найчастіше має вигляд щільного еластичного безболісного підшкірного утворення, але іноді може сягати відносно великих розмірів і зовні нагадувати повноцінно сформовані груди. Наявність атипово розташованої грудної залози може не супроводжуватися жодними симптомами, крім косметичного дефекту, а також психологічного дискомфорту. Однак досить часто відзначаються скарги на ниючі болі, ущільнення та набряк додаткового утворення перед менструацією, особливо виражені за наявності гормонального дисбалансу та передменструального синдрому. Також пацієнтів можуть турбувати болі в соску, його часте травмування. Розташування часточок у пахвовій западині може провокувати подразнення шкірних покривів одягом, і навіть обмеження рухливості у плечовому суглобі. Крім того, під час вагітності та лактації з соска додаткової залози може відзначатися виділення молока.

Ця аномалія розвитку приблизно в 11% випадків може поєднуватися з вродженими вадами сечостатевої системи (наприклад, із додатковими нирками), пілоростенозом, аномаліями хребта і раком яєчок у чоловіків.

Оскільки наявність полімастії, особливо на відкритих ділянках тіла, асоціюється зі значним естетичним дефектом, у пацієнтів (переважно жінок) часто відзначаються виражені психологічні розлади, депресія та неврози.

Діагностика полімастії

Діагностику даної аномалії проводить лікар-мамолог. Окрім огляду та пальпації, з метою виключення патологічних процесів в атипово розташованих тканинах молочної залози або для підтвердження діагнозу в сумнівних випадках лікар призначає додаткові інструментальні дослідження:

• УЗД (дозволяє підтвердити наявність залозистої тканини в нетипових місцях, виявити наявність новоутворень і попередньо визначити їх характер);
• мамографія (скринінговий метод, який застосовується після 40 років для виключення злоякісних пухлин);
• МРТ або КТ застосовуються тільки у складних для діагностики випадках, зокрема, за пізно виявленого онкопроцесу в додаткових грудних залозах;
• біопсія (за підозри на пухлиноподібний патологічний процес показана пункція з подальшим гістологічним дослідженням зразків тканини).

Лікування полімастії

Якщо додаткова грудна залоза не супроводжується жодними симптомами, не піддається частій травматизації та не є вираженим косметичним дефектом для пацієнта, лікування не проводиться, а рекомендується тільки регулярне спостереження. Частота огляду та проведення скринінгових досліджень (УЗД або мамографія, залежно від віку пацієнтки) повинні відбуватися з частотою, рекомендованою для нормальної тканини.

Лікування полімастії тільки хірургічне. Показання до оперативного втручання такі:

• естетично небажані утворення, які погіршують якість життя пацієнта;
• виражений больовий синдром;
• виявлення пухлиноподібних новоутворень у додатковій грудній залозі;
• обтяжений анамнез із приводу онкологічних захворювань (спадкова схильність, онкопатологія в минулому).

У ході операції проводиться повне висічення залозистої тканини, ареоли, соска та надлишку шкіри, рановий дефект ушивається косметичними швами. Вилучені тканини обов'язково направляють на гістологічне дослідження. Якщо додаткова грудна залоза складається з жирової клітківки та не містить залозистої тканини, можливе застосування ліпосакції.

Наслідки полімастії

Дана аномалія має доброякісний характер, але необхідно пам'ятати, що в ектопічних тканинах грудної залози можуть проходити такі самі зміни, як і в нормально розташованих, і вони можуть бути фізіологічними (під час статевого дозрівання, вагітності) або патологічними (мастит, утворення абсцесів, кісти, фіброаденома, карцинома (рак), меланома або рак Педжета). Онкологічні захворювання за полімастії трапляються з такою самою частотою, як і за нормального розвитку грудних залоз, однак через нетипове розташування підвищується ризик пізньої діагностики, внаслідок чого погіршується прогноз виживання. Тому, якщо було прийняте рішення не видаляти додаткове утворення, дуже важливими є регулярні огляди та проведення скринінгу всіх молочних залоз, незалежно від їх розташування.