Пітниця – це шкірне захворювання, основний механізм розвитку якого пов'язаний з надмірним зволоженням шкірних покривів потом. Під впливом несприятливого чинника на шкірі виникає подразнення і з'являється висип, що має форму невеликих бульбашок, заповнених прозорою рідиною.
Пітниця може виникнути в будь-якому віці, але найбільш до неї схильні діти першого року життя. Це пов'язано з тим, що у новонародженої дитини система терморегуляції та потовиділення працює інакше, ніж у дорослих. Також у маленьких дітей шкірні покриви особливо чутливі, і моментально реагують навіть на незначне подразнення.
Зміст:
Причини виникнення пітниці
Потовиділення – це дуже важливий фізіологічний процес, який бере участь у терморегуляції організму. У разі надмірного підвищення температури тіла або навколишнього середовища активізується робота потових залоз, які починають інтенсивно виробляти піт. Це сприяє охолодженню шкірних покривів і захищає організм від перегрівання.
Існує безліч несприятливих чинників, які сприяють розвитку пітниці. Основними з них є:
- інфекційні захворювання, що супроводжуються високою температурою;
- жаркий клімат;
- висока вологість у приміщенні в поєднанні з високою температурою повітря;
- носіння синтетичного одягу і взуття, які погано вентилюються та перешкоджають випаровуванню вологи;
- механічні, хімічні та термічні пошкодження шкірних покривів (наприклад, травми, опіки);
- надмірна фізична активність;
- фізіологічно підвищене потовиділення;
- зайва вага;
- недотримання правил особистої гігієни.
У грудних дітей однією з основних причин виникнення пітниці є перегрів, коли молоді батьки, піклуючись про свого малюка, надмірно укутують його перед сном або одягають його не по погоді.
Види пітниці
Виділяють такі види пітниці:
- Папульозна («глибока», або «тропічна») – найчастіше трапляється у людей, які проживають у країнах з жарким кліматом.
- Червона – до цього виду захворювання схильні дорослі люди у спекотну пору року. Подразнення шкіри та висип виникають у місцях із посиленим тертям (наприклад, внутрішня поверхня стегон, пахвова область).
- Кристалічна – хворіють переважно немовлята.
- Інфікована – це не зовсім вид пітниці, а скоріше її ускладнення, яке виникає внаслідок приєднання бактеріальної інфекції.
Симптоми пітниці
У більшості випадків за пітниці уражаються ділянки шкіри з недостатньою вентиляцією:
- ділянка за вухами;
- природні складки тіла;
- внутрішня поверхня стегон (особливо в огрядних людей);
- ділянка під грудьми у жінок і повних чоловіків;
- ділянка тіла, яка постійно перебуває під одягом, бандажем або пов'язкою.
Основним симптомом захворювання є висип. Залежно від виду пітниці висипання різняться:
- За папульозної пітниці висип наявний у вигляді невеликих бульбашок тілесного кольору. Зазвичай елементи висипання виявляються на поверхні шкіри ніг, рук і тулуба.
- За червоної пітниці висип має вигляд червоних вузликів або пухирців невеликого розміру. Ці елементи висипу не зливаються між собою, вони оточені гіперемійованим (почервонілим) віночком і містять усередині мутнувату рідину.
- За кристалічної пітниці висип представлений у вигляді невеликих перламутрових або білих бульбашок із прозорою рідиною всередині. Елементи висипу можуть зливатися між собою і утворювати більші бульбашки. Найчастіше висипання розташовуються на обличчі, шиї та верхній частині тулуба.
- За інфікованої пітниці вміст бульбашок стає гнійним, на шкірі можуть утворюватися пустули з маленькими гнійничками на верхівках.
Крім висипань, для цього захворювання характерні такі симптоми:
- виражений свербіж шкіри;
- сухість та лущення шкіри;
- подразнення та почервоніння шкірних покривів.
Якщо на шкірі з'явилися висипання, необхідно негайно звернутися по консультацією до лікаря, оскільки схожий висип може виникнути за багатьох інших шкірних та інфекційних хвороб. Встановити вірний діагноз може тільки компетентний фахівець.
Діагностика пітниці
У разі типового перебігу хвороби її діагностика для лікаря не становить труднощів. У більшості випадків пітницю виявляють дільничні педіатри, терапевти або сімейні лікарі. Після проведення огляду та збору скарг лікар вже може встановити діагноз.
У разі нетипового перебігу або запущеного захворювання може знадобитися допомога вузького фахівця, такого як лікар-дерматолог.
Методи лікування пітниці
Лікуванням пітниці повинен займатися лікар, оскільки лише фахівець зможе підібрати найбільш ефективне лікування. Перш за все, потрібно не допускати перегрівання. Особливо це стосується новонароджених дітей.
Для прискорення одужання та усунення небажаних симптомів може застосовуватися місцеве лікування. Лікар може призначити певні креми, мазі або гелі, які прискорюють регенерацію шкіри та усувають свербіж і запалення.
За появи інфекційних ускладнень можуть бути призначені місцеві антисептичні та антибактеріальні препарати.
Непогано допомагають за пітниці фізіопроцедури, особливо хороший ефект мають лікувальні ванни.
Профілактика пітниці
Як говориться в старовинному прислів'ї: «Краще запобігти, ніж лікувати». Заходи профілактики для дорослих полягають у такому:
- підтримувати оптимальний режим температури і вологості у приміщенні;
- носити вільний, добре вентильований одяг;
- дотримуватися особистої гігієни;
- по можливості, уникати ситуацій, що призводять до сильного потовиділення (важка фізична праця, надмірні заняття спортом);
- влітку необхідно уникати тривалого перебування на відкритому сонці;
- підтримувати достатній водний режим (в середньому потрібно випивати на день 1,5–2 літри чистої води);
- не допускати надмірної ваги.
Для профілактики пітниці у немовлят потрібно слідувати таким рекомендаціям:
- не використовувати туге сповивання;
- якомога частіше міняти підгузник і використовувати якісні памперси;
- регулярно проводити водні процедури та повітряні ванни;
- не допускати надмірного укутування дитини;
- надягати на дитину одяг із натуральних тканин, яка добре вентилюється;
- добре провітрювати приміщення.
Наслідки пітниці
У разі дотримання рекомендацій лікаря пітниця минає безслідно за кілька днів. Однак запущене захворювання може викликати досить серйозні наслідки. Основним ускладненням пітниці є приєднання бактеріальної інфекції та виникнення гнійного запалення.